Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 2-а-1855/10

Провадження № -

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" квітня 2010 р. м. Коростень

Коростенський міськрайонний суд

Житомирської області

в складі: головуючої - судді Загуменнової Н.М.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту

населення Коростенської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи44, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради неправомірними та стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради недовиплачені кошти, які передбачені ст. 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ за період з 01.01.2002 по 01.01.2008 року посилаючись на те, що вона є потерпілою від Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії, проживає та працює в зоні гарантованого добровільного відселення.

Позивачка вважає, що проведення виплат в твердих сумах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, а не в розмірах, визначених Законом України 44 Про статус і соціальний захист населення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “, порушує її права.

Сторони надали заяви про розгляд справи в їх відсутність, позивачка позов підтримує, відповідач не визнає .

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачка є потерпілою 3-ї категорії від Чорнобильської катастрофи, що стверджується посвідченням серії Б № 233807*, виданим 3.11.1995 року

Житомирською облдержадміністрацією. Вона проживає в м. Коростені ( дані паспорту а.с. 5), який відноситься до зони гарантованого добровільного відселення. З 24.02.2006 року по даний час працює в УПФУ в м. Коростень, що стверджується даними її трудової книжки ( а.с.6-8). В зв’язку з цим позивачка має право на отримання компенсацій, що встановлені ст. 39 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Відповідно до ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи44 громадянам, які працюють у зоні гарантованого добровільного відселення на території радіоактивного забруднення передбачена доплата в розмірі 2-х мінімальних заробітних плат.

Позивачкою отримуються кошти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи44 ..., якою встановлені компенсації та доплати громадянам, які проживають та працюють на територіях радіоактивного забруднення.

Виходячи з пріоритетності законів над урядовими нормативними актами позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Однак суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню

частково в частині стягнення коштів передбачених ст.. 39 Закону ...., оскільки дія вказаних

норм на 2006,2007 та 2008 роки в частині виплати компенсацій і допомог у розмір відповідно до мінімальної заробітної плати була зупинена згідно із Законами України « П Державний бюджет України на 2006 рік », « Про Державний бюджет України на 2007 рік «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавч: актів України».

Рішеннями Конституційного суду України від 09.07.2007 року та від 22 травня 20 року визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційним положення Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 та на 2008 роки », в то? числі абзац другий, третій, четвертий частини першої та частини другої ст..39 « Про статус соціальний захист громадян, які постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи».

Дані рішення є чинними з моменту їх винесення і мають преюдиціальне значення д. судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв,язку з правовідносинами, які винию внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.

Положення Закону України « Про Державний бюджет України на 2006 рік» не визна неконституційними, а тому є чинними на даний час.

Враховуючи те, що правовідносини між сторонами виникли з дня набрання чинное постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005 року « Про затверджень порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов,язаних соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Таким чином вимоги позивачки про стягнення недоотриманих коштів підлягаюг задоволенню за 39 за період з 01.10.2005 року по 31.12.2005 року, 01.07.2007 року п 01. 01.2008 року.

При стягненні коштів суд виходить з розміру мінімальних заробітних плат, які діяли вказаних періодах, а саме:

-3 01.09.2005 р. -332 грн -з 01.04.2008 р. - 525 грн.;

-з 1.10.2008 р. - 545 грн.

- з 1.12.2008 р. - 605 грн.

В зв'язку з викладеним, розмір недовиплачених позивачці коштів, передбачених ст. 39 вищезазначеного Закону у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат щомісяця, за мінусом одержаних коштів в сумі 94 грн 50 коп, виходячи з розрахунку становить - 7297,50

грн., а саме:

-з 01.10.2005 р. по 31.12.2005 р. - (332 грн. х2) х 3 міс. = 1992 грн.

-з 01.07.2007 р. по 01.10.2007 р,-(440 грн. х2)х 3 міс. = 2640 грн.

-з 01.10.2007 р. по 01.01.2008 р,-(460 грн. х2)х 3 міс. = 2760 грн.

Таким чином : 7392 грн. - 94,50 = 7297 грн. 50 коп.

Відповідно до „Порядку використання коштів Державного бюджету України на виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від] 20.09.2005 року № 936 - виплата компенсацій, передбачених ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ працюючим і непрацюючим громадянам, пенсіонерам проводиться центрами < по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних(міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації особи, яка є потерпілою від аварії на ЧАЕС, а тому суд стягує | кошти з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 159 - 163 КАС України, ст.19 Конституції України, ст. 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “, Постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005 року, рішеннями Конституційного Суду України № 6 - рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10 -рп/2008 від 22.05.2008 року , суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради щодо виплати ОСОБА_1 в

неповному обсязі коштів, передбачених ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради на користь ОСОБА_1 недовиплачені кошти: -

передбачені ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 7297 грн.50 коп., за період з 01.10.2005 року по 31.12.2005 року, 01.07.2007 року по 01. 01.2008 року. (Сума визначена без вирахування обов,язкових платежів та обов,язкових податків).

В решті позову відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом 10 днів. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя