Справа  № 1-76/09

                                                               ПОСТАНОВА

                                    про повернення справи на додаткове розслідування

 17 вересня 2009 року             Корсунь-Шевченківський   районний  суд   Черкаської області  в  складі:

головуючого - судді  Кіхтенко Н.І.,

за  участю:

секретарів  судових  засідань:  Таран О.В.,   Сміян  А.В.,  Коваленко Н.П.;

прокурора  Яценка В.С.,

адвоката  ОСОБА_1 ,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні у  залі  суду  кримінальну  справу  по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця АДРЕСА_1 а жителя АДРЕСА_2 громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, утриманців  немаючого, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_2 з  18.04.2006 р., несудимого, ідентифікаційний код  НОМЕР_1, обрана міра  запобіжного заходу – підписка про невиїзд,

у вчиненні  злочину,  передбаченого  ч. 2 ст. 367  КК  України, -

суд

ВСТАНОВИВ:

    Органами досудового слідства  підсудний   ОСОБА_2  обвинувачується в тому, що  він працюючи селищним головою Стеблівської селищної ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, на підставі рішення Стеблівської селищної ради від 18.04.2006 року, будучи відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97р. головною посадовою особою територіальної громади селища та  службовою особою,  допустив  службову  недбалість в  результаті  неналежного виконання  своїх  службових обов»язків через недбале та  несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі  наслідки -  смерть пожежника  місцевої пожежної охорони ОСОБА_3

    В  обгрунтування  даного обвинувачення  досудове слідство вказує на те, що  підсудний,   виконуючи організаційно-розпорядчі функції і будучи службовою особою органу місцевого самоврядування,  повинен був  згідно п. 17  Положення про місцеву пожежну охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 24.02.2003 р. за  № 202, контролювати діяльність місцевої пожежної охорони, яка була створена  рішенням  Стеблівської селищної ради за № 4-11 від 30.01.2003 р.,але  підсудний  неналежно виконував  свої службові обов'язки через недбале та несумлінне ставлення до них, не   створив у місцевій   пожежній охороні   (  далі МПО) ,  умови праці , відповідно до діючих нормативно-правових актів, не визначив  повноваження створеної місцевої пожежної охорони , не призначив керівника та особу, яка відповідала б за охорону праці в МПО,  внаслідок чого до робіт по гасінню пожежі  на посаду пожежного  у МПО був допущений  гр.ОСОБА_3., який  25.08.2007 р., під час гасіння пожежі будинку гр. ОСОБА_4.,  що у АДРЕСА_3, не маючи  засобів індивідуального захисту,  так як такі засоби були відсутні у МПО, втратив свідомість, був доставлений у Корсунь-Шевченківську ЦРЛ, де через деякий час помер.  Причиною смерті ОСОБА_3,  відповідно до висновку судово-медичного експерта, є набряк головного мозку, який розвинувся внаслідок загальної дії на організм надмірно високої температури.  

Виною  підсудного вказано те, що   потерпілий  був  допущений  до  роботи в  порушення  вимог  п. 68 Переліку  робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнагляду за охороною праці за № 15 від 26.01.2005 року,  згідно якого роботи по гасінню пожеж відносяться до робіт із підвищеною небезпекою, а також відповідно п.8 Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженого наказом  за № 263/121 від 23.09.1994 р., та відповідно до  п.п. 20, 22 Положення про місцеву пожежну охорону  відповідно до яких ці роботи відносяться до переліку робіт, де є потреба у професійному доборі,  а  тому  при прийнятті на роботу та на протязі всього часу роботи на даній посаді  ОСОБА_3 повинен  був проходити  професійну підготовку у навчальних підрозділах державної пожежної охорони та навчання на перевірку знань з охорони праці по виконанню цих робіт,  яких  не  проходиві  був  допущений до гасіння пожеж,  що є порушенням ст.ст. 8, 13, ч.ч. 2,6 ст. 18 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р.  та відповідно

до  п. 4.1 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці за №15   від 26.01.2005 р.,  проходять щорічне спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

    А  відповідно до  п. 5.8.11 Правил безпеки праці в державній пожежній охороні МВС України,  та  згідно  наказу МВС від 05.12.2000 р. № 840  для індивідуального захисту особового складу від значного теплового випромінювання необхідно використовувати теплозахисні пожежні костюми, захисні лицьові маски пожежних касок, ватяний одяг із зрошенням ствольника  розпиленим струмом ,  як  і  відповідно до  п.п. 20, 22 Положення про місцеву пожежну охорону всі працівники МПО, на яких покладаються функції із запобігання та гасіння пожеж, проходять професійну підготовку в навчальних підрозділах державної пожежної охорони та забезпечуються спеціальним (форменним) одягом, спорядженням та засобами індивідуального захисту за нормами, передбаченими для особового складу державної пожежної охорони.

