Справа №2-6045/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2009 р. м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд в складі: судді - Продана Б.Г., при секретарі – Дорош Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк»
про повернення банківського вкладу , збитків та моральної шкоди
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 30 липня 2009 року звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ «Укрпромбанк» , про стягнення вкладу.
В своїй позовній заяві позивач посилається на те, що 05.02.2008 року між ним та відповідачем було укладено договір банківського вкладу №1/0404695001515001 в євро. Згідно Договору Хмельницька філія ТОВ «Укрпромбанк» прийняла від позивача на зберігання депозит готівкою в сумі 1000 євро під 9.5 % річних.
На момент закінчення терміну дії договору, а саме 28 лютого 2009 року, позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення вкладу в сумі 1000 євро . Проте Хмельницькою філією ТОВ «Укрпромбанк» листом №11-2945 від 30.03.2009 р. позивачу було відмовлено у поверненні банківського вкладу, а виплачені були лише нараховані відсотки.
В судовому засіданні позивач позов підтримав і просить його задовольнити в повному обсязі, а саме стягнути з відповідача належний йому вклад в сумі 1000 євро, три проценти річних за порушення виконання грошового зобовязання в сумі – 12.55 євро, упущену вигоду в сумі 371 грн. 30 коп., відшкодування моральної шкоди в сумі – 1500 грн., а також понесені ним судові витрати по справі.
Представник відповідача в судовому засіданні протии позову заперечує, вважає його необгрунтованим з наступних підстав.
Так, вони дійсно уклали договір банківського вкладу з позивачем 05.02.2008 року. Згідно даного договору позивач вніс на зберігання депозит готівкою в сумі 1000 євро. Однак у зв»язку із введенням Нацбанком України тимчасової адміністрації в ТОВ «Укрпромбанк» строком на один рік введено і мараторій на задоволення вимог кредиторів з 21.01.2009 р. по 21.07.2009 р., який згодом було продовжено ще на шість місяців.
Таким чином, повернення позивачу депозиту неможливе до моменту завершення фінансового оздоровлення відповідача, в зв»язку із чим представник відповідача просить даний позов залишити без розгляду по причині відсутності спору між сторонами.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 47 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банки мають право приймати вклади (депозити) від юридичних і фізичних осіб.
В даному випадку між сторонами 05 лютого 2008 р. було укладено угоду про прийняття від позивача грошових коштів на депозитний рахунок, що підтверджується договором, копія якого міститься в матеріалах справи, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Укрпромбанк» в особі Хмельницької філії.
Сума коштів отриманих на зберігання згідно договору становить 1000 євро, що підтверджується також копією квитанції.
Згідно ст..75,85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 року № 2121-Ш Національний банк України зобов’язаний призначити тимчасову адміністрацію у разі істотної загрози платежу спроможності банку та накласти мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Але, відповідно до ст.. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 року № 2121-Ш у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: вклад (депозит) – це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщенні клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору;
мораторій – зупинення виконання банком майнових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів, строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію;
кредитор банку – юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов’язань.
Таким чином, мораторій під час здійснення тимчасової адміністрації вводиться на вимоги кредиторів, а не на вклади, які розміщені клієнтами банку на їх депозитних рахунках.
Відповідно до ст. 61,63 Закону України «Про Національний банк» Нацбанк здійснює державне регулювання діяльності банків у формах, визначених Законом України «Про банки та банківську діяльність», як безпосередньо так і через створені ним органи банківського нагляду.
Нацбанк не має права вимагати від банків виконання операцій та інших дій, не передбачених законами України та нормативними актами Нацбанку.
Відповідно до ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 року № 2121- Ш, Національний банк України, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців. Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.
Згідно ст.55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами між клієнтом та банком.
Банк зобов’язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів клієнту банку.
Згідно ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу або на умовах повернення вкладу після закінчення терміну, встановленого договором.
За договором банківського вкладу банк зобов’язаний видати вклад на першу вимогу вкладника.
В судовому засіданні було встановлено, що договір між позивачем та відповідачем було укладено на умовах повернення вкладу після завершення строку дії договору або видачі вкладу на першу вимогу, що підтверджується п. 4.1 – 4.4, п.4.1-4.4 вказаного Договору, згідно якого вкладник має право як достроково отримати суму депозиту або його частину так і по закінченню терміну дії договору, подавши заяву за два дні до дати повернення.
Відповідно до заяви від 02 березня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до банку з проханням видати йому вклад у розмірі 1000 євро (копія заяви долучена до матеріалів справи), однак, до цього часу банк не видав позивачу вклад.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає що вимоги позивача щодо стягнення вкладу в сумі 1000 євро підлягають задоволенню.
Крім того, згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити … три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не втсановлений законом або договром. Тому суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача та стягнути з ТОВ «Укрпробанк» на його користь 12.55 євро за період прострочення виконання зобов»язання з 01.03.09 р. по 31.07.09 р.
Також, позивач просить стягнути з ТОВ «Укрпромбанк» 371 грн. 30 коп. збитків у вигляді упущеної вигоди. В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ним було укладено договір банківського вкладу з АКБ «Укрсоцбанк», де передбачена можливість часткового поповнення рахунку. За звичайних умов ОСОБА_1 розраховував кошти в сумі 1000 євро, які мали б бути ним отримані у відповідача покласти на рахунок згідно договору банківського вкладу в АКБ «Укрсоцбанк», в результаті чого за період часу з 01.03.2009 р. по 31.07 2009 р. він отримав би в якості відсотків кошти в сумі 371 грн. 30 коп.
Згідно п.2 ч.2 ст.22 ЦК України, упущенною вигодою є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено. Тому суд вважає за можливе в частині стягнення упущеної вигоди на користь ОСОБА_1 позовні вимоги – задовольнити.
При визначенні моральної шкоди суд керується вимогами п.п.2,9 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди” від 31.03.1995р. і враховує характер та обсяг страждань (душевних), які зазнав позивач у зв”язку із безпідставним порушенням його прав в договірних відносинах, що було спричинено невиконанням умов договору, в результаті чого позивач змушений був докладати додаткових зусиль для відшукування даної суми коштів, яку він розраховував повернути у володіння, відповідно до умов укладеного договору. Моральна шкода полягає у моральних стражданнях позивача необхідності вживати додаткові зусилля для організації свого життя, необхідності вишукувати дані кошти, оскільки вони були необхідні для проведення запланованих витрат в інтересах сім»ї позивача. Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визначити спричинену позивачу моральну шкоду в сумі 200 грн.
Відповідно до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України, на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати по справі, а саме : сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., і судовий збір на користь держави в сумі 118 грн. (ч.3 ст.88 ЦПК України).
Керуючись ст.ст.213, 215 ЦПК України, ст.ст.22, 625, 1060 ЦК України, ст.2,47,55,75,85 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст. 56,61,63 Закону України «Про Національний банк», суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково .
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» (01001 м. Київ, бульвар Л.Українки, 26) на користь ОСОБА_1 вклад в сумі – 1000 євро, три проценти річних за порушення грошового зобов’язання в сумі – 12.55 євро, упущену вигоду в сумі – 371 грн. 30 коп., моральну шкоду в сумі 200 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі – 30 грн., а також судовий збір на користь держави в сумі – 118 грн.
В решті позовних вимог – відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: