ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.09.09 Справа № 3/156/09
Суддя
За позовом: Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі Філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя”, м. Запоріжжя
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “СОВАВТОТРАНС”, м. Запоріжжя
про стягнення боргу за кредитним договором в сумі 99 552, 98 доларів США та 58 494, 22 грн.
Суддя Соловйов В.М.
Представники:
від позивача: Кузнєцова М.І., головний юрисконсульт, довіреність б/н від 08.07.2009р.
від відповідача: не з’явився
АК ПІБ (ЗАТ) звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ “СОВАВТОТРАНС” про стягнення боргу в сумі 99 552, 98 доларів США та 58 494, 22 грн. за кредитним договором № 03-06 ВК від 21.03.2006р. Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст. 526, 530, 1054 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. 1, 2, 54, 82 ГПК України.
Ухвалою господарського суду від 26.06.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/156/09, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 21.07.2009р. о 17 годині 00 хвилин.
16.07.2009р. до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову № 05-15/418 від 16.07.2009р.
Ухвалою від 21.07.2009р. в задоволенні заяви АК ПІБ (ЗАТ) про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою виконуючого голови господарського суду Запорізької області Немченка О.І. від 21.07.2009р. строк вирішення спору по справі № 3/156/09 продовжено на один місяць – до 24.09.2009р.
Ухвалою від 21.07.2009р. у зв’язку із неявкою відповідача розгляд справи відкладено до 17.09.2009р об 11 годині 00 хвилин.
У судовому засіданні 17.09.2009р. позивачем надано заяву № 05/15570 від 17.09.2009р. про заміну позивача його правонаступником.
Згідно статуту, довідки з ЄДРПОУ АА № 266984 від 17.08.2009р. та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи А01 № 306161 від 13.08.2009р. найменування відповідача змінилось на Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі Філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя”.
Вказана обставина виключає заміну позивача правонаступником, а передбачає лише коригування назви позивача в процесуальних документах суду.
За згодою представника позивача в судовому засіданні 17.09.2009р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.
Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.
Під час судового розгляду від позивача надійшли заява про уточнення позовних вимог № 05-15/432 від 21.07.2009р., в якій позивач просить стягнути з ТОВ “СОВАВТОТРАНС” на його користь заборгованість у розмірі 100 738, 73 доларів США, 71 397, 43 грн. та судові витрати, та заява № 05-15/569 від 17.09.2009р. про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з ТОВ “СОВАВТОТРАНС” на його користь заборгованість у розмірі 103 285, 91 доларів США, 101 809, 13 грн. та судові витрати.
Заяви про уточнення позовних вимог прийняті судом до розгляду, оскільки такі дії позивача не суперечать закону (ст. 22 ГПК України) і не порушують нічиї права і охоронювані законом інтереси.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 03-06 ВК від 21.03.2006р. у розмірі 103 285, 91 доларів США, 101 809, 13 грн. та судові витрати.
Зокрема зазначив, що 21.03.2006р. між Промінвестбанком, в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя” (далі - Банк) та ТОВ “СОВАВТОТРАНС”(далі –відповідач) укладено Кредитний договір № 03-06 ВК (далі –Кредитний договір).
Згідно п. 2.1 Кредитного договору Банк надає Позичальнику кредит у сумі 110 067, 00 доларів США, кінцевий термін повернення кредиту - 01.03.2009р. згідно графіку (п.2.2 договору) та за умови сплати процентів за користування ним (п.3.2 договору).
Позивач свої зобов’язання за договором виконав у повному обсязі, що підтверджується випискою з позичкового рахунку про видачу кредиту, які долучені до матеріалів справи.
Згідно з умовами п. 1.4 Кредитного договору № 03-06 ВК від 21.03.2006р., відсотки за неправомірне користування кредитом –плата, яка встановлюється Банком за користування кредитом після настання строку його погашення, та сплачується Позичальником у розмірі та у строки, передбачені цим договором. При сплаті відсотків за неправомірне користування кредитом відсотки за користування кредитом не сплачуються.
Відповідно до п. 2.2 Кредитного договору кінцевий термін повернення кредиту - 01 березня 2009 року.
Відповідно до п. 3.5 Кредитного договору, у випадку порушення Позичальником встановленого п. 2.2 строку погашення одержаного кредиту Позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 15 % річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п. 3.3, 3.4 договору.
Відповідно до п. 3.14 Кредитного договору за управління кредитом Позичальник сплачує банку комісійну винагороду, виходячи із встановленої Банком ставки у розмірі 100, 00 грн. щомісячно.
Пунктом 5.3 Кредитного договору за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за користування кредитом та/або відсотки за неправомірне користування кредитом Позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно.
Згідно з п. 6.5 договір діє до повного повернення Позичальником кредиту, сплати у повному обсязі відсотків за користування ним та до повного виконання Позичальником будь-яких інших грошових зобов’язань, прийнятих ним на себе згідно умов договору.
