ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"24" липня 2006 р. Справа № 16/3691
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М.
при секретарі: Захарова А.Г., за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1 -за довіреністю;
відповідача: не з”явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 до Черкаської міської ради про визнання права власності на майно,
ВСТАНОВИВ:
Позивачем пред”явлено позов про визнання права власності на самовільно збудоване майно -склад ( літ В,Д.) та магазин ( літ Б-1. Б). по АДРЕСА_1. В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю і пояснив, що забудови здійснені на придбаній ним земельній ділянці та не порушують прав третіх осіб, а тому він має право на визнання за собою правав власності на склад та магазин.
Відповідач проти задоволення позову не заперечив і направив суду клопотання про розгляд справи без участі свого представника.
Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:
У відповідності до договору купівлі-продажу житлового будинку від 06.08.2003 року, позивач одноособово придбав у фізичної особи ОСОБА_3 жилий будинок з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1. За умовами п. 7 договору право власності на придбаний будинок виникає у покупця з моменту підписання договору у приватного нотаріуса.
В це же день позивач оформив з фізичною особою ОСОБА_3 договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 680 кв. м. за адресою АДРЕСА_1, де було придбано будинок. За умовами п. 5 даного договору, покупець набуває право власності на земельну ділянку з моменту підписання договору у приватного нотаріуса.
За доводами представника позивача, наданими у судовому засіданні, станом на час розгляду справи, інші співвласники нерухомого майна та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 відсутні. Жилий будинок з надвірними спорудами та земельну ділянку позивач придбавав для здійснення підприємницької діяльності.
Позивачу по справі видано також і державний акт на право власності на земельну ділянку від 17.12.2003 року, копія якого наявна у справі.
За доводами позивача, для ведення підприємницької діяльності, на придбаній ним земельній ділянці ним було здійснено самовільне будівництво складу та магазину. Без дозволу на будівництво позивач не може оформити право власності на ці споруди, з чого і виник спір.
У відповідності до Звіту про проведення інженерного будівельного обстеження самовільно побудованого нерухомого майна, виготовленого суб”єктом оціночної діяльності, ТОВ “Контакт-Сервіс”, який наявний у справі, самовільно виконана забудова нежитлових будівель ( літ. Б-1, Б, В, Д) виконана з урахуванням діючих будівельних норм і забудови придатні для подальшої експлуатації. За висновком експерта ступінь готовності споруд становить 100 %.
У відповідності до ст. 375 ЦК України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди і набуває право власності на зведені ним будівлі та споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил.
У відповідності до ч. 5 ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнано за особою, яка здійснила самочинне будівництво, якщо вона є власником чи користувачем земельної ділянки і якщо це не порушує прав третіх осіб.
Суд не вбачає з матеріалів справи порушення здійсненими позивачем забудовами прав третіх осіб, позивач є власником земельної ділянки, на якій здійснено будівництво складу а магазину, а тому перешкод для визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно немає.
Відповідач проти задоволення позову не заперечив.
На підставі викладеного, зважаючи на те, що самовільна забудова позивачем була здійснена на належній йому земельній ділянці, будівництво проведено з дотримання будівельних норм та правил і дії позивача не порушують прав та інтересів третіх осіб, то позовні вимоги позивача підлягають до повного задоволення. На підставі відмови позивача від покладення судових витрат на відповідача, дежмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на відповідача не покладаються. Керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати за приватним підприємцем ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_2-- право власності на склад ( літ. В, Д) та магазин ( літ. Б-1, Б ) АДРЕСА_1.
Наказ видати.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.
СУДДЯ Н.М. Спаських