Справа № 473/3268/16-ц

РІШЕННЯ

іменем України

"09" лютого 2017 р. Вознесенський  міськрайонний  суд  Миколаївської області у складі: головуючої - судді Висоцької Г.А.

       при секретарі - Радєвій Н.В.

       за участю позивача - ОСОБА_1 її представника – адвоката ОСОБА_2

відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4С, ОСОБА_5 та її представника - адвоката ОСОБА_6

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  м. Вознесенська із застосуванням звукозаписувальної техніки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

01.11.2016 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 14.09.2016 року в результаті залиття квартири АДРЕСА_1 йому було спричинено матеріальну шкоду у розмірі 4951 грн., що складає вартість виконання ремонтно-відновлювальних робіт та будівельних матеріалів. Причиною залиття є ремонтні роботи в квартирі № 4 по вул. Степовій в м. Вознесенську, що знаходиться поверхом вище і належить відповідачу ОСОБА_7, в якій мешкають ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Крім того ОСОБА_1 зазначила, що через неякісне проведення відповідачами ремонтних робіт з використанням перфоратора та молотків при збиванні цементної штукатурки у ванній кімнаті і кухні квартири, що знаходиться поверхом вище у ванній кімнаті позивача попадали облицювальні плитки в кількості 22 штук.

Крім матеріальної шкоди позивачу завдано і моральну шкоду, яка полягає у втраті звичайного ритму життя, тривалих перемовин з відповідачами, необхідністю проводити ремонтні роботи, консультації тощо. Це погіршило його фінансовий стан, позначилося як на психологічному так і на фізичному стані, було втрачено спокій. Розмір моральної шкоди ОСОБА_1 визначено у сумі 3000 грн.

За таких обставин, просить суд стягнути з відповідачів матеріальні збитки та моральну шкоду, солідарно та відшкодувати йому судові витрати, які складаються з витрат на правову допомогу у розмірі 1000 грн. та витрат на проведення оцінки вартості ремонту у розмірі 500 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник – адвокат ОСОБА_2 уточнили позовні вимоги, зменшили вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди до 3563 грн. посилаючись на проведення ремонтних робіт в період з 01 по 07 грудня 2016 року в квартирі позивача, просили позов задовольнити в уточненому вигляді в повному обсязі та врахувати надані пояснення та викладені в позовній заяві обгрунтування.

Відповідач ОСОБА_7 в судовому засіданні позов не визнав, зазначив, що стояк підтікав пару років і він особисто звертався до КП « Водопостачання м. Вознесенська» та голови ОСББ «Степова 57» з приводу його ремонту, але позивач не допускала до своєї квартири, а без цього полагодити трубу, яка проходить через дві квартири неможливо.

Крім того зазначив, що в його квартирі не проводилися роботи з перфоратором, тому претензії позивача щодо відпавшої плитки безпідставні. До того ж, вартість відновлювального ремонту після залиття є значно завищеною і коштує на його думку десь 500 грн., але ОСОБА_1 відмовилася пускати відповідачів, щоб вони самотужки усунули пошкодження, завдані протіканням.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов визнав частково, зазначив, що дійсно в квартирі де вони з дружиною і дитиною проживають, робиться ремонт і через те, що трубу водопостачання потрібно замінити бо фітинг знаходиться в підлозі і відбулося підтікання.

Також зазначив, що позивач відмовляється пустити в квартиру майстрів, які б закріпили трубу в стіні, а наполягає, що б водопостачання до АДРЕСА_2 проходило через під’їзд, тому на тривалий час перекрила воду до його квартири і ні на які скарги не реагувала. Вважає, що усунення наслідків затоплення коштує близько 1000 грн., які він згоден відшкодувати позивачу.

Відповідач ОСОБА_5 та її представник адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні позов визнали частково, зазначили, що розмір матеріальних збитків і моральної шкоди, визначений позивачем є завищеним, до того ж відповідачі пропонували ОСОБА_1 різні варіанти відновлення квартири, але між сторонами існують недобросусідські відносини, позивач відмовляється від усіх пропозицій.

Визначаючи розмір відновлювальних робіт та будівельних матеріалів вказує, що потрібно виходити з реально проведеного ремонту і при цьому необхідних і придбаних матеріалів, а не всього зробленого позивачем ремонту, до того ж факт відпадання кахельної плитки з вини відповідачів в квартирі позивача, останнім не доведена.

Щодо стягнення з відповідачів судових витрат на вимогу позивача, то представник відповідача зазначив, що витрати по оцінці не відносяться до судових витрат, а судовий збір належить стягнути пропорційно до задоволених чи відхилених судом вимог.

