Справа № 2а-497/2009р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.09.2009р. Іллічівський міський суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Ледньової Т.В.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Іллічівську Одеської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівську про визнання дій противоправними, зобов’язання вчинити певні дії та про стягнення соціальної допомоги, -
В С Т А Н О В И В:
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (а.с. 3), в якому позивач просить суд зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівську нарахувати та виплатити позивачу як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2007 – 2008 р.р. в сумі 2601 грн. 30 коп. Також позивач просить суд відновити пропущений строк для звернення до суду з позовом та визнати відмову виплатити соціальну допомогу безпідставною.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
В судове засідання позивач не з’явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с. 9).
Управління Пенсійного фонду України в м.Іллічівську надало до суду заперечення на позов (а.с. 10-12), у яких з посиланням на приписи закону України «Про державний бюджет України на 2007р.», Закону України «Про державний бюджет України на 2008р.», Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зазначено, що позовні вимоги є необґрунтованими.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, виклавши у запереченнях клопотання про розгляд справи за його відсутності.
На підставі ч.3 ст.122 КАС України судом винесено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог за наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. (зі змінами) визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має право на вищезазначені пільги, т.я. відноситься до соціальної категорії - дитина війни, що підтверджується копією паспорта та копією посвідчення (а.с. 6-7).
Згідно п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 р.» від 19.12.2006 р. (зі змінами) дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено на 2007 р.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп2007 положення ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007р.» від 19.12.2006 р., яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано таким, що не відповідає Конституції України (визнано неконституційним).
В ст. 152 Конституції України визначено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З урахуванням вищезазначеного суд приходить до висновку, що з 09.07.2007р. – з дня прийняття рішення Конституційного Суду України № 6-рп2007 відновлено право позивача на нарахування та отримання підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з п. 41 розділу П «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р., який набрав чинності з 01.01.2008 р., ч.1 ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка викладена в новій редакції, визначено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
22.05.2008 р. Конституційним Судом України прийнято рішення № 10-рп2008, згідно якому положення розділу П «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними.
Таким чином, суд вважає, що з 22.05.2008 р. відновлено право позивача на нарахування підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Із листа (а.с. 5) вбачається, що відповідач розглянув звернення позивача і зазначив, що з 01.01.2008 р. до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Виходячи з вищевикладеного та на підставі ч. 2 ст. 46 Конституції України, ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позовні вимоги позивача про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в м.Іллічівську нарахувати та виплатити позивачу як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу підлягають частковому задоволенню, а саме в частині зобов’язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. включно.
Однак суд вважає, що позов у частині стягнення з відповідача певної грошової суми не підлягає задоволенню, т.я. Законом України «Про пенсійне забезпечення» обов’язок щодо розрахунку розміру пенсійних виплат покладений на органи Пенсійного фонду України.
Суд вважає, що доводи відповідача про пропуск позивачем строків звернення до суду, є необґрунтованими, т.я. позивач звернувся до суду в межах строку, передбаченого ст. 99 КАС України.
З тих же міркувань суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про поновлення йому вказаного строку.
Керуючись ст.ст. 7-11, 94, 99-102, 158-163 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Управління пенсійного фонду України в м.Іллічівську Одеської області ОСОБА_1, як особі, що має статус дитини війни, у виплаті підвищення до пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком) за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в м.Іллічівську Одеської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, як особі, що має статус дитини війни (у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком) з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з урахуванням виплачених сум.
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в м.Іллічівську Одеської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, як особі, що має статус дитини війни (у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком) з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя