копія справа № 2а-1404/09
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25.09.2009р. Кіровський райсуд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді – Павелко І.Л.,
при секретарі – Бондаренко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської міської ДАІ УВС України, інспектора ДПС ДАІ м. Кіровограда ОСОБА_2 про визнання протиправними дії та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВА 058421 від 02.04.2009 року, винесеної інспектором ДПС ДАІ м. Кіровограда ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності та адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн..
В судове засідання позивач не зявився, повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не сповістили.
З постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВА № 058421 від 02.04.2009 року вбачається, що ОСОБА_1 02.04.2009 в 17 год. 50 хв., керуючи ТЗ Форд державний номер НОМЕР_1 рухався в м. Кіровограді по вулиці Яновського на відрізку шляху дороги де швидкість руху обмежена дорожнім знаком 3.29. «Обмеження максимальної швидкості» перевищив швидкість руху, чим допустив порушення п. 12.9 ПДР України.
ОСОБА_1 вважає згадану постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ВА № 058421 незаконною.
Так, позивач просить суд звернути увагу на те, що постанова ВА 058421 від 02 квітня 2009 року не містить повного найменування органу чи посадової особи, який наклав адміністративне стягнення, а скорочений набір спеціального звання посадової особи не дає можливість визначити чи правомочна вказана особа накладати адміністративне стягнення, що є порушенням ст. 283 КпАП України.
До того ж, відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються у тому числі протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Також не виконана вимога ст.256 ч.1 КУпАП про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення, окрім іншого, обов'язково зазначається пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та вважає, що працівник ДАЇ проігнорував вимоги ст.245 КУпАП про всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин даної справи.
Крім того, в позові зазначив, що розділом 13 Наказу МВС України від 13.11.2006 № 1111, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2006 р. за №1243/13 117 ?ро затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України" визначено порядок застосування спеціальних контрольно-вимірювальних приладів.
Отже вважаю, що доказами у даній справі можуть слугувати: допуск відповідача до роботи із спеціальним технічним засобом фіксації порушення правил у сфері дорожнього руху, свідоцтво про метрологічну повірку вказаного засобу фіксації, сам засіб фіксації, журнал обліку роботи технічного засобу вимірювання, які необхідно витребувати у відповідача, проте жодної інформації працівником ДАІ з цього приводу йому не повідомлено.
Також позивач стверджує, що 02.04.2009 року взагалі не рухався на своєму автомобілі по вул. Яновського, що у м. Кіровограді..
За викладених обставин, вважає вказану постанову про адміністративне правопорушення від 02.04.2009 року про накладення на нього на підставі ст.122 ч.1 КУпАП штрафу в розмірі 260 грн. незаконною, оскільки вона не грунтується на добутих в законному порядку доказах, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення - закриттю за відсутністю в діях складу правопорушення.
Суд, дослідивши докази, матеріали справи та оцінивши їх в сукупності приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що інспектори ДПС при нагляді за дорожнім рухом мають право застосовувати радіолокаційний відеозаписуючий вимірювач швидкості "Візір".
Так, згідно п. 13.1 Інструкції з діяльності підрозділів ДПС, затвердженої наказом МВС України від 13.11.2006 N 1111 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.11.2006 за N 1243/3117) (далі - Інструкція), спеціальні контрольно-вимірювальні прилади для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, інші спеціальні технічні засоби застосовуються працівниками ДПС згідно з інструкціями та методичними вказівками про порядок використання цих технічних засобів.
На сьогоднішній день по всій території України застосування пристрою "Візір" відбувається у відповідності до Методичних рекомендацій щодо роботи з радіолокаційним вимірювачем швидкості "Візір" (N 4/3-9839 від 28.11.2008 Департаменту ДАІ МВС України).
Дані методичні рекомендації, окрім звичайної форми, передбачають негласну форму контролю за швидкісним режимом автотранспорту. У відповідності до мет. рекомендацій: "Зазначений варіант несення служби (без зупинки правопорушників) має на меті виявлення максимальної кількості порушників швидкісного режиму. При цьому прилад розташовується в автомобілі (можливо використання автомобіля без розпізнавальних знаків ДАІ, а працівників ДПС у цивільному одязі). Прилад розташовується на спеціальній підставці або на кермі автомобіля та проводиться контроль з фіксацією швидкісного режиму транспорту, який рухається в попутному або в зустрічному напрямку."
Під час несення служби на території вище названого населеного пункту, де згідно п. 12.4 ПДР, максимальною швидкістю руху транспортних засобів є 60 км/год., інспектором закріплюється пристрій в автомобілі, налаштовується допустимий поріг швидкості (враховуючи максимальну допустиму швидкість руху 60 км/год. + 20 км/год., до яких відповідальність не наступає, + 1 км/год - допустима абсолютна похибка для роботи в стаціонарному режимі) та встановлюється на пристрої режим "Камера".
Після закінчення зміни інформація, за допомогою спеціальної програми, переноситься на спеціально відведений комп'ютер. Після перегляду зйомки відбираються моменти, що найбільш вдалі для відображення у вигляді фото. Саме вони роздруковуються.
Власник транспортного засобу встановлюється за допомогою автоматизованої інформаційно-пошукової системи ДАІ. Винесена постанова разом з фотозображенням надсилається поштою власнику ТЗ.
Згідно ч. 6 ст. 258 КУпАП: "У разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови".
Частиною 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягуються власники транспортних засобів.
Керуючись вказаними вище статтями КУпАП, виявивши серед відеозаписів автомобіль, який перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті більше ніж на 20 км/год., чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР, інспектор виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП. Копія вказаної постанови надсилається поштою разом з фотозображенням на адресу власника ТЗ, особа якого, як зазначалось, встановлюється за допомогою автоматизованої інформаційно-пошукової системи ДАІ.
