Справа №2-846
2009р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2009 року
Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі головуючого судді Іщенка І.В. при секретарі Калініченко С.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк „Дельта” до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої майну юридичної особи,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, про відшкодування матеріальної шкоди, завданої майну юридичної особи. Посилається в позові на те, що ОСОБА_1 був прийнятий 04.01.2007 року на роботу в ТзОВ „Комерційний банк „Дельта”” на посаду менеджера з регіонального розвитку групи №25 відділу №17 департаменту активно-пасивних операцій. Для виконання його посадових обов”язків йому було надано техніку, а саме: „ кабель „Логітек” – 2 шт., кабель ЮСБ 2 шт., кабель МТ-ЮСБ – 1шт., кабель МТ-СОМ – 1 шт., ноутбук „Самсунг” – 2 шт., телефон „Моторола” – 2 шт., подовжувач – 2 шт., перехідник ЮСБ-СОМ, замок до ноутбуку – 1 шт. на загальну суму 9235 грн. 64 коп. Крім цього відповідачем був підписаний договір про повну матеріальну відповідальність. 16 жовтня 2008 року відповідач ОСОБА_1 звільнився з посади, але майно не повернув. Просили стягнути з відповідача суму вартості неповернутого майна. А також стягнути судові витрати по справі.
В судовому засіданні представник позивача Безбородько І.Я. позов підтримала, дала пояснення аналогічні змісту позовної заяви та просила позов задовольнити повністю.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позов не визнали, вказали, що на їх думку позов безпідставний. Вказали, що в помешкані відповідача відбулася крадіжка, під час якої були викрадені особисті речі відповідача, а також майно банку. Також вказали, , що в діях відповідача немає вини, в наслідок якої були втрачені речі банку. Просили в позові відмовити.
Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню .
Судом встановлено, що ОСОБА_1 був прийнятий 04.01.2007 року на роботу в ТзОВ „Комерційний банк „Дельта”” на посаду менеджера з регіонального розвитку групи №25 відділу №17 департаменту активно-пасивних операцій. Для виконання його посадових обов”язків йому було надано техніку, а саме: „ кабель „Логітек” – 2 шт., кабель ЮСБ 2 шт., кабель МТ-ЮСБ – 1шт., кабель МТ-СОМ – 1 шт., ноутбук „Самсунг” – 2 шт., телефон „Моторола” – 2 шт., подовжувач – 2 шт., перехідник ЮСБ-СОМ, замок до ноутбуку – 1 шт. на загальну суму 9235 грн. 64 коп. Крім цього відповідачем був підписаний договір про повну матеріальну відповідальність. 16 жовтня 2008 року відповідач ОСОБА_1 звільнився з посади, але майно не повернув.
При обгрунтуванні позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем при переведенні на посаду провідного менеджера відділу розвитку бізнесу Чернівецького відділення було підписано договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 14.11.2007р.
Позивач посилається на те, що не збереження довірених відповідачеві цінностей відбулося з вини відповідача.
З такими висновками суд не може погодитися.
Відповідно до постанови про порушення кримінальної справи і прийняття її до свого провадження від 02.09.2008 р. невстановлена особа викрала обладнання, яке було надане відповідачеві для виконання його посадових обов'язків. Відповідач по даній справі виступає потерпілим і його вини у вчиненому злочині не встановлено.
Крім цього, відповідно до статті 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
Згідно із п. 8 Постанови Пленуму Верховног Суду України № 14 від 29.12.1992, «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» розглядаючи справи про матеріальну відповідальність на підставі письмового договору, укладеного працівником з підприємством, установою, організацією, про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей (недостача, зіпсуття), переданих йому для зберігання або інших цілей (п.1 ст.134 КЗпП), суд зобов'язаний перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно з
ст.135-1 КЗпП може бути укладено такий договір та чи був він укладений. При відсутності цих умов на працівника за заподіяну ним шкоду може бути покладена лише обмежена матеріальна відповідальність, якщо згідно з чинним законодавством працівник з інших підстав не несе матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди.
Відповідно до ст. 133 КЗпП обмежена матеріальна відповідальність не може бути більшою середньомісячного заробітку працівника та вона застосовується лише за умови наявності в його діях вини.
На підставі наведеного, керуючись ст.10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд ,-
В И Р І Ш И В:
В задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк „Дельта” до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої майну юридичної особи – відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Першотравневий районний суд м. Чернівці шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя_______________________________ Іщенко І.В.