№2а-664/09
ПОСТАНОВА
Іменем України
5 жовтня 2009 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області, як місцевий адміністративний суд у складі:
Головуючого Багбая Є.Д.
при секретарі Чорній О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до Відділу ДАІ м. Дніпродзержинська та інспектора ДПС м. Дніпродзержинська ОСОБА_2про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення ПДР України, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, як місцевого адміністративного суду з адміністративним позовом до відділу ДАІ м. Дніпродзержинська та інспектора ДПС м. Дніпродзержинська ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення ПДР України. На обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 25 червня 2009 року на її адресу надійшла постанова інспектора ДПС ДАІ м. Дніпродзержинська ОСОБА_2 про адміністративне порушення від 21 квітня 2009 року. Згідно якої на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень. В установчій частині постанови зазначено, що 21 квітня 2009 року о 08.36 годин в м. Дніпродзержинськ на мостовому переході через р. Дніпро водій керуючи автомобілем марки «Мазда» держ.№НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 89 км/годину, чим перевищив встановлену швидкість руху на 29 км/годину, швидкість вимірювалася приладом «Візір». В резолютивній частині постанови вказано, що на підставі ст. 14-1 КУпАП накладено на власника транспортного засобу ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень. Позивач вважає зазначену постанову незаконною в зв’язку з тим, що вона в той день не керувала автомобілем, в даний час знаходилося вдома з маленькою дитиною. Хоч вона і є власником зазначеного автомобіля, але ним безпосередньо користується її чоловік ОСОБА_3, який має право на керування вищезазначеним авто. Позивач просить скасувати вищезазначену постанову як незаконну та закрити провадження по справі.
В судове засідання позивач не з’явилася, надала суду заяву з клопотанням про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить суд задовольнити позов.
Представник відповідача та відповідач – інспектор ДАІ в судове засідання не з ’ явилися, заперечень проти позову суду не надавали. Про час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надавали. Оскільки ст. 122 КАС України передбачено що справа повинна бути розглянута в розумні строки, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності належним чином повідомлених відповідачів по справі на підставі наявних доказів по справі. Крім того, в ідповідно до вимог ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача — суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Судом також досліджені докази по справі:
- копією паспорта позивача /а.с. 6-7/, згідно якої підтверджується місце проживання позивача;
- постановою про адміністративне правопорушення /а.с. 8/, згідно якої підтверджується винесення постанови за правопорушення відносно позивача по справі;
- фотокартка /а.с. 9/, згідно якої підтверджується фіксація порушення приладом «Візір» та швидкість автомобіля позивача, як видно з фотокартки за кермом знаходиться інша особа, а не позивач;
- поштовий конверт /а.с. 10/, згідно якого підтверджується дата отримання постанови позивачем;
- технічним паспортом на автомобіль /а.с. 11/, згідно якого підтверджується що власником автомобіля є позивач по справі, право керування має ОСОБА_3;
- методичні рекомендації по роботі з радіолокаційним відео записуючим вимірювачем швидкості «Візір» /а.с. 12-17/, згідно яких підтверджується основні технічні характеристики призначення приладу правила роботи з вищезазначеним приладом;
Суд дослідивши матеріали справи, з’ясувавши обставини справи, вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню зі слідуючих підстав.
Судом встановлено, що 25 червня 2009 року на її адресу надійшла постанова інспектора ДПС ДАІ м. Дніпродзержинська ОСОБА_2 про адміністративне порушення від 21 квітня 2009 року. Згідно якої на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень. В установчій частині постанови зазначено, що 21 квітня 2009 року о 08.36 годин в м. Дніпродзержинськ на мостовому переході через р. Дніпро водій керуючи автомобілем марки «Мазда» держ.№НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 89 км/годину, чим перевищив встановлену швидкість руху на 29 км/годину, швидкість вимірювалася приладом «Візір». В резолютивній частині постанови вказано, що на підставі ст. 14-1 КУпАП накладено на власника транспортного засобу ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень. Позивач в той день не керувала автомобілем, в даний час знаходилася вдома з маленькою дитиною. Хоч вона і є власником зазначеного автомобіля, але ним безпосередньо користується її чоловік ОСОБА_3, який має право на керування вищезазначеним авто. Крім того з фотокартки видно, що за кермом знаходилося інша особа чоловічої статі, а не позивач.
Згідно ст. 14.-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники транспортних засобів.
Згідно зі ст.. 122 ч.1 КУпАП передбачено накладення на водіїв транспортних засобів штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять км./годину.
Згідно ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи , вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.252 КУпАП, Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 288 КУАП прямо передбачає оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в районний у місті суд в порядку визначеному КАС України.
Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» - Звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Згідно ст.69 КАСУ, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ч.2,3,4 ст.70 КАСУ сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову..
Згідно ч.3 ст.143 КАС України, якщо доданий до справи або наданий суду особою, яка бере участь у справі, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності або є фальшивим, особа, яка бере участь у справі, може просити суд виключити його з числа доказів і
вирішувати справу на підставі інших доказів...
З огляду на викладене, суд враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, суд дослідивши докази у їх сукупності, дослідивши письмові докази, а також враховуючи, що відповідачем не надано заперечень проти позову та інших доказів скоєння позивачем правопорушення, крім фотокартки та постанови про адміністративне правопорушення, також суду не надані на його вимогу матеріали адміністративної справи, згідно яких суд міг би провести іншу оцінку доказів правопорушення і тому усі сумніви щодо доведеності вини позивача у вчиненні правопорушення тлумачаться на його користь.
Згідно вивчених судом доказів по справі вбачається, що позивач не керувала вищезазначеним автомобілем в даний день та час здійснення правопорушення, оскільки знаходилася вдома. Як видно з фотокартки за кермом знаходиться інша особа чоловічої статі, а не позивач, право керування автомобілем має чоловік позивача, який має право керування вищезазначеним авто. Враховуючи вищезазначене суд вважає вимоги позивача обґрунтованими.
Крім того враховуючи, що позивач дізналася про притягнення її до адміністративної відповідальності 25 червня 2009 року коли отримала постанову поштою, про що свідчить штамп на конверті, суд вважає, що строк оскарження пропущений позивачем з поважних причин та може бути поновлений судом.
Суд дійшов висновку, що відповідачем допущено порушення законодавства при винесенні постанови про адміністративне правопорушення. З увагою на встановлені в судовому засіданні обставини та визначені відповідно до них правовідносини, з урахуванням вимог чинного законодавства України та встановленого порядку в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, приймаючи до уваги той факт, що будь-які відомості які б спростовували надані позивачем доводи у суду відсутні та надані не були, з оглядом на відсутність заперечень проти позову з боку відповідача, суд приходить до висновку, що задоволення позову не суперечить закону та не порушає права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вимоги позивача є обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.
Керуючись ст. ст. 11,14,70,71,72,86,159-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу ДАІ м. Дніпродзержинська та інспектора ДПС м. Дніпродзержинська ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення ПДР України – задовольнити повністю .
Скасувати постанову АЕ №154376 від 21 квітня 2009 року РДПС ВДАІ м. Дніпродзержинська ОСОБА_2 за скоєння адміністративного правопорушення за ст. 122 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави в розмірі триста гривень.
Адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення за ст. 122 ч.1 КУпАП від 21 квітня 2009 року – закрити.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до адміністративного суду апеляційної інстанції Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дати виготовлення повного тексту постанови та шляхом подачі апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції Дніпропетровської області через суд першої інстанції та безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції Дніпропетровської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 8 жовтня 2009 року.
Суддя Є.Д. Багбая