ТОВ “СОВАВТОТРАНС” з вересня 2008р. свою частину зобов’язань не виконує, у зв’язку з чим у нього на 24.06.2009р. виникла прострочена заборгованість, а саме:
- по кредиту в сумі – 94 292, 00 доларів США (різниця між виданим та погашеним кредитом 111 067, 00 доларів США –16 775, 00 доларів США);
- за пенею, нарахованою за несвоєчасну сплату сум кредиту та за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом станом на 17.09.2009р. відповідно до п. 5.3 Кредитного договору –101 109, 13 грн.;
- по комісійній винагороді, нарахованої відповідно до п. 3.14 Кредитного договору за період з лютого по вересень 2009р. –700 грн.;
- по відсоткам за користування кредитом, нарахованим відповідно до п. 3.2 Кредитного договору за період з 28.11.2008р. по 16.09.2009р. –8 993, 91 доларів США.
Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судові засідання жодного разу не з’явився. Заяв про розгляд справи за його відсутності до господарського суду від відповідача не надходило.
Копія ухвали про порушення провадження у справі від 26.06.2009р., направлена відповідачу рекомендованим листом, повернулась до канцелярії господарського суду з відміткою пошти: “За зазначеною адресою не проживає”.
Копія ухвали від 21.07.2009р. про продовження строку вирішення на один місяць –до 24.09.2009р. також повернулась до канцелярії господарського суду Запорізької області з відміткою пошти: “За зазначеною адресою не проживає”.
Копія ухвали про порушення провадження у справі від 26.06.2009р., направлена на іншу адресу відповідача – м. Запоріжжя, вул. Східна, 11, адресатом отримана.
Копія ухвали від 21.07.2009р. про відкладення розгляду справи на 17.09.2009р. об 11 годині 00 хвилин, направлена на адресу відповідача м. Запоріжжя, вул. Східна, 11, до канцелярії господарського суду Запорізької області не повернулась.
Місцезнаходження відповідача визначається відповідно до вимог ст. 93 Цивільного кодексу України в редакції Закону № 2452-IV від 03.03.2005р.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Господарський суд також враховує, що відповідач не повідомив суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження) та про неможливість прибуття в судове засідання.
До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
Між Промінвестбанком, в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя” (далі - Банк) та ТОВ “СОВАВТОТРАНС” (далі –відповідач) укладено Кредитний договір № 03-06 ВК (далі –Кредитний договір).
Згідно п. 2.1 Кредитного договору Банк надає Позичальнику кредит у сумі 110 067, 00 доларів США (фактично надано 111 067, 00 доларів США, з яких 1 000,00 доларів США була відразу повернута).
Відповідно до п.2.2 Кредитного договору, кінцевий термін повернення кредиту - 01.03.2009р. Повернення кредиту повинно здійснюватися Позичальником частинами у відповідності до наступного графіку:
300, 00 доларів США – щомісячно на протязі періоду травень 2006 року жовтень 2007 року;
2 500, 00 доларів США –щомісячно на протязі періоду листопад 2007 року –січень 2009 року;
35 083, 00 доларів США –лютий 2009 року;
32 084,00 долари США –01 березня 2009 року.
У разі несвоєчасної сплати відсотків за користування кредитом відповідно до п.3.4 цього Договору, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитом є шістдесятий календарний день від дня нарахування відсотків, що не сплачені у встановлений цим Договором строк, але не пізніше дати кінцевого терміну повернення кредиту.
Згідно п.3.2 Кредитного договору, відсотки за користування кредитом сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 12, 1 відсотків річних.
Позивач свої зобов’язання за договором виконав у повному обсязі, що підтверджується випискою з позичкового рахунку про видачу кредиту, які долучені до матеріалів справи.
Згідно з умовами п. 1.4 Кредитного договору № 03-06 ВК від 21.03.2006р., відсотки за неправомірне користування кредитом –плата, яка встановлюється Банком за користування кредитом після настання строку його погашення, та сплачується Позичальником у розмірі та у строки, передбачені цим договором. При сплаті відсотків за неправомірне користування кредитом відсотки за користування кредитом не сплачуються.
Відповідно до п. 3.5 Кредитного договору у випадку порушення Позичальником встановленого п. 2.2 строку погашення одержаного кредиту Позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 15 % річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п. 3.3, п. 3.4 договору.
Відповідно до п. 3.14. Кредитного договору за управління кредитом Позичальник сплачує банку комісійну винагороду, виходячи із встановленої Банком ставки у розмірі 100, 00 грн. щомісячно.
Пунктом 5.3 Кредитного договору за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за користування кредитом та/або відсотки за неправомірне користування кредитом Позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно.
Згідно з п. 6.5 договір діє до повного повернення Позичальником кредиту, сплати у повному обсязі відсотків за користування ним та до повного виконання Позичальником будь-яких інших грошових зобов’язань, прийнятих ним на себе згідно умов договору.