    На  підставі викладеного  досудове слідство вказує,  що оскільки  підсудний  не створив  умови праці  у МПО, не  визначив повноваження МПО, не призначив керівника та особу, яка  відповідає за охорону праці, не  було  придбано засобів  спецзахисту  для гасіння пожеж, а   ОСОБА_3   незаконно був  допущений  до роботи  без  навчання  та без спецодягу,  в результаті чого помер  25.08.2007 р.,то підсудний є винним .

   Допитаний під час досудового слідства  і в суді  підсудний ОСОБА_2 винним себе  не визнав  та  дав суду  наступні показання.

Що він працює селищним головою з 18  квітня 2006 р. і гр. ОСОБА_3 на роботу  не приймав, бо останній  був  прийнятий  1.04.2006 р.  До його приходу  рішенням  сесії  селищної ради у  2003 р.  було створено  МПО.

Органом  виконавчої влади, при погодженні  із  керівником пожежної частини, повинен був  бути  призначений  керівник  МПО, старший пожежний, прийнято рішення про  керівника при гасінні пожежі при  конкретних ситуаціях, але  це  не обов»язок  селищного голови.

Пожежники, яких по штату  у  МПО було  2, знаходяться в оперативному підпорядкуванні   пожежної   частини  району,там  же  проходять навчання та перевірку  рівня  знань по гасінню пожеж .

18.04.2006 р. підсудний лише підписав договір оренди з  керівником СДПЧ-15, а саме: на  оренду  приміщення, транспорту  і  майна  МПО,  в т.ч. було  одержано 2  комплекти  спеціального  ( форменного) одягу, спорядження та  засобів  індивідуального захисту, крім  дихальної маски, яка  видається, якщо  в  МПО  працює  не менше 3  осіб. Цими  засобами і  користувалися  пожежники при  гасінні пожеж. МПО  утримує  селищна і 7сільських  рад. Одержані  кошти  йдуть  на  забезпечення пожежного автомобіля бензином,запчастинами  та на  виплату  заробітної плати  працівникам  МПО. Старшим у  МПО  був  ОСОБА_5.  Даний  свідок   і  проводив  інструктажі з працівниками та  давав  заявки про потребу в забезпеченні  МПО  товаро - матеріальними цінностями. Періодичні  інструктажі  з особовим складом  проводили  також працівники  та   начальник  СДПЧ-15,організацією  проведення яких займався підсудний. Перевірка  знань та  вирішення питання про допуск  пожежника до  гасіння пожежі  не  входить в обов»язки селищного  голови. При виникненні  пожежі  чергового  МПО  повідомляє черговий  СДПЧ-15 і  чергова бригада МПО виїжджає на  її гасіння. Селищного голову  можуть  повідомити про пожежу  уже  після  її гасіння і то не завжди.

   Потерпіла  ОСОБА_6 під час досудового слідства дала  наступні показання.

Що  з 1 квітня 2006 р. її  чоловіко  ОСОБА_3 працював пожежним  у Стеблівській МПО,неодноразово виїжджав  на гасіння пожеж і все було нормально. ОСОБА_3 ніякою хворобою не хворів, бували випадки, що в нього підвищувався тиск. 24.08.2007 року ОСОБА_3 зранку пішов на роботу, так як він чергував у той день, а  25.08. 07 р. , близько 12 години, потерпілій на мобільний телефон зателефонували працівники Стеблівської  МПО і повідомили, що чоловік виїздив на пожежу у с. Комарівка, там йому стало зле і його швидка допомога доставила у реанімаційне відділення Корсунь-Шевченківської ЦРЛ. Коли потерпіла приїхала до лікарні, то  чоловік  ще був живий, але без свідомості,  біля  нього   лікаря  не  було, а після 19 години ОСОБА_3 не приходячи до свідомості, помер. Пізніше вона дізналася, що водій пожежної машини сам поїхав за водою, а ОСОБА_3 залишився  гасити пожежу, і вважає, що водій не повинен був залишати ОСОБА_3 самого ( т. 1 а.с. 80  );

-свідок ОСОБА_7.  дав суду наступні показання.

Що він працює водієм пожежної машини Стеблівської пожежної частини з 13 серпня 1975 року.

У  2003 р. рішенням Стеблівської селищної ради  було створено МПО. І  яка  у підпорядковувалася  Стеблівській селищній раді.

24.08.2007 року ОСОБА_7.  був на чергуванні. Пожежним на зміні був ОСОБА_3, більше пожежних   на зміні не було.

 25.08.2007 року близько 7 години 50 хвилин із пожежної частини м. Корсуня - Шевченківського поступило повідомлення, що у с. Комарівка  Корсунь - Шевченківського району виникла   пожежа у приватному будинку, в якому маються діти, а господарів будинку вдома немає, і  черговий  СДПЧ-15  дав вказівку виїхати на місце

пожежі. Він на пожежній машині разом із пожежним ОСОБА_3 виїхали у с. Комарівку. Коли приїхали у с. Комарівку то побачили, що вогонь почав розповсюджуватися по всьому    будинку. Вони розстелили два пожежні рукави і пожежний ОСОБА_3 заліз на дах будинку та почав поливати його водою, щоб загасити пожежу. Поливаючи дах водою ОСОБА_3 зривав також  шифер на даху, та залізо, яке було під шифером, а коли закінчилася вода, то ОСОБА_3 спустився із даху,  був весь мокрий і  став  відпочивати, а  свідок  із сільським головою  поїхали  набрати води у машину, а коли повернулися , то ОСОБА_3 лежав на землі без свідомості і йому надавала  медичну допомогу сільський фельдшер. Пізніше люди йому розповіли, що коли він поїхав із сільським головою за водою, то ОСОБА_3 знову виліз на дах будинку і розбирав шифер, а коли почав спускатися по драбині вниз, то йому стало погано і  він упав. Потім  ОСОБА_3 відвезли до сільського ФАПу, де було надано першу медичну  допомогу, а через деякий час приїхала швидка допомога Корсунь-Шевченківської ЦРЛ, яка і забрала його до лікарні.  Свідок  супроводжував ОСОБА_3 до лікарні до того часу поки його забрали у реанімаційне відділення, а вже близько 22 години цього ж дня він дізнався, що ОСОБА_3 помер у лікарні.

Стосовно обмундирування та засобів  індивідуального захисту, то  ОСОБА_7.  суду пояснив, що вони у МПО   нічого нового не отримували, все залишилося старе ще з тих часів, коли була пожежна частина, але  2 комплекти  спецодягу  були  і ними користувалися пожежні. ОСОБА_3. на  гасінні пожежі  був  у спецодязі  для  гасіння пожежі, а  саме: у бойовці,касці, рукавицях, чоботях та шоломі.

 - свідок ОСОБА_5  дав суду наступні показання.

Що він працює пожежним Стеблівської місцевої пожежної команди з 1981 року.

У 2003 році була створена місцева пожежна команда при Стеблівській селищній раді. Кожного ранку свідок  проводив інструктаж, хоча  його не  уповноважували це робити і  ніякого розпорядження на  це не було.

По техніці безпеки при зміні караулу в МПО,  ті особи, які заступають на чергування,  розписувалися в журналі по техніці безпеки. На чергування заступали водій пожежного автомобіля і пожежний, відповідно на пожежу виїжджали  вони ж.  24.08.2007 року о 8 годині ранку на чергування заступили водій ОСОБА_7. та пожежний ОСОБА_3, останній працював у МПО трохи більше року. ОСОБА_5 провів з ними інструктаж по техніці безпеки  під розписи у  журналі по техніці  безпеки.   25.08.2007 р.  свідок   прийшов до пожежної частини біля 7 години 55 хвилин і зі слів чергового Корсунь-Шевченківської  СДПЧ-15  встановив, що ОСОБА_7. та ОСОБА_3 виїхали на гасіння пожежі у с. Комарівку.   Потім свідку  повідомили, що пожежному ОСОБА_3 стало погано на пожежі і його швидкою допомогою доставлено у реанімаційне відділення   Корсунь - Шевченківської ЦРЛ. В цей же день ОСОБА_3 помер у лікарні.  Свідок  суду пояснив,що коли прийняли ОСОБА_3 на роботу в МПО, то він не навчався  на спеціальних курсах, так як це було раніше, а просто ходив до МПО і там вони йому розказували, як себе вести  при гасінні пожежі . Крім того, ОСОБА_5  суду пояснив, що в МПО були  укомплектовані  засоби індивідуального захисту для пожежників, не було  лише кисневої маски, яка видається, якщо працює  3 і  більше пожежників.

-   Аналогічні показання  дали свідки:  ОСОБА_8- водій  МПО,  і ОСОБА_9 пожежний МПО;

-   показаннями свідка ОСОБА_10., який  дав суду наступні показання.

Що  25.08.2007 р. після 7 години він повернувся додому  і побачив,що горить його будинок. Він виніс з будинку  дітей і  почав гасити пожежу, а  дружина викликала пожежників. Через деякий час приїхала пожежна машина із Стеблівської МПО, приїхав водій і один пожежний, які почали  гасити пожежу,  їм  допомагав ОСОБА_10 та інші жителі села. Пожежний, якому в якийсь момент стало погано, був на даху будинку, так як  водій пожежного автомобіля сказав, що потрібно зривати  шифер  на даху будинку. В черговий раз, коли свідок приніс воду від колодязя, то побачив, що пожежного вже люди знімають із драбини,  без свідомості. На даху будинку пожежний був нетривалий  час. Потім викликали сільського фельдшера  і пожежного забрали до ФАПу, а потім свідок  дізнався, що пожежний  у лікарні помер. Свідок суду підтвердив,що  пожежний  був  у спецодязі при  гасінні пожежі: спецкостюмі, чоботях, касці,рукавицях;

-   показаннями свідка ОСОБА_11., яка  дала суду наступні показання.

Що працює фельдшером у Комарівському фельдшерсько-акушерському пункті. 25 серпня 2007 року близько 8 години 15 хвилин їй зателефонували на роботу і повідомили, що у жителів села Комарівка , ОСОБА_10 сталася пожежа в будинку. Коли свідок приїхала на місце пожежі, то вогонь у будинку був вже скрізь. На той час біля будинку був пожежний автомобіль, біля якого знаходилися два пожежних, один із них, вона так зрозуміла, водій, а інший був в костюмі пожежника. Вони стояли біля будинку і нічого не робили, а будинок тушили місцеві жителі. По вигляду пожежника ОСОБА_11. зрозуміла, що він

розгублений і не може зорієнтуватися, що йому потрібно робити, а водій пожежного автомобіля сказав, що він не може покинути автомобіль. Коли ОСОБА_11. знаходилася в ФАПі, то їй зателефонували і повідомили, щоб вона швидко їхала до місця пожежі, так як пожежному стало погано. Вона поїхала до місця пожежі, пожежний лежав на землі, його всього трусило, були виділення із рота. Вона поміряла йому тиск, тиск був низький. ОСОБА_11. запропонувала відвезти пожежного до медпункту, так як на місці вона не могла надати йому медичну допомогу. В медпункті пожежний був звільнений від спецодягу, фельдшер зробила йому укол, але до свідомості пожежний не приходив, тому свідок  викликала швидку допомогу, яка через годину приїхала в село і забрала пожежного до Корсунь -Шевченківської ЦРЛ. На другий день свідок дізналася, що  пожежник помер у реанімації  ( т.1 а.с. 89);

-   показаннями свідка ОСОБА_12, яка  дала суду наступні показання.

Що з 2002 р. до 18 квітня 2006 р. вона працювала селищним головою Стеблівської селищної ради.

В січні 2003 року за ініціативою Корсунь-Шевченківської районної ради, в зв'язку з тим, що Стеблівську пожежну частину за рахунок державного бюджету неможливо було утримувати, було вирішено щоб зберегти цю пожежну частину, створити на її базі місцеву пожежну охорону, відповідно до Положення про місцеву пожежну охорону. МПО було створено на базі професійної пожежної частини, за погодженням із державною пожежною охороною та органами виконавчої влади. Будівлі, обладнання, спеціальна техніка  та спецодяг пожежних передано селищній раді в оренду. Відповідно до вищевказаного Положення контроль за діяльністю МПО повинна була здійснювати СДПЧ-15, а селищна рада тільки фінансувала пожежну охорону. У МПО був призначений старший пожежний - ОСОБА_5., який повинен був організувати діяльність цією МПО, відповідно до діючого законодавства. Коли була створена МПО, то всі працівники пожежної частини перейшли працювати у МПО, були розроблені їх посадові інструкції , в тому числі була і посадова інструкція старшого пожежного. Також були всі журнали по техніці безпеки. Всі ці документи були у селищній раді і повинні там бути.

При прийнятті на роботу ОСОБА_3 проходив медичний огляд і медичний висновок повинен бути у селищній раді, але навчання у державній пожежній охороні не проходив, так як на той час у бюджеті селищної ради не були передбачені кошти на ці цілі. Хоча на наступний рік вони планували виділити ці кошти і по мірі комплектування груп на навчання  ОСОБА_3 пройшов би це навчання.

ОСОБА_3 був прийнятий на роботу з умовою, що він не повинен виїздити на пожежу, а тільки чергувати у МПО, а на пожежі він міг виїздити тільки пройшовши навчання та отримавши допуск. Під час її  роботи, тобто до 18.04.2006 р., пожежний ОСОБА_3 на пожежі не виїздив. Коштів на утримання більшої кількості штатів не було, але наскільки вона пам'ятає, була домовленість, що у випадку пожежі повинні були виїздити два пожежних, одного з них повинні забирати вдома. Служба по охороні праці в селищній раді при ній була і вона особисто проходила курси по охороні праці.  На той час у них все було: і інструкції   по техніці безпеки, і всі необхідні інші документи;

-  свідок ОСОБА_13 дав суду наступні показання.

Що  з серпня 2007 р.  працює начальником Корсунь-Шевченківського РВ ГУ МНС України в Черкаській області. Контроль за діяльністю Стеблівської МПО здійснює селищна рада, яка створила це МПО, яка фактично підпорядковувалось  СДПЧ-15 в оперативному плані, тобто працівники  СДПЧ-15 повинні були проводити пожежно-тактичні навчання по гасінню умовних пожеж, так як МПО входила до гарнізону району, і такі навчання могли проводити тільки спеціалісти державної пожежної охорони, також МПО повинна була бути задіяна при відпрацюванні нормативів на пожежному автомобілі  при гасінні пожеж і  ін.

25.08.07 р. до чергового МНС  надійшло повідомлення про виникнення пожежі у с. Комарівка ,про що було повідомлено черговий наряд Стеблівської МПО про те, що на території, яку вони обслуговують, виникла пожежа,  і оскільки це був обов'язок МПО виїхати на гасіння цієї пожежі, так як до території обслуговування Стеблівської МПО входило кілька населених пунктів, в т.ч. і  с. Комарівка,  бо була укладена угода про

утримання Стеблівської МПО за рахунок перерахування коштів у Стеблівську селищну раду від інших, обслуговуючих МПО сільських рад, то така бригада  і виїхала.

Старшим пожежним  у  МПО  було призначено ОСОБА_5., який проходив  підготовку у   Вінницькому училищі.

Оскільки  ОСОБА_3 не пройшов навчання,тому навіть пройшовши   місячне стажування у  МПО  не повинен  був  бути  допущеним  до гасіння пожеж. На  навчання повинна  була  направити  селищна рада.

У  МПО  були  всі  засоби  захисту у пожежників  для  можливості  гасіння пожеж, крім   апарату  для  захисту   органів  дихання- кисневої маски, бо така  видається,  якщо  працює 3  і більше пожежників.

Про пожежу черговий  МПО повідомляє  СДПЧ-15,  але  не сільського голову.

Свідок пояснив,що  він, працівники  СДПЧ-15, неодноразово проводили навчання  з працівниками МПО  і  інструктажі,що організовувалися підсудним,  по гасінню умовних пожеж і  пожежники  проходили стажування у пожежній частині. Підсудний повинен  був  з»ясувати, чи  можна  допускати  ОСОБА_3 до роботи і  з»ясувавши, що  він не  проходив  навчання  на спецкурсах,звільнити із займаної  посади.

     Крім того, в обвинувачення вини  підсудного  досудове слідство посилається   на  комісійний  висновок  по проведенню  спеціального  розслідування   нещасного випадку із смертельним наслідком, що стався 25.08.07 р. з пожежним Стеблівської  МПО ОСОБА_3, згідно якого  основними причинами нещасного випадку є: допуск до роботи без навчання та перевірки знань з охорони праці та  невикористання  засобів індивідуального захисту через незабезпеченість  ними  /т.1. а.с. 39-44/;

-що  відповідно до даних листа головного управління МНС України в Черкаській області  теплозахисним одягом для захисту від значного теплового випромінювання особовий склад  МПО смт. Стеблів забезпечений не був. Дії пожежного ОСОБА_3 на пожежі 25.08.07 р. не відповідали вимогам бойового статуту, так як ОСОБА_3 спеціального навчання за професією не проходив /т.1, а.с. 155-157/;

-що  згідно висновку судово-медичного експерта  від 21.11.2007 р смерть ОСОБА_3 настала від набряку головного мозку, який розвинувся внаслідок загальної дії на організм надмірно високої температури. У даному випадку мається прямий причинний зав'язок між настанням смерті потерпілого і дією на його організм високої температури під час пожежі. Використання засобів індивідуального захисту зменшує вплив високої температури на організм людини /т.1, а.с. 166-167/;

- що  згідно  висновку  комісійної судово-медичної експертизи від 15.02.2008 р. безпосередньою причиною смерті ОСОБА_3 є загальна дія на організм людини високої температури і як складова такої дії - температурний вплив на органи дихання. Між дією надмірно високої температури і не застосуванням засобів індивідуального захисту вбачається прямий причинний зв'язок /т.1, а.с. 175-176/.

      В ході судового розгляду даної кримінальної справи, після допиту всіх  свідків та дослідження письмових доказів, судом, на обговорення учасників процесу поставлено питання про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти досудового слідства , відповідно до вимог  ст. 281 КПК України, оскільки дана неповнота не може  бути усунута в судовому  засіданні, навіть в порядку ст.315-1 КПК України,  а  можливості  здобуття  доказів  не вичерпані.

     Прокурор вважає, що підстав для направлення справи на додаткове розслідування у суду немає,  оскільки вина підсудного в судовому засіданні доведена в повному обсязі, а  ті  докази, що потрібні суду , можна добути в порядку ст.315-1 КПК України.

     Підсудний вважає, що його вина в ході досудового та судового слідства не доведена,  просить суд  направити  справу  на  додаткове  розслідування,так як  вважає, що  посадові  особи  виконавчої влади  та  пожежної частини, які   не виконали  вимог вказаних у постанові  суду  Законів  і нормативних актів, винні в тому,що  настала смерть пожежника, бо  допустили його до роботи незаконно, не призначили керівника МПО, відповідальних осіб за  гасіння пожежі, а розгляд  справи  відносно даних посадових осіб   повинен бути  розглянутий  у даній  справі.

    Адвокат  підсудного такої  ж думки.

    Суд,заслухавши  думку  учасників  процесу, вважає,що   оскільки  суд  не може усунути в судовому засіданні виявлену неповноту досудового слідства,  в т.ч. і в порядку ст.  315-1  КПК   України, так як для цього необхідно проводити  ряд перевірочних  та слідчих дій по збиранню доказів у відповідності до вимог  Закону, допитувати свідків, проводити  вилучення, призначати  експертизи , а без усунення вказаної неповноти справа не може бути розглянута в суді належно і  об»єктивно, тому  така  підлягає поверненню на додаткове розслідування з мотивів неповноти досудового слідства.

   На  підставі вказаних   у постанові  доказів   досудове слідство  обвинувачує підсудного в тому,що  він:

 не створив  умови праці  у МПО; не  визначив повноваження МПО;  не призначив керівника та особу, яка  відповідає за охорону праці; не  було  придбано засобів  спецзахисту  для гасіння пожеж;  а   ОСОБА_3   незаконно був  допущений  до роботи  бо  навчання  та без спецодягу,  в результаті чого помер  25.08.2007 р..

     Відповідно до  Постанови Пленуму Верховного Суду України  за №2 від 11.2.2005 р.  « Про практику  застосування судами законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» досудове  слідство визнається неповним, якщо  під час його провадження  всупереч вимогам ст.ст. 22 і 64  КПК не  були досліджені або  були  поверхово чи однобічно  досліджені обставини,  які мають істотне значення для  правильного вирішення справи і  така неповнота  чи неправильність не  може  бути усунута в судовому  засіданні,не притягнуто до відповідальності  інших осіб, винних у  злочині і розгляд відносно яких окремо неможливий.

   У  даному  випадку  однією з  підстав  повернення справи  на  додаткове  розслідування  є те, що по  справі не  притягнуті  до  відповідальності  інші  особи, розгляд справи   відносно яких  окремо неможливий і  так вважає  підсудний.

   Так  досудове слідство вказує,що згідно  ст.ст. 8,13,18  Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний:

 створити на робочому місці умови праці, відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець

забезпечує функціонування системи управління охороною праці  шляхом створення відповідних служб і призначення посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, а на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту;

 що працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там,  де є потреба у професійному доборі, під час прийняття на роботу та щороку повинні проходити навчання та перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці, не допускаються до роботи працівники, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку  знань з охорони праці  /виписка у  т.1, а.с. 209-212/;

-  згідно  п.4 .1. Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом державного комітету  України з нагляду за охороню праці  від 26.01.2005 р.,та зареєстрованого у МЮ України у лютому 2005 р., посадові особи та інші працівники, зайняті на роботах із підвищеною небезпекою,  проходять щорічне спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці  / виписка  у  т.1, а.с. 213-215/;

- згідно  даними Переліку робіт із підвищеною небезпекою від 26.01.2005 року, відповідно до п. 68 якого роботи по гасінню пожеж відносяться до робіт із підвищеною небезпекою; /т.1, а.с. 216-220/;

- даними переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, відповідно до п. 8 якого роботи по гасінню пожеж відносяться до робіт, де є потреба у професійному доборі /т.1, а.с. 221-224/;

- відповідно до   Положення про місцеву пожежну охорону, а саме:   п.п. 20, 22 -  усі працівники МПО, на яких покладаються функції із запобігання та гасіння пожеж проходять професійну підготовку в навчальних підрозділах державної пожежної охорони. Працівники  МПО   забезпечуються спеціальним (форменним) одягом, спорядженням та засобами індивідуального захисту за нормами, передбаченими для особового складу державної пожежної охорони; /т.1, а.с. 225-229/.

   Але відповідно до ст.31 ЗУ «Про пожежну безпеку» контроль за діяльністю відомчої, місцевої та добровільної пожежної охорони здійснюють,  в т.ч. , крім органів  місцевого самоврядування  і   органи державної пожежної охорони, місцеві органи виконавчої влади. Тобто не тільки органи місцевого самоврядування.

     Відповідно до ст.34  вказаного Закону у підрозділах державної пожежної охорони організується цілодобове несення служби, порядок якого встановлюється Міністром України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Для виклику державної пожежної охорони в автоматичній телефонній мережі встановлюється єдиний номер — 01 . Тобто  інші  номера телефонів відсутні.

Підрозділи   державної пожежної охорони виїжджають для гасіння пожеж на всі об’єкти незалежно від форм власності і підпорядковуються керівникові гасіння пожежі. Ніхто, крім уповноважених на те посадових осіб пожежної охорони, не має права втручатися в його дії.

Для участі у гасінні пожежі місцеві органи виконавчої влади , підприємства, установи та організації на вимогу керівника гасіння пожежі зобов’язані надавати безкоштовно в його розпорядження вогнегасні речовини, техніку,паливно - мастильні матеріали, людські ресурси, обладнання, засоби зв’язку тощо.              Відповідно до  Положення  про місцеву пожежну охорону, затвердженого  ПКМУ від 24.02.2003 р. №202 підрозділ  МПО  очолює керівник, який  призначається місцевим  органом виконавчої влади за погодженням з територіальним  органом (підрозділом) державної пожежної охорони.  

Тобто  призначає не  селищний, сільський  голова  і  з ним  дана кандидатура не погоджується. Посадові особи МПО несуть відповідальність  за  неналежне виконання своїх обов'язків згідно із законодавством .

Діяльність   МПО   може   бути   припинена   за   рішенням  відповідного  місцевого  органу  виконавчої  влади,  погодженим  з відповідним   територіальним   органом (підрозділом)   державної пожежної охорони.

Усі  працівники  МПО,  на  яких  покладаються  функції із запобігання та гасіння пожеж,  проходять професійну  підготовку  в навчальних  підрозділах   державної  пожежної   охорони .  

Порядок такої підготовки  визначається  в   договорах,  які  укладаються  органом  виконавчої  влади і територіальним органом (підрозділом) державної пожежної охорони.  

Трудові    відносини    працівників    МПО регулюються законодавством  про працю.  Чергові зміни місцевих пожежних команд працюють цілодобово. Працівники місцевої пожежної охорони   забезпечуються  спеціальним    (форменим)   одягом,   спорядженням   та   засобами індивідуального захисту за нормами,  передбаченими  для  особового складу державної пожежної охорони.  Працівники  МПО  під  час  

виконання  покладених  на  них завдань підпорядковуються тільки безпосереднім керівникам,  а  при  виконанні робіт із гасіння пожеж - керівнику гасіння пожежі.  

Фінансове та матеріально-технічне забезпечення діяльності МПО,  оплата праці її працівників  здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів.  

Штатний   розпис   підрозділів   МПО,   її   кошторис  затверджуються  місцевим органом виконавчої влади за погодженням  з територіальним органом  (підрозділом)  державної пожежної охорони .  

     Таким  чином, на  підставі  вказаних  документів, суд вважає, що  до  відповідальності  по даній справі  повинні бути  притягнуті  і  інші  особи органів  виконавчої влади та  пожежної охорони.

    Допитані у  суді  свідки суду  посвідчили, що  МПО  була  забезпечена 2 комплектами придатного до використання спецодягу, а досудове слідство стверджує, що  таким  МПО не була  забезпечена.

Ствердження прокурора,що  вказаний  спецодяг не був  придатний  до використання і  підсудний, як  керівник органу місцевого самоврядування  повинен був  забезпечити  МПО  новим, є голослівним, оскільки про придатність даного  спецодягу,  з урахуванням  кількості  виїздів  у ньому  пожежних,  може   дати  висновок лише експертиза, при проведенні якої експерти попереджаються про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385  КК  України.

     Крім того,згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи від 15.02.2008 р. безпосередньою причиною смерті ОСОБА_3 є загальна дія на організм людини високої температури і як складова такої дії - температурний вплив на органи дихання. Між дією надмірно високої температури і не застосуванням засобів індивідуального захисту вбачається прямий причинний зв'язок /т.1, а.с. 175-176/.  Тобто що  у причинному  зв»язку  між настанням  смерті і  дією надмірно високої температури та  незастоуванням  засобів  індивідуального захисту  є прямий  причинний  зв»язок.

Але  допитані у судовому  засіданні всі  свідки, які  бачили  ОСОБА_3 на  гасінні  пожежі, суду  пояснилиёщо  він був  повністю одягнений  у  спецодяг.  

Це підтвердили:  свідок  ОСОБА_10 – власник будинку, де виникла пожежа; свідок  ОСОБА_7.- водій пожежного  автомобіля, який  допомагав  ОСОБА_3 гасити пожежу; свідки ОСОБА_8.- водій  МПО,   ОСОБА_9- пожежник  МПО., які бачили  пожежника , також підтвердили,  що  він був  повністю у спецодязі  тільки не було  кисневої маски, яка видається лише  там, де працює 3 і більше пожежників;  ОСОБА_5- старший пожежний МПО,  суду  також підтвердив,  що  спецодяг у  МПО був, і  ОСОБА_3. такий  одягав виїжджаючи на  гасіння  пожеж; ОСОБА_11.- фельдшер, яка надавала першу медичну допомогу  ОСОБА_3

Допитаний судом свідок ОСОБА_13, який  з серпня 2007 р. працює начальником Корсунь-   Шевченківського РВ ГУ МНС України в Черкаській області суду  посвідчив,  що  МПО  була  забезпечена 2 копмлектами  спецодягу. Даний факт підтверджується і  актом  передачі  у 2003 р.  МПО 2 копмлектів  спецодягу.

