Справа № 2-73/2009

                                               Р І Ш Е Н Н Я                             р. с.з. 2.2.26

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

смт. Ратне                                                                                                 25 лютого 2009 року                                                

Ратнівський районний суд   Волинської області    в складі:

головуючого судді                  Ляха В.І.

за участю секретаря               Омелько Н.І.

представника позивача          ОСОБА_1

відповідаів                              ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в смт. Ратне  справу за позовом  ЗАТ комерційний банк  «ПриватБанк» в особі філії «Волинське головне регіональне управління» (далі Банк)  до товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛЕКС» ( далі ТзОВ) ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

                                                                       В С Т А Н О В И В:

    Банк звернувся в суд з позовом до ТзОВ «ВОЛЕКС», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення кредиторської заборгованості за укладеною між ними кредитною угодою № 22мр від 20.11.2007 року, в загальній сумі 1203623 грн. 10 коп..

    Позовні вимоги обгрунтовувались тим, що ТзОВ «ВОЛЕКС» та поручителі за кредитною угодою ОСОБА_2, ОСОБА_3 взяті на себе договірні зобов’язання тривалий час з жовтня 2008 року не виконують. Взятий кредит Банку узгодженими частинами не повертають, не сплачують відсотки та винагороду банку.

    В судовому засіданні представник Банку ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просить них задовільнити, з підстав викладених в поданій до суду заяві.

    Представник відповідача директор  ТзОВ «ВОЛЕКС» ОСОБА_3, він же є одночасно в одній особі і співвідповідачем, відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги Банку визнали пояснили, що їхнє підприємство фактично знаходиться на грані банкрутства. Оскільки європейські партнери, через світову фінансову кризу, відмовились від отримання виробленої товариством продукції.

    Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що заявлений Банком позов підлягає зодоволенню.

         Наявність договірних зобов’язань, прав і обов’язків  між сторонами  в справі підтверджуються укладеною між ними кредитною угодою № 22мр від 20.11.2007 року на суму 1 000 000 грн. та укладеними договорами поруки для забезпечення кредитної угоди.

        Відповідно ст. 611  ЦК  України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків, сплата неустойки, зміна умов зобов’язання, тощо.

    Боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим  збитки - ч. 1 ст. 623 ЦК України.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

    Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

    Статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

    Згідно  ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суми позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов’язаний сплатити неустойку відповідно до ст. ст. 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, не залежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

    В силу вимог ч. 2 ст. 553 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Які у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

     Понесені позивачем судові витрати у справі, в загальній сумі 1730 грн., пов’язані зі сплатою судового збору в дохід держави при подачі позову в суд та оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, на підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України, підлягає  стягненню з відповідачів на користь позивача.

      Керуючись ст. ст. 10,11,60,212  ЦПК України,  на підставі  ст. ст. 611, ч. 1 ст. 623, ч. 2 ст. 553, ст. 625, ст. 1049, ч. 1 ст. 1050  ЦК   України, суд,   -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

       Стягнути в солідарному порядку з товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛЕКС» ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Закритого акціонерного товариства комерційний банк  «ПриватБанк»  в особі філії «Волинське головне регіональне управління»   заборгованість за кредитним договором, в сумі 1202623  ( один мілліон двісті дві тисячі  шістсот двадцять три) грн. 10 коп. та  судові витрати  у розмірі 1730 ( одна тисяча сімсот тридцять)  грн..

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Ратнівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

                Головуючий                          підпис                                           ОСОБА_4

Оригіналу відповідає.

Суддя Ратнівського

районного суду                                                                                        ОСОБА_4