Вислухавши пояснення сторін, їх представників, пояснення свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, зважаючи на наступне.

     Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. 57-60 ЦПК України.

У силу ч. 1 ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.  

   Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

    Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

    За правилами ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

  З наведеного вбачається, що обов’язок доказування розподіляється згідно з перерахованими нормами таким чином: позивач доказує наявність шкоди та її розмір, а відповідач -відсутність його вини в заподіянні шкоди.  

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні даного спору про відшкодування матеріальної шкоди підлягає з'ясуванню: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартирі № 1 по вул. Степовій в будинку № 57 в м. Вознесенську Миколаївської області, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 15.04.1995 року.( а.с.9-10).

Відповідач ОСОБА_7 згідно свідоцтва про право власності за № 1758450 від 01.12.2006 року є власником квартири № 4 по вул. Степовій в буд. № 57 м. Вознесенська, що вбачається з протоколу установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку «Степова 57» від 26.05.2016 року ( а.с.40).

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстровані та проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно з 04.09.2012 року та 12.01.2007 року, про що свідчать адресні довідки Вознесенського РВ УДМС України в Миколаївській області від 10.11.2017 року ( а.с. 57).

14.09.2016 року сталося залиття квартири позивача, внаслідок протікання водопровідної труби, яка була не закріплена належним чином ні в квартирах сторін, ні в підвалі будинку і відповідно була рухливою, а фітинг знаходився в підлозі квартири відповідачів, звідки і сочилася вода.

Факт залиття квартири позивача з їх вини, відповідачі визнають, що також підтверджується актом № 1 про наслідки затоплення квартири від 21.09.2016 року у складі комісії: голови ОСББ «Степова 57» ОСОБА_12, члена правління ОСОБА_13, свідка ОСОБА_14 було обстежено АДРЕСА_3 на предмет затоки з квартири № 4. Було встановлено, що під час затоплення квартири № 1 була пошкоджена стеля кухні та стеля ванної кімнати. Кухня 8.0 кв.м. обсяг завданої шкоди 0,18 кв.м., ванна кімната 3,6 кв.м. обсяг завданої шкоди 0,3 кв. м. На кухні від стіни відстала одна полоса шпалери. У ванній кімнаті з обох боків дверної коробки відсутня одна полоса плитки. Причина затоплення квартири, несправний стояк водопроводу між квартирами № 4 та № 1. З даним актом ознайомлені ОСОБА_1 та ОСОБА_7 ( а.с. 78-79).

Відповідно до акту про обстеження приватного помешкання від 19.09.2016 року, в складі комісії голови вуличного квартального комітету № 11 ОСОБА_15, власниці квартири № 1 ОСОБА_1, свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17 проведено обстеження квартири АДРЕСА_4 на предмет затоплення потолків в ванній кімнаті та кухні. Встановлено, що квартира №1 була затоплена сусідами з квартири № 4 в якій мешкають ОСОБА_4, ОСОБА_5, власник ОСОБА_7 На день обстеження було пошкоджено в кухні, площею 8 кв.м. є сліди затікання води 25х30см та в ванній кімнаті площею 3,6 кв.м. є сліди затікання 40х50см. Сліди затікання стали коричневого кольору, шпаклівка відслоїлась та висить шматками. В кухні затекли також шпалери 0,5-0,8 м. висотою та 1,2 м. шириною. Дві полоси відклеїлись та попадали, покрилися чорною цвіллю і шпалери на стіні. Крім цього в ванній кімнаті по обидві сторони дверей попадали облицювальні плитки розміром 15х15см. в кількості 22 штуки( а.с.15).

   Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснили, що в у вересні 2016 року вони разом, як працівники КП «Водопостачання м. Вознесенська» двічі відвідували сторони з приводу звернень відповідачів щодо заміни внутрішньо будинкового водяного стояка. При цьому в квартирі № 4 по вул. Степовій в буд № 57 м. Вознесенська було мало запасу труби, аби встановити лічильник, труба була не закріплена, а фітинг знаходився в полу, який на час відвідування був мокрий.

Дані твердження свідків також підтверджено актами по-перше, від 10.11.2016 року складеного за участю також майстра КП «Водопостачання м. Вознесенська» ОСОБА_18 у присутності ОСОБА_1 про не допуск останньої до своєї квартири для заміни водяного стояка, по- друге, від 22.11.2016 року про спробу обстежити квартиру № 1 власником якої є ОСОБА_1 в присутності міського голови ОСОБА_19, але двері їм не відчинили (а.с 71,76).

Згідно акту обстеження кв № 1 та № 4 по вул. Степовій № 57 м. Вознесенська від 21.09.2016 року працівниками КП « Водопостачання м. Вознесенська ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в присутності голови ОСББ ОСОБА_11 встановлено, що стояк в зазначених квартирах в аварійному стані ( а.с. 59).

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні зазначив, що він є головою ОСББ «Степова 57» м. Вознесенська і через три дні після залиття квартири ОСОБА_1 мешканцями квартири № 4 на другому поверсі, тобто 21.09.2016 року, вона попросила зафіксувати цей факт, що і було зроблено в присутності інших членів правління об’єднання.

Крім того вказав, що бачив, що у ванній кімнаті позивача по кругу дверного отвору була відсутня одна полоса кахельної плитки.

Свідок зазначив, що труба в квартирі № 4 по вул. Степовій в буд № 57 м. Вознесенська була пошкоджена і замотана скотчем.

Свідок ОСОБА_10, який є батьком відповідача ОСОБА_4 зазначив, що через те, що фітинги водяного стояка знаходяться в підлозі квартири його свата- відповідача ОСОБА_7, а з часом гумові прокладки псуються, труба стала протікати, до того ж вона не була закріплена по всій своїй довжині, а замінити її власник квартири № 1 – ОСОБА_1 категорично відмовлялася. Зазначив, що відповідачі неодноразово пропонували позивачу зробити ремонт, якого потребували стіни у кухні, стеля у ванній та кухні після затікання, але вона категорично відмовлялася і вимагала 5000 грн., але це занадто великі кошти для усунення наслідків залиття, яке спричинено відповідачами.

Згідно ч.4 ст.319 ЦК України власність зобов'язує.

Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

В судовому засіданні встановлено, що в квартирі № 1 по вул. Степовій в буд. № 57 м. Вознесенська, де мешкають ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з дозволу власника- Таричева М.Ф. проводився ремонт, в тому числі, відповідачі намагалися вирішити питання з позивачем ОСОБА_1 щодо заміни водопровідного стояка, оскільки остання не дозволяла втручатися в систему водопостачання у її квартири через неприязні стосунки у зв’язку із попередніми затопленнями її квартири, мешканцями квартири поверхом вище.

Відповідальність за збереження та утримання власності покладалась, як на власника квартири так і на мешканців, з якої відбулось залиття квартири позивача.

Суд вважає, що згідно статей 319, 322 ЦК України  саме на власника квартири в першу чергу покладено тягар відповідальності за належне йому майно та утримання своєї власності відповідно до вимог закону, а потім вже на осіб, з вини яких безпосередньо завдано шкоду.

Відповідно до звіту від 19.10.2016 року про визначення суми збитку в результаті затоплення квартири, що належить ОСОБА_1 розташованої за адресою: Миколаївська область м. Вознесенськ вул. Степова 57/1 збитки, завдані позивачу в результаті затоплення та проведення неякісних робіт становлять 4951 грн. в тому числі 1749 грн. - вартість матеріалів, а відповідно 3202.99 грн. це вартість ремонтних робіт ( а.с. 19-39).

В судовому засіданні позивач зазначив, що ним в період з 01 по 07 грудня 2016 року за власний рахунок було придбано будівельні матеріали і зроблено ремонт в квартирі, на підтвердження чого надано договір на виконання ремонтно-відновлювальних робіт від 01.12.2016 року, укладений між ОСОБА_1, як замовником та ОСОБА_20, як виконавцем робіт та відповідно расходний касовий ордер та акт прийому –передачі виконаних робіт від 07.12.2016 року.

З наданих доказів вбачається, що вартість проведених робіт по ремонту коштувала позивачу – 2008 грн. та 1555.92 грн. – придбані матеріали, а всього 3563. 92 грн. (а.с.92-96).

Посилання відповідачів на те, що позивачем завищено розмір матеріального збитку, суд приймає, але частково, зважаючи на наступне.

По-перше, відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та представник останньої, адвокат ОСОБА_6 лише припускали, що розмір збитку є значно меншим, але не надали належних та допустимих доказів на підтвердження своїх суджень, з клопотанням щодо призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи не зверталися.

Представником відповідача ОСОБА_5 наданий розрахунок вартості робіт та необхідних будівельних матеріалів для відновлення 2 кв. м. стелі та 1.92 ( 0.8х1.2мх2) кв. м. шпалер на суму 557.20- вартість робіт та 434.10 грн. вартість матеріалів, а всього 991,30 грн. Однак цей розрахунок не може бути прийнятий судом, оскільки не є належним та допустимим доказом, до того ж такий ремонт не може рахуватись, як відшкодування матеріальних збитків позивачу, оскільки є частковим ремонтом дефектних місць, тобто поверхневим і фактично незакінченим ( а.с. 117а).

Однак, суд погоджується з відповідачами, що позивачем завищено розмір реально необхідних витрат для проведення відновлювального ремонту. Це стосується зайвого рулону шпалер, придбаного нею, хоча в судовому засіданні ОСОБА_1 визнала, що поклеєно було 4 рулони, замість 5, які вона купила.

Крім того, вимоги позивача щодо відшкодування матеріалів та вартості ремонту відносно кахельної плитки, яка відпала у ванній кімнаті навколо дверей, суд вважає безпідставними, оскільки не доведено ОСОБА_1 у передбачений законом спосіб протиправність дій, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням відповідачів та вини останніх в її заподіянні.

З урахуванням фактично витрачених позивачем на ремонт коштів, тих обставин, що ОСОБА_1 на думку суду не довела, що факт відпадання кахельної плитки у її ванній кімнаті стався з вини відповідачів, то матеріали і вартість роботи по плитці не може зараховуватись до розміру відшкодування ( 3563.92-120-101.52-200=2996.40).

   Зі змісту ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

   При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди суд враховує наявність такої, протиправність дій її заподіювача (відповідача), причинний зв'язок між шкодою і протиправним діянням відповідача.

   В даному випадку моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких позивачка зазнала у зв’язку із пошкодженням її майна,  п. 3  ч. 2 ст.23 ЦК України.

   Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує характер неправомірних дій відповідачів, їхню поведінку на протязі всього часу звертання до них з проханням усунути протікання, тривалість порушення прав позивача, глибину її душевних та психічних страждань пов’язаних з пошкодженням майна, порушення нормального ритму життя (необхідність вчинення додаткових дій, які за нормальних обставин не було необхідності вчиняти), нормальних життєвих зв’язків, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При цьому суд враховує той факт, що відповідачі виявляли бажання вирішити спір мирним шляхом, як то проведенням ремонту, так і відшкодуванням його вартості, але не погоджувались із розміром, завданих збитків. При цьому судом береться до уваги, що відповідачі за власний рахунок намагалися вирішити питання заміни водяного стояка, що є сумісною проблемою власників і мешканців обох квартир, але з боку позивача зустріли тільки спротив і нерозуміння, що ще більше вплинуло на стосунки сторін і можливості досягнення компромісу.

Зазначені обставини підтверджуються актами, складеними головою ОСББ «Спепова 57», листами відповідачів до КП « Водопостачання м. Вознесенська» та відповідями керівників зазначених установ ( а.с. 66-70).

 Враховуючи наведене та вимоги п.п.3, 5, 9 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року №4, розмір грошового відшкодування моральної шкоди слід визначити в розмірі 1000 грн.

Згідно довідки до ОСОБА_9 огляду МСЕК від 25.12.2008 року ОСОБА_1 є інвалідом першої групи. (а.с.9), тобто відповідно до положень п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду.

Згідно довідки до ОСОБА_9 огляду МСЕК від 07.11.2008 року ОСОБА_7 є інвалідом другої групи. (а.с. 60).

З приводу вимоги позивача щодо відшкодування їй витрат, понесених на проведення оцінки вартості ремонтних робіт та правової допомоги, то така вимога підлягає задоволенню частково, тобто пропорційно до задоволеної частини вимог з усіх відповідачів.

З урахуванням викладеного, положень ст. 88 ЦПК України, п.п. 1-2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», тих обставин, що вимоги позивача задовольняються фактично на 50%, судовий збір слід стягнути з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212- 215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно на користь ОСОБА_1 внаслідок заподіяної матеріальної шкоди – 2996 (дві тисячі дев’ятсот дев’яносто шість) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно на користь ОСОБА_1 компенсацію за заподіяну моральну шкоду в розмірі 1000 (тисячу) гривень.

Стягнути з ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 750 (сімсот п’ятдесят ) гривень, з кожного по 250 ( двісті п’ятдесят п’ять) грн.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 судовий збір в розмірі 551(п’ятсот п’ятдесят одна) гривня 20 копійок, з кожного по 275 ( двісті сімдесят п’ять) грн. 60 коп. на користь Держави в особі Державного бюджету  Вознесенського району (банк ГУ ДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, р/р №31210206700113, код платежу 22030001, код ЄДРПОУ 38037770).

Рішення може  бути  оскаржене  до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги  протягом 10 днів з дня  його проголошення.

            Суддя                                                                       Висоцька Г.А.