Справа № 2-а-303
2009 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2009 року смт. Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано – Франківської області в складі :
головуючого судді Пулика М. В. секретаря судового засідання Семків Л. Й.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Рожнятів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рожнятівського відділу ДАІ УМВС України в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
В С Т А Н О В И В:
Постановою серії АТ № 0069407 по справі про адміністративне правопорушення від 24.05/2009 року , винесеної начальником Рожнятівського ВДАІ ОСОБА_2, ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП та піддано штрафу у сумі 350 гривень .
В основу своїх позовних вимог позивач зіслався на те, що згідно оскаржуваної постанови, він 05.05.2009 року о 22. 20 год . в с. Ясень керував автомобілем , у якого не горіла ліва фара в режимі ближнього світла, чим допустив порушення п. 31. 4. 3 ПДР України.Вважає, що дана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною , не може залишатися в силі та підлягає до скасування з таких підстав.У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням ( проступком ) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна ) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Іншого закону, що визначав би поняття адміністративного правопорушення, в Україні, немає.Таким чином, вина являється основною та обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони будь – якого адміністративного правопорушення. Це психічне ставлення особи до вчиненого нею суспільно шкідливого діяння і його наслідків, яке виявляється у формі умислу або необережності. Інкримінованою йому в вину ч . 1 ст. 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування водіями транспортними засобами, що мають несправності зовнішніх світлових приладів, проте він категорично стверджує, що ні умисно, ні з необережності не порушував ПДР України та вимог ст. 121 КУпАП.
Виїжджаючи з с Сливки в напрямку с. Ясень, він перевіряв стан зовнішніх світлових приладів і з достовірністю переконався, що фари його автомобіля в режимі ближнього світла працювали . Під час руху, перед лісництвом в с. Сливки, через поганий стан доріг, в нього перестала працювати права фара в режимі ближнього світла. В цей же час його і зупинили працівники міліції. При чому зупиняв його працівник Калуського ВДАІ - СЕНІВ , який посадив його в свій автомобіль і тримав приблизно півтора години, шукаючи різних причин, щоб скласти на нього протокол про адміністративне правопорушення , проте так і не знайшов і жодного протоколу не складав . Під час розмови Сенів висловлював претензії з приводу того, що в нього в режимі ближнього світла не горить права фара , проте він відповів йому , що несправність виникла щойно і крім того п. 31. 4.3. «в» заборонена експлуатація транспортного засобу , коли не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла , а не правої . Сенів з моїми доводами погодився, тому при ньому і не складав жодного протоколу , і він не ознайомлювався та не підписував жодних документів . Свідком вказаних подій була його мама ОСОБА_3 , яка їхала разом з ним в автомобілі . Таким чином, з об’єктивної сторони, несправність правої фари в режимі ближнього світла не створює складу адміністративного правопорушення .
Всупереч вимогам ст. 245 КУпАП, якою передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема , своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, начальник Рожнятівського ВДАІ ОСОБА_2 знехтував вказаними вимогами закону і не зважаючи на те , що він його не зупиняв , його на той час не було і відповідно він не міг знати , світло якої фари ( лівої чи правої ) в нього не горіло, здобуваючи неіснуючі показники в роботі , наклав на нього адміністративне стягнення, що змушує його звертатись за захистом своїх законних прав та інтересів до суду.
У судове засідання позивач не прибув, з письмового пояснення його матері стало відомо, що позивач в даний час знаходиться у Красноярському краї на сезонних роботах.
Відповідач в судове засідання не прибув, направив до суду заяву, в які просить розгляд даної справи провести у його відсутності, при наявних у справі доказах. Інших доказів надати суду не може.
Враховуючи наведене й вимоги ст. 128 п. 4 КАС України , суд вважає , що справу слід розглянути у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів, яких достатньо для вирішення справи по суті .
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав .
Згідно ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Згідно ст.71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, не надав суду докази, які свідчать про правомірність винесеної постанови та не заявив про їх існування.
Відповідно до постанови серії АТ № 0069407 по справі про адміністративне правопорушення від 24.05/2009 року, ОСОБА_1 керував автомобілем , у якого не горіла ліва фара в режимі ближнього світла, чим допустив порушення п. 31. 4. 3 ПДР України. Цією постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності згідно даного правопорушення і накладено штраф в сумі 350 гривень.
ст.245 КпАП України передбачає,що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є:своєчасне,всебічне,повне і об»єктивне з»ясування обставин кожної справи,вирішення її в точній відповідності з законом,забезпечення виконання винесеної постанови,а також виявлення причин та умов,що сприяють вчиненню адмінправопорушень,запобігання правопорушенням,виховання громадян у дусі додержання законів,зміцнення законності.
Статтею 293 КпАП України передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).
Оскільки позивачу не було забезпечено можливості реалізувати своє право, передбачене ст. 268 КУпАП ,а розгляд адміністративної справи проводився у відсутності позивача, то суд приходить до переконання, що позов слід задоволити частково і скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АТ № 0069407 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 121 ч.1 КУпАП та накладення 350 грн. штрафу, а адміністративну справу направити на новий розгляд начальнику Рожнятівського відділу ДАІ УМВС України в Івано-Франківській області.
На підставі ст. ст. 245, 287-289, 293 ч.1 п.2 Кодексу про адміністративні правопорушення України , ч.1 п.2 ст. 18 КАС України, керуючись ст. ст. 9, 158, 159, 130, 162, 163, 167 КАС України , -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задоволити частково. Постанову серії АТ № 0069407 від 24 травня 2009 року в справі про притягнення ОСОБА_1 за ст.121 ч.1 КпАП України скасувати, а адміністративну справу направити на новий розгляд начальнику Рожнятівського відділу ДАІ УМВС України в Івано-Франківській області.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рожнятівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги до Рожнятівського районного суду або в порядку, передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України .
Суддя: (підпис)
З оригіналом вірно
Суддя Рожнятівського районного суду М.В.Пулик