Згідно технічних характеристик приладу, він може використовуватись в різних режимах:
- режимі фото - коли інспектор тримає його в руках і робить власноручно кожен знімок як звичайним фотоапаратом, рухаючись при цьому та вибираючи кожен раз новий ракурс;
- режимі звичайної відеокамери - коли не ведеться фіксація швидкості, а просто вручну може бути проведено, наприклад, відеозапис місцевості чи наслідків ДТП;
- та описаний вище режим роботи зі стаціонарним встановленням приладу на спеціальній підставці або кермі автомобіля, коли лише під час встановлення вибирається ракурс (яку ділянку буде знімати прилад) та допустимий поріг швидкості, а далі він працює самостійно і втрутитись чи змінити інформацію (що автоматично зберігається на спеціальній картці-пам'яті) працівник ДАІ не може.
Крім того, вимірювач швидкості радіолокаційний відеозаписувальний "Візір" зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки, про що мається свідоцтво про визнання затвердженого типу засобів вимірювальної техніки видане Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики 11 жовтня 2006 року. На всі прилади, що використовуються дорожньо-патрульною службою, у наряду, під час несення служби, наявні всі документи, у т. ч. й повірки.
Інспектори ДПС, які їх використовують, здали відповідні заліки. Але обов'язку пред'являти порушникам відповідні відомості, накази та інші документи про підготовку співробітників, Державтоінспекція не має.
Згідно п. 2.5 вище названої Інструкції, нагляд за додержанням законності в діяльності працівників ДПС здійснюється відповідно до чинного законодавства.
Пунктом 6 Інструкції передбачено, що:
- Контроль за суворим дотриманням законності і дисципліни особовим складом підрозділів ДПС, що убезпечують дорожній рух, а також за використанням наявних сил і засобів, покладено на начальника ГУМВС та його заступників.
- Відповідальність за організацію роботи; комплектування, навчання; суворе дотримання особовим складом ДПС дисципліни і законності; матеріально-технічне забезпечення, ефективне застосування спеціальних технічних засобів та своєчасність їх метрологічної повірки, несе начальник Управління ДАІ та його заступники.
- Начальник Управління ДАІ та його заступники здійснюють контроль за несенням служби особовим складом, виконанням вимог щодо утримання в належному стані, експлуатації та зберігання спеціальних технічних засобів; оцінюють роботу підлеглих.
- Командир стройового підрозділу дорожньо-патрульної служби відповідає за щоденну готовність особового складу до виконання завдань, комплектування, за службову, бойову та фізичну підготовку, матеріально-технічне та інше забезпечення діяльності підрозділу; несе персональну відповідальність за дотримання особовим складом вимог законодавства і дисципліни; організовує контроль за несенням служби особовим складом; організовує та проводить заняття зі службової підготовки; відповідає за збереження та раціональну експлуатацію спеціальних технічних засобів; організовує перевірки (у тому числі метрологічні) наявності, технічного стану, порядку використання технічних засобів.
Згідно ст. 26 Закону України "Про міліцію", контроль за діяльністю міліції здійснюють Кабінет Міністрів України, Міністр внутрішніх справ України і в межах своєї компетенції ради.
Статтею 27 цього Закону визначено, що нагляд за додержанням законності у діяльності міліції здійснюють Генеральний прокурор України і підлеглі йому прокурори.
Виходячи з наведених норм права, правопорушник не є особою, уповноваженою контролювати допуск співробітників ДПС до використання спеціальних засобів, та перевірки документів.
Окрім того, відповідно до паспорту на вимірювач швидкості "Візір" (наданий заводом-виробником) в його технічних характеристиках вказано, що в стаціонарному режимі вимірювач швидкості забезпечує вимірювання швидкостей у діапазоні від 20 до 250 км/год. Тобто, відеофіксація з вимірюванням швидкості автомобіля, який рухається зі швидкістю менше ніж 20 км/год. або взагалі стоїть, - не відбувається.
Також на бланках постанов, що надсилаються на адреси власників ТЗ, є витяг із статей КУпАП, серед яких є ст. 14-1 КУпАП, де в частині другій зазначено: "за наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у користуванні іншої особи…) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення". Тому у разі вчинення правопорушення не власником, а іншою особою, надається можливість повідомити вчасно про всі обставини для прийняття відповідного рішення. Як встановлено в судовому засіданні власником цього транспортного засобу цього зроблено не було.
Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги. Позивач свої твердження нічим не довів, не виклав фактів, які б підтверджували допущення порушень з боку інспектора ДПС при винесені постанови по справі про адміністративне правопорушення та того, що авто керував не він, а інша особа. Статтею 251 КУпАП визначено, що показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису по факту правопорушення є доказами. Приймаючи рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, інспектор ДПС брав до уваги показання сертифікованого та перевіреного технічного засобу, що є достатнім підтвердженням вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Окрім вище вказаного, суд звертає увагу на те, що в позовній заяві позивач не міг зазначити, з якою швидкістю рухався він під час фіксації його автомобіля і не може зазначити, чи саме він або інша особа керувала вказаним транспортним засобом.
Зважаючи на те, що позивач дійсно порушив ПДР, суд вважає позовні вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими і не вбачає жодних причин для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки вона винесена законно.
Керуючись ст. ст. 251, 280, 283, 287, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанову серії ВА 058421 від 02.04.2009 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду шляхом подачі заяви про оскарження на протязі 10 днів з дня винесення постанови і послідуючих 20 днів для подачі апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя підпис І.Л.Павелко
Звірено з оригіналом:
Суддя
Кіровського райсуду
м. Кіровограда І.Л.Павелко