А якщо  ОСОБА_3 був  у спецодягу, то про  придатність  такого може дати  висновок  лише  пожежно-технічна екпертиза  і таку  необхідно призначити. А при  одержанні  висновку вирішити  питання про необхідність призначення  додаткової чи повторної судово-медичної екпертизи  для встановлення  причини  смерті  пожежника.

   Крім того, постановою суду від  27.11.2008 р. дану справу  вже  було повернуто на додаткове розслідування,  яка   ухвалою  Апеляційного суду Черкаської області від 10.02.2009 р. залишена без змін і у  даній  постанові було  вказано  досудовому  слідству  вчинити  ряд процесуальних  дій,  частина яких  так  і не була вчинена, а  саме:

-чи застосовував потерпілий засоби захисту, оскільки слідство  вказує, що  такі  пожежник  не застосовував, а  свідки  підтвердили, що  застосовував.  Інших доказів  суду  досудовим слідством  не надано;

-чи вчасно  була надана медична допомога;

-хто повинен був  здійснювати контроль за  ліквідацією пожежі;

- з»ясувати  службові  обов»язки ОСОБА_5

Що  також є підставою для повернення справи на додаткове розслідування.

    А тому суд повертає справу  на додаткове розслідуваняё при проведенні  якого  необхідно:

1-встановити посадових осіб органів виконавчої влади та  пожежної охорони , які повинні  здійснювати   контроль за  діяльністю   МПО, в т.ч. і  по питанню  призначення  керівника, який  повинен був  очолити МПО, керівника по гасінню пожеж, кількості пожежних при визді на пожежу, і вирішити питання про притягнення  їх до  відповідальності;

2-провести  вилучення спецодягу, в який  був  одягнутий  ОСОБА_3 під час пожежі  25.08.2007 р. та  визначити його придатність до використання  станом на 1.04.2006 р.,  шляхом призначення пожежно-технічної експертизи;

3-спростувати  докази всіх допитаних судом свідків,  які посвідчили,що  бачили  пожежника у    спецодязі  на  час  гасіння пожежі, іншими доказами,що він  не  був  одягнутий  в такий;

4-після  одержання вказаного висновку експерта  за  одяг, та  відсутності  свідків, які спростують   покази  свідків по справі про те, що  пожежник  був  у спецодязі,  вирішити  питання про призначення додаткової комісійної  судово-медичної експертизи  для  встановлення причини  смерті  ОСОБА_3., оскільки експерти  вказують, що причиною  смерті  була  відсутність спецодягу;

5-після  одержання вказаних висновків  та  доказів  вирішити питання про вину  підсудного і  інших посадових осіб ;

6-з’ясувати  повноваження та службові обов’язки начальника Стеблівської місцевої пожежної охорони ОСОБА_5.,який  одержував  зарплату, як старший пожежний ;

7- провести  перевірку, чи не спрацював  людський  фактор у причині смерті  пожежникаё виходячи  з постанови  слідчого  про відмову  в порушенні  кримінальної справи  за фактом  смерті  ОСОБА_3,  де  слідчий в постанові вказав, що  смерть ОСОБА_3 настала  в результаті  невиконання ним  правил  особистої безпеки під час  гасіння  пожежі;

8- виконати  постанову  Корсунь-Шевченківського районного  суду   від  27.11.2008 р.,при поверненні її на  дослідування, а  саме:

-чи застосовував потерпілий засоби захисту, оскільки слідство  вказує, що  такі  пожежник  не застосовував, а  свідки  підтвердили, що  застосовував.  Інших доказів  суду  досудовим слідством  не надано;

-чи вчасно  була надана медична допомога;

-хто повинен був  здійснювати контроль за  ліквідацією пожежі;

- з»ясувати  службові  обов»язки ОСОБА_5

 Виконати всі інші слідчі дії, необхідність в проведенні яких може виникнути під час  дослідування.

  Підстав  для  зміни міри  запобіжного  заходу, яка  обрана  відносно  ОСОБА_2., у вигляді  підписки про  невиїзд,  суд  не  вбачає.

Керуючись ст. 281    КПК   України,

суд

                                                                 ПОСТАНОВИВ:

  Повернути на додаткове розслідування кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.2 ст. 367  КК  України.    

  Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2. направити прокурору Корсунь-Шевченківського району для  проведення додаткового  розслідування і  з»ясування питань, викладених в мотивувальній частині постанови,  після  вступу постанови у  законну силу.

 Міру запобіжного заходу, обрану підсудному  залишити  попередню: підписку про невиїзд.

 На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд протягом семи діб з дня її винесення.

 Головуючий:підпис.  

 Копія вірна.

 Голова Корсунь-Шевченківського районного суду

                                                                                                                                           Н.І.Кіхтенко

Постанова  не  вступила  в законну силу.

Голова Корсунь-Шевченківського районного суду

                                                                                                                                           Н.І.Кіхтенко