Справа № 2-а-258
2009 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 вересня 2009 року смт. Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано – Франківської області в складі :
головуючого судді Пулика М. В. секретаря судового засідання Семків Л. Й.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Рожнятів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу ДАІ УМВС України в особі відділення ДАІ з обслуговування Калуського району про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
В С Т А Н О В И В:
Постановою серії АТ № 0060261 по справі про адміністративне правопорушення від 30. 04. 2009 року , винесеної інспектором ДАІ Калуського ВДАІ ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та піддано штрафу у сумі 300 гривень .
Згідно оскаржуваної постанови, позивач 28. 04. 2009 року , о 14 год. 43 хв. , в м. Калуш по вул. С. Бандери керував автомобілем Тойота д.н. НОМЕР_1 з швидкістю 70 км / год. на ділянці дороги, де встановлено дорожній знак 3.29 « Обмеження максимальної швидкості руху 40 км.», чим допустив порушення п. 12.9. ПДР України , що зафіксовано приладом «Візір» № 0812380.
Вважаючи дану постанову незаконною, ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом .
Як на підставу своїх позовних вимог, ОСОБА_1 посилається на те, що у відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням ( проступком ) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна ) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Іншого закону, що визначав би поняття адміністративного правопорушення, в Україні, немає .У вказаний день та час зі швидкістю 70 км / год. він міг рухатися тільки по тій вулиці, де швидкість не обмежена дорожнім знаком 3.29 , отже рух транспортних засобів з швидкістю 70 км / год. не створює складу адміністративного правопорушення .
Більше того, він постійно слідкував як за дорожніми знаками, так і за швидкістю, з якою рухався, тому він впевнений , що в зоні дії дорожнього знаку 3.29 він зі швидкістю 70 км / год. не рухався . Про це свідчить і той факт , що швидкість фіксувалась таємно від нього. Отже інспектор Калуського ДАІ склав на нього протокол неправомірно , здобуваючи неіснуючі показники в роботі .
Більше того , у відповідності до ст. 10 – 11 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про провірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів мені надано не було. Розміри похибок вимірювань мені не повідомлено, що у відповідності до вимог зазначеного закону, перешкоджає використанню результатів вимірювань. В постанові було вказано тільки серійний номер приладу 0812380.
Всупереч вимогам ст. 245 КУпАП, якою передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, ДАІ Калуського ВДАІ НУРШІВ В. М. знехтував вказаними вимогами закону і наклав на нього адміністративне стягнення за правопорушення , якого я ніколи не скоював .
НУРШІВ В. М. відкрито знехтував і вимогами п. 6 ст. 258 КпАП України , у відповідності до якого копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото – і кінозйомки , відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності , протягом трьох днів з дня винесення такої постанови .
В його випадку постанова по справі про адміністративне правопорушення була винесена 30 квітня 2009 року, а надіслана ( що підтверджується штампом поштового відділення на одержаному листі ) – 27 травня 2009 року, тобто через двадцять сім днів , що є грубим порушенням його права на захист .
Вищенаведені обставини змушують його звертатись за захистом своїх законних прав та інтересів до суду.
У судове засідання позивач не прибув, направив до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач в судове засідання також не прибув, направив до суду заяву, в які просить розгляд даної справи провести у його відсутності, при наявних у справі доказах. Інших доказів надати суду не може.
Враховуючи наведене й вимоги ст. 128 п. 4 КАС України , суд вважає , що справу слід розглянути у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів, яких достатньо для вирішення справи по суті .
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав .
Згідно ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Згідно ст.71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, не надав суду докази, які свідчать про правомірність винесеної постанови та не заявив про їх існування.
Відповідно до постанови серії АТ № 0060261 по справі про адміністративне правопорушення від 30. 04. 2009 року, ОСОБА_1В.о 14 год. 43 хв. , в м. Калуш по вул. С. Бандери керував автомобілем Тойота д.н. НОМЕР_1 з швидкістю 70 км / год. на ділянці дороги, де встановлено дорожній знак 3.29 « Обмеження максимальної швидкості руху 40 км.», чим допустив порушення п. 12.9. ПДР України.
Цією постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності згідно даного правопорушення і накладено штраф в сумі 300 гривень.
У відповідності до п. 5 ст. 10 Закону України « Про міліцію» від 20. 12. 1990 року , працівники міліції у випадку виявлення адміністративного правопорушення зобов’язані припиняти таке правопорушення.
З аналізу вказаної норми Закону , та вимог Закону України «Про дорожній рух» слідує , що при виявленні правопорушення працівником ДАІ , він зобов’язаний був зупинити автомобіль правопорушника , скласти протокол про адміністративне правопорушення , забезпечивши при цьому права особи , передбачені ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення , зокрема : знайомитися з матеріалами справи , подавати докази , заявляти клопотання , користуватися юридичною допомогою адвоката чи фахівця в галузі права .
Необхідність зупинки автомобіля та складання протоколу на правопорушника випливає і з « Методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційним відеозаписуючим вимірювачем швидкості «Візір» , що зареєстровані в ДАІ МВС України 08. 07. 2008 р. за № 7669 , у п. 6 яких зазначено , що при роботі з ВШ «Візір» , контроль за дорожнім рухом здійснюється за звичайним принципом . Робота у команді здійснюється за схожим принципом . Однин інспектор здійснює контроль , а другий зупиняє автотранспорт і складає протоколи .
ст.245 КпАП України передбачає,що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є:своєчасне,всебічне,повне і об»єктивне з»ясування обставин кожної справи,вирішення її в точній відповідності з законом,забезпечення виконання винесеної постанови,а також виявлення причин та умов,що сприяють вчиненню адмінправопорушень,запобігання правопорушенням,виховання громадян у дусі додержання законів,зміцнення законності.
Представник відповідача, в порушення вимог вищезазначеної норми,не надав суду доказів,які б з достовірністю підтверджували ту обставину,що позивач порушив вимоги п.12.9 Правил дорожнього руху. Зокрема, не надано суду знімку службового транспорту із прив”язкою його місцевості,щоб спростувати твердження позивача про те,що швидкість руху його автомобіля вимірювалася поза межами населеного пункту.Не надано доказу про те,що документування ймовірного порушення швидкісного режиму здійснено на в”їзді в населений пункт на відстані більшій ніж 1000 метрів від його початку. При винесенні постанови не дотримано загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст.ст.33,280 КУпАП, позивачу не роз’яснені його права, передбачені ст.63 Конституцією України,як особи,яка притягується до адміністративної відповідальності,а постанова винесена у відсутності позивача,чим порушено вимоги ст.ст.278,279 КпАП України.
Статтею 293 КпАП України передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).
Виходячи з цього, суд приходить до висновку, що позивач надав суду достатньо доказів в обґрунтування своїх вимог, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.
На підставі ст. ст. 245, 287-289, 293 ч.1 п.2 Кодексу про адміністративні правопорушення України , ч.1 п.2 ст. 18 КАС України, керуючись ст. ст. 9, 158, 159, 130, 162, 163, 167 КАС України , -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задоволити . Постанову серії АТ № 0060261 від 30.04.2009 року інспектора ДПС Калуського ВДАІ ОСОБА_2 в справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладення на нього штрафу в сумі 300 гривень скасувати, а провадження у даній адміністративній справі закрити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рожнятівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги до Рожнятівського районного суду або в порядку, передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України .
Суддя: підпис
З оригіналом вірно:
Суддя Рожнятівського районного суду Пулик М.В.