ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
______________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
Іменем України
м. Чернівці Справа № 2а-476/09/2470
11 год. 20 хв.
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Брезіної Т.М.,
секретар судового засідання ,
за участю:
представника позивача - Соколової К.С. (довіреність від29.05.2009 р. № 03/7-244); Суботи Т.М.(довіреність від 29.05.2009 р. № 03/7-243) ;
представника відповідача – Зубаль А.В. (довіреність від 19.06.2009р.); ОСОБА_1.,
розглянувши в м. Чернівці у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області
до Приватного підприємства "СМУ "Нафта"
про стягнення економічних та штрафних санкцій на суму 10849,26 грн., -
В С Т А Н О В И В :
Державна інспекція з контролю за цінами в Чернівецькій області звернулася з адміністративним позовом до ПП «СМУ «Нафта» про стягнення економічних та штрафних санкцій на суму 10849,26 грн.
Позов обґрунтовується тим, що ПП «СМУ «Нафта» порушило вимоги розпоряджень Чернівецької обласної державної адміністрації «Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів»від 09.06.2008 р. № 302-р та «Про використання повноважень обласною державною адміністрацією у галузі ціноутворення»від 03.06.2008 р. № 287-р. Крім того, відповідач порушив вимоги наказу Міністерства економіки України «Про затвердження форми декларації про оптову ціну на продовольчі товари, щодо яких запроваджено державне регулювання, та Інструкції про заповнення і застосування декларації про оптову ціну на продовольчі товари, щодо яких запроваджено державне регулювання» від 13.08.2008 р. № 341. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» від 03.12.1990 р. № 507-ХІІ та п.1.4 «Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами», затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України і Міністерства фінансів України від 03.12.2001 р. № 298/519 до ПП «СМУ «Нафта» застосовано економічні та фінансові (штрафні) санкції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, пояснення представників відповідача, а також проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.
18.03.-07.04.2009 р. працівниками Державної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області проведена планова перевірка ПП «СМУ «Нафта» на предмет правильності формування та застосування цін на продовольчі товари щодо яких запроваджено державне регулювання, а також дотримання встановленого порядку декларування їх зміни, за результатами якої складено акт перевірки від 07.04.2009 р. (а.с. 7).
Державною інспекцією з контролю за цінами в Чернівецькій області було прийнято рішення від 10.04.2009 р. № 10, яким за порушення вимог розпоряджень Чернівецької обласної державної адміністрації «Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів»від 09.06.2008 р. № 302-р та «Про використання повноважень обласною державною адміністрацією у галузі ціноутворення»від 03.06.2008 р. № 287-р та наказу Міністерства економіки України «Про затвердження форми декларації про оптову ціну на продовольчі товари, щодо яких запроваджено державне регулювання, та Інструкції про заповнення і застосування декларації про оптову ціну на продовольчі товари, щодо яких запроваджено державне регулювання» від 13.08.2008 р. № 341. Згідно ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» від 03.12.1990 р. № 507-ХІІ та п.1.4 «Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами», затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України і Міністерства фінансів України від 03.12.2001 р. № 298/519 до відповідача застосовано економічні та фінансові (штрафні) санкції у сумі 10849,26 грн. (а.с. 6).
Статтею 6 Закону України „Про ціни і ціноутворення” від 03.12.1990 р. № 507-ХІІ (далі – Закон № 507-ХІІ) передбачено, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Відповідно до статті 7 Закону вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.
Відповідно до статті 8 Закону № 507-ХІІ державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.
Згідно зі статтею 4 Закону № 507-ХІІ Кабінет Міністрів України визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління та визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
Пунктом 12 постанови Кабінету міністрів України від 25.12.1999 р. № 1548 передбачено, що радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації регулюють (встановлюють) граничні торговельні (постачальницько-збутові) надбавки до оптової ціни виробника (митної вартості) на борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину і м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, олію соняшникову, яйця курячі не вище 15 відсотків без урахування витрат з їх транспортування у міжміському сполученні.
У відповідності до розпоряджень Чернівецької обласної державної адміністрації «Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів» від 09.06.2008 р. № 302-р та «Про використання повноважень обласною державною адміністрацією у галузі ціноутворення»від 03.06.2008 р. № 287-р граничною торговельною надбавкою до оптової ціни виробника (митної вартості) на основні види продовольчих товарів, ціни яких підлягають державному регулюванню, з урахуванням знижок незалежно від кількості перепродажу, включаючи постачальницько-збутову надбавку в розмірі до 5 відсотків, транспорті витрати у межах міста (населеного пункту) для суб’єктів підприємницької діяльності, м'ясо птиці – 12%.
Нормативне визначення оптової ціни виробника у законодавстві відсутнє. Тому, на думку Інспекції, при обрахуванні надбавок позивачеві слід було виходити з фактичної відпускної ціни продавця, яку зафіксовано в бухгалтерських документах позивача (покупця) відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік і звітність в Україні”. Проте таке твердження не відповідає вимогам зазначених нормативних актів з питань ціноутворення, які пов’язують обрахування ціни саме з оптовою ціною виробника.
Як було встановлено судом, позивачем в обґрунтування факту порушення відповідачем рівня граничної торговельної надбавки покладено закупівельну ціну товару, що підтверджується розрахунками суми необґрунтовано одержаної виручки та накладними на отримання товару від продавця. Відповідач же нараховує торговельну націнку від оптової ціни виробника, яку зазначено в накладних поставника (продавця товару) і яка відрізняється від відпускної ціни, зазначеної в тих же накладних.
Постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2007 № 1222 затверджено «Порядок декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари», яким визначено механізм декларування суб'єктами господарювання зміни оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці (тушка), ковбасні вироби варені, крім вищого сорту, молоко коров'яче питне з вмістом жиру до 2,5 відсотка, сир кисломолочний з вмістом жиру до 9 відсотків, сметану з вмістом жиру до 20 відсотків, масло вершкове з вмістом жиру до 72,5 відсотка, яйця курячі, цукор-пісок, олію соняшникову. Декларуванню підлягають зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, зазначені у пункті 1 цього Порядку, у разі, коли такі ціни збільшуються протягом місяця більш як на 1 відсоток.
Наказ Міністерства економіки України від 13.08.2008 № 341 «Про затвердження форми декларації про оптову ціну на продовольчі товари, щодо яких запроваджено державне регулювання, та Інструкції про заповнення і застосування декларації про оптову ціну на продовольчі товари, щодо яких запроваджено державне регулювання», затверджено відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2008 № 373 «Про затвердження Порядку формування цін на продовольчі товари, щодо яких запроваджено державне регулювання».
Декларація заповнюється на всі види продовольчих товарів, щодо яких запроваджено державне регулювання (відповідно до наданих Кабінетом Міністрів України повноважень), які виробляються підприємством, що відвантажуються на території України.
У декларації зазначається оптова ціна виробника (фактична відпускна ціна з урахуванням знижок (надбавок) за одиницю виміру товару без ПДВ, що нараховується суб’єкту господарювання - покупцеві товару.
Заповнення декларації про оптову ціну на продовольчі товари, які виготовляються на давальницьких умовах проводиться власником продукції, як суб’єктом господарювання, що здійснює формування ціни.
Відповідно до Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Мінекономіки та Мінфіну України від 03.12.2001 № 298/519 підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема: застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання; застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни; застосування торговельних і постачальницько-збутових надбавок (націнок) понад установлений граничний розмір; застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем не було здійснено жодного із вище зазначених порушень, а тому накладення на останнього санкцій позивачем є неправомірним.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
У відповідності до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об’єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку – у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення», статтями 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення її в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя : Т.М. Брезіна