ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-5991/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

02 жовтня 2009р.                                                                                   м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

            при секретарі - Фейдаш Х.М.,

            за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача           ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом  Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, третьої особи - стягувача ОСОБА_3  про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій, -

 

ВСТАНОВИВ:

 

Головне управління пенсійного фонду України у Львівській області (далі-ГУПФУ) звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Львівській області (далі-ГУЮ), третьої особи ОСОБА_3, просить визнати дії Головного управління юстиції у Львівській області неправомірними та зобов'язати Головне управління юстиції у Львівській області належним чином розглянути скарги ГУПФУ від 29.05.2009 року № 4931/0-22 та від 01.07.2009 року             № 6041/06-22 в порядку, визначеному ст. 85 Закону України ?Про виконавче провадження? та повідомити ГУПФУ про те чи задоволені чи відмовлено у задоволенні. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що  виконавче провадження відкрито без дотримання вимог ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження” у зв'язку з чим ГУПФУ подано скаргу до начальника  ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області за результатом якої останнім було винесено постанову про відмову в задоволенні скарги без належного обґрунтування, у зв'язку з чим ГУПФУ подало скаргу до начальника ВДВС ГУЮ у Львівській області  та до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, які не були належним чином розглянуті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

    Представник відповідача - ГУЮ позов не визнав та пояснив, що скарги позивача були розглянуті, та надані обґрунтовані відповіді, а тому позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення. Просить в задоволенні позову відмовити.

Третя особа ОСОБА_3  до суду не з'явився, належним чином повідомлений.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 02 жовтня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються Законом України ?Про виконавче провадження? від  21 квітня 1999 року  № 606-XIV з наступними змінами (далі-Закон №606).

Статтею 3 Закону 606 передбачено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, що видаються судами.

15.04.2009 року Шевченківським районним судом м.Львова виданий  виконавчий лист №2а-286/2009 на підставі якого відкрито виконавче провадження про зобов'язання ГУПФУ провести донарахування і виплату пенсії ОСОБА_3 з 09.07.2007року з врахуванням підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого                      ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до ст.85 Закону № 606 у виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до відповідного суду.

Як встановлено в судовому засіданні на постанову про відкриття виконавчого провадження за вищевказаним виконавчим листом була подана позивачем скарга, за наслідком розгляду якої начальником Підрозділу примусового виконання відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області (далі-ППВР) прийнято 15.05.2009 року постанову, якою відмовлено у задоволенні скарги позивача, оскільки викладені у скарзі факти порушення державним виконавцем норм чинного законодавства не знайшли свого підтвердження.

29.05.2009 року за №4931/06-22 позивач звернувся зі скаргою до начальника ВДВС ГУЮ у Львівській області на постанову від 23.04.2009 ВП №12455541 ППВР про відкриття виконавчого провадження та на постанову начальника ППВР від 15.05.2009  про результат розгляду скарги ГУПФУ у Львівській області від 05.05.2009 №4135/06-22, про що листом заступника начальника ГУЮ - начальником відділу ДВС від 18.06.2009 №389/07-25/1 ГУПФУ повідомлено про результати розгляду даної скарги.

01.07.2009 36041/06-22 позивач подав скаргу на постанову від 23.04.2009р.                             ВП №12455541 про відкриття провадження у справі, на постанову від 15.05.2009 начальника ППВР та на лист-відповідь від 18.06.2009 №389/07-25/1 про результат розгляду скарги ГУПФУ у Львівській області від 29.05.2009 за №4931/06-22 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Дана скарга була скерована Департаментом Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у ГУЮ за наслідком розгляду якої позивачу надано відповідь заступником начальника ГУЮ - начальником ВДВС від 28.07.2009р. №384/07-25/2.

Посадові особи, зазначені у статті 8-3 Закону №606, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням вищестоящої посадової особи, з власної ініціативи або під час розгляду скарги на постанову начальника підпорядкованого органу державної виконавчої служби, винесеної за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця, інших посадових осіб державної виконавчої служби.

Як вбачається з пояснень представника відповідача та постанови начальника Підрозділу примусового виконання відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області  від 15.05.2009 року,  в скаргах позивача не було наведено обґрунтованих тверджень, які б послужили підставою для проведення перевірки законності виконавчого провадження, за наслідком якої приймається постанова, а тому  заступник начальника ГУЮ - начальник відділу ДВС  такої перевірки не провів, а листами поінформував позивача (боржника у виконавчому   провадженні)  про правомірність дій посадових осіб ППВР.     Оскільки, згідно ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України, то суд  розцінює дії Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області щодо оскарження вищезазначених постанов не інакше, як ухилення від виконання судового рішення щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 спірної недоплаченої щомісячної державної грошової допомоги як дитині війни.

     

Відповідно до ч.3 ст. 2 та до ст. 11 КАСУ  суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до  ст. 71  КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд вважає, що відповіді на скарги позивача розглянуті правомірно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені законодавством.

Таким чином, виходячи  з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача безпідставні, не підтверджені матеріалами справи, та не доведені у судовому засіданні, і  тому у задоволенні позову  слід відмовити повністю.

Враховуючи наведене  та керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 128, 159-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

 

                                                        ПОСТАНОВИВ:

 

В задоволенні адміністративний позову відмовити повністю.

Заява про апеляційне оскарження постанови  суду  подається  протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову  суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 09.10.2009 року.

 

Суддя                                           /підпис/                                         Шинкар Т.І.

З оригіналом згідно

Суддя                                                                                            Шинкар Т.І.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-5991/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини постанови)

 

02 жовтня 2009р.                                                                                   м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

            при секретарі - Фейдаш Х.М.,

            за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача           ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом  Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, третьої особи - стягувача ОСОБА_3  про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій, -

 

ВСТАНОВИВ:

 

При розгляді справи  суд вважає за  необхідне у  відповідності до вимог ч. 3 ст. 160 КАС України  відкласти складення повного тексту  постанови суду  на п”ять днів з дня закінчення розгляду справи,  проголосивши  вступну і резолютивну частину постанови. З мотивувальною частиною постанови особи, які беруть участь у справі зможуть ознайомитися 09.10.2009 року.

Враховуючи наведене  та керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 128, 159-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

 

                                                        ПОСТАНОВИВ:

 

В задоволенні адміністративний позову відмовити повністю.

Заява про апеляційне оскарження постанови  суду  подається  протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову  суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

 

 

      Суддя                                                                                            Шинкар Т.І.