До кредитного договору №03-06 ВК від 21.03.2006р. внесено зміни: договором про внесення змін №1 від 05.02.2007р., договором про внесення змін №2 від 21.11.2007р., договором №3 про внесення змін від 14.04.2008р., договором про внесення змін №4 від 25.106.2008р., договором №5 про внесення змін від 22.10.2008р.
ТОВ “СОВАВТОТРАНС” з вересня 2008р. свою частину зобов’язань не виконує, у зв’язку з чим у нього на 17.09.2009р. виникла прострочена заборгованість, а саме:
- по кредиту в сумі – 94 292, 00 доларів США (різниця між виданим та погашеним кредитом 111 067, 00 доларів США –16 775, 00 доларів США);
- за пенею, нарахованою за несвоєчасну сплату сум кредиту та за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом станом на 17.09.2009р. відповідно до п. 5.3 Кредитного договору –101 109, 13 грн.;
- по комісійній винагороді, нарахованої відповідно до п. 3.14 Кредитного договору за період з лютого по вересень 2009р. –700 грн.;
- по відсоткам за користування кредитом, нарахованим відповідно до п. 3.2 Кредитного договору за період з 28.11.2008р. по 16.09.2009р. –8 993, 91 доларів США.
22.12.2008р. позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення-претензію № 05/15-630 від 22.12.2008р. з вимогою протягом 10 календарних днів з моменту отримання вимоги сплатити заборгованість за кредитним договором в повному обсязі. Повідомлення-претензія отримана відповідачем 17.01.2009р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення № 7380397 від 17.01.2009р., але відповіді на претензію не надано.
Таким чином, заборгованість відповідача за кредитним договором, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог склала 103 285, 91 доларів США та 101 809, 13 грн.
Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Правовідносини сторін є господарськими.
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Застосування господарських санкцій до суб’єкта, який порушив зобов’язання, не звільняє цього суб’єкта від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов’язання.
Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або ненастання певної події.
В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є кредитний договір № 03-06 ВК від 21.03.2006р.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч.1 ст.1046 (параграф 1) ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.1 ст.1048 (параграф 1) ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1 статті 1049 (параграф 1) ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Наслідки порушення договору позичальником передбачені ст.1050 (параграф 1) ЦК України. Зокрема, відповідно до ч.1 цієї статті встановлено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
В даному випадку Банк надав Позичальнику кредит у сумі 110 067, 00 доларів США, що підтверджується випискою з позичкового рахунку про видачу кредиту, кінцевий термін повернення кредиту –01.03.2009р. (п. 2.2 Кредитного договору).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 2 ст. 222 ГК України, у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб’єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
22.12.2008р. позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення-претензію № 05/15-630 від 22.12.2008р. з вимогою протягом 10 календарних днів з моменту отримання вимоги сплатити заборгованість за кредитним договором в повному обсязі в сумі 94 330, 77 доларів США та 262, 36 грн. Повідомлення-претензія отримана відповідачем 17.01.2009р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення № 7380397 від 17.01.2009р., але відповіді на претензію не надано.
Підстави для припинення зобов’язання за кредитним договором № 03-06 ВК від 21.03.2006р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Враховуючи встановлений факт невиконання ТОВ “СОВАВТОТРАНС” грошових зобов’язань за кредитним договором № 03-06 ВК від 21.03.2006р., вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу з урахуванням заяв про уточнення позовних в розмірі 103 285, 91 доларів США є обґрунтованими, підтверджені детальним розрахунком позивача, доданого до заяви про уточнення позовних вимог від 17.09.2009р. №05-15/569 і підлягають задоволенню.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Заборгованість за комісійною винагородою за управління кредитом відповідно до п. 3.14 Кредитного договору за період з лютого по вересень 2009р. у розмірі 700, 00 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Згідно зі ст. 3 Закону України № 543/96 ВР від 22.11.1996р. “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.
У відповідності із п. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Заявлена до стягнення позивачем заборгованість за пенею за несвоєчасну сплату кредитної заборгованості та за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 101 109, 13 грн., підтверджена детальним розрахунком позивача, доданого до заяви про уточнення позовних вимог від 17.09.2009р. №05-15/569, перевірена судом, є правомірною та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 44, 49, ст. 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СОВАВТОТРАНС” (69083, м. Запоріжжя, вул. Східна, 11, код ЄДРПОУ 33700817 п/р № 2600931162830 в філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя”, МФО 313355) на користь Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя” (69600, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 20-а, код ЄДРПОУ 09313350 рахунок № 36221901060735 в філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя”, МФО 313355) заборгованість за кредитним договором № 03-06 ВК від 21.03.2006р. у розмірі 103 285 (сто три тисячі двісті вісімдесят п’ять) доларів США 91 цент та 101 109 (сто одну тисячу сто дев’ять) грн. 13 коп., 1 032 (одну тисячу тридцять два) доларів США 86 центів, 1 018 (одну тисячу вісімнадцять) грн. 09 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять ) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя В.М.Соловйов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України - 29.09.2009р.