Справа №2-6142/09

  РІШЕННЯ

                      ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ            

    05 жовтня  2009 р.                         м. Хмельницький

    Хмельницький міськрайонний суд в складі: судді - Продана Б.Г., при секретарі – Дорош Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької філії товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк», управління Національного Банку України в Хмельницькій області

    про повернення вкладу ,

                    ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1  03 серпня 2009 року звернувся до суду з позовною заявою до Хмельницької філії ТОВ «Укрпромбанк», про повернення вкладу.

В своїй позовній заяві позивач посилається на те, що 29.04.2009 р. закінчився термін дії його договору банківського вкладу, однак між ним та відповідачем було укладено договір про пролонгацію банківського вкладу, оскільки представник банку не захотів узгодити із позивачем окремі пункти додаткового договору.

На момент закінчення терміну дії договору, а саме 29 квітня 2009 року, позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення вкладу в сумі 2500 гривень та відсотків за період, протягом якого відповідач безпідставно користувався вказаними коштами . Проте Хмельницькою філією ТОВ «Укрпромбанк» листом №0125-06 від 07.05.2009 р. позивачу було відмовлено у поверненні банківського вкладу та у пролонгації договору.

 В судовому засіданні позивач позов підтримав і просить його задовольнити  в повному обсязі, а саме стягнути з відповідача належний йому вклад в сумі 2500 грн., відсотки за безпідставне користування коштами з 29.04.2009 р. по 02.10.2009 р. в сумі 265.46 грн., а також понесені ним судові витрати по справі.

Представник відповідача ТОВ «Укрпромбанк» в особі Хмельницької філії  в судовому засіданні проти позову заперечує, вважає його необгрунтованим з наступних підстав.

Так, вони дійсно уклали договір банківського вкладу з позивачем 29.12.2008 року. Згідно даного договору позивач вніс на зберігання депозит готівкою в сумі 2500 грн. Однак у зв»язку із введенням  Нацбанком України тимчасової адміністрації в ТОВ «Укрпромбанк» строком на один рік введено і мараторій на задоволення вимог кредиторів з 21.01.2009 р. по 21.07.2009 р., який згодом було продовжено іще на шість місяців.

Таким чином, повернення позивачу  депозиту неможливе до моменту завершення фінансового оздоровлення відповідача, в зв»язку із чим представник відповідача просить в задоволенні позову – відмовити.

Представник третьої особи на стороні відповідача - управління Національного Банку України в Хмельницькій області подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та вважає, що вони не можуть брати участь у розгляді даної справи, оскільки спір виник на підставі договірних відносин, а Національний банк України не є стороною договору банківського вкладу і не відповідає за зобов’язаннями банків, а банки не відповідають за зобов’язаннями Національного банку України.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому  задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 47 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банки мають право приймати вклади (депозити) від юридичних і фізичних осіб.

В даному випадку між сторонами 29 грудня 2008 р. було укладено угоду про прийняття від позивача грошових коштів на депозитний рахунок, що підтверджується договором, копія якого міститься в матеріалах справи, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Укрпромбанк» в особі Хмельницької філії.

Сума коштів отриманих на зберігання згідно договору становить 2500 грн., що підтверджується також копією квитанції.

Згідно ст..75,85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 року № 2121-Ш Національний банк України зобов’язаний призначити тимчасову адміністрацію у разі істотної загрози платежу спроможності банку та накласти мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Але, відповідно до ст.. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 року № 2121-Ш у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: вклад (депозит)  – це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщенні клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору;

мораторій  – зупинення виконання банком майнових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів, строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію;

кредитор банку  – юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов’язань.

Таким чином, мораторій під час здійснення тимчасової адміністрації вводиться на вимоги кредиторів, а не на вклади, які розміщені клієнтами банку на їх депозитних рахунках.

Відповідно до ст. 61,63 Закону України «Про Національний банк» Нацбанк здійснює державне регулювання діяльності банків у формах, визначених Законом України «Про банки та банківську діяльність», як безпосередньо так і через створені ним органи банківського нагляду.

Нацбанк не має права вимагати від банків виконання операцій та інших дій, не передбачених законами України та нормативними актами Нацбанку.

Відповідно до ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 року № 2121- Ш, Національний банк України, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації , але на строк не більше шести місяців . Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Згідно ст.55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами між клієнтом та банком.

Банк зобов’язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів клієнту банку.

Згідно ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу або на умовах повернення вкладу після закінчення терміну, встановленого договором.

За договором банківського вкладу банк зобов’язаний видати вклад на першу вимогу вкладника.

В судовому засіданні було встановлено, що договір між позивачем та відповідачем було укладено на умовах повернення вкладу після завершення строку дії договору або видачі вкладу на першу вимогу, що підтверджується п. 4.1 – 4.4, п.4.1-4.4 вказаного Договору, згідно якого вкладник має право як достроково отримати суму депозиту або його частину так і по закінченню терміну дії договору, подавши заяву за два дні до дати повернення.

Відповідно до заяви від 30 квітня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до банку з проханням видати йому вклад у сумі 2500 грн. (копія заяви долучена до матеріалів справи), однак, до цього часу банк не видав позивачу вклад.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає що вимоги позивача щодо стягнення  вкладу в сумі 2500 грн. підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення 24 % річних за період безпідставного користування коштами з відповідача, то суд із такими вимогами погодитись не може, оскільки такі наслідки порушення виконання договору не передбачені ні самим договром ні діючим законодавством. Тому, в данному випадку, суд вважає за необхідне дані вимоги задовольнити частково та стягнути на користь ОСОБА_1 три проценти річних від простроченої суми, що відповідає ч.2 ст.625 ЦК України, і становить – 31 грн. 84 коп.

Відповідно до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України, на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати по справі, а саме сплачена позивачем сума витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. і 3 грн. банківської комісії, які позивач сплатив за послуги банку при оплаті первинної суми, а всього – 33 грн. 00 коп.. Також стягненню на користь держави підлягає судовий збір в сумі 51 грн. (ч.3 ст.88 ЦПК України).

Керуючись ст.ст.213, 215 ЦПК України, ст.ст. 625, 1060 ЦК України, ст.2,47,55,75,85 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст. 56,61,63 Закону України «Про Національний банк», суд

                    ВИРІШИВ:

    Позов  задовольнити частково .

    Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» в особі Хмельницької філії (29000 м. Хмельницький, вул. Шевченка 6/1) на користь ОСОБА_1 вклад в сумі – 2500 гривень, три проценти річних за порушення грошового зобов’язання в сумі – 31 грн. 84 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі – 33 грн., а також судовий збір на користь держави в сумі – 51 грн.

    В решті позовних вимог – відмовити.

             Заяву про апеляційне оскарження  рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя: