НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2009 року справа № 2-а-471-09 м. Нововолинськ
Нововолинський міський суду Волинської області в складі головуючого судді Кратюка С.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації, управління праці та соціального захисту населення про визнання дій управління праці та соціального захисту населення по виплаті одноразової компенсації, щорічної допомоги на оздоровлення разової грошової допомоги інваліду війни 3 групи за 2008 рік неправомірними та стягнення недоплачених сум компенсації та допомоги, суд,—
встановив:
24 лютого 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації, управління праці та соціального захисту населення про визнання дій управління праці та соціального захисту населення по виплаті одноразової компенсації, щорічної допомоги на оздоровлення разової грошової допомоги інваліду війни 3 групи за 2008 рік неправомірними та стягнення недоплачених сум компенсації та допомоги в розмірі – 20277,40 грн.
До початку судового розгляду позивач ОСОБА_1 подав до суду письмову заяву в якій просить суд проводити розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задоволити.
Представник відповідача, Головного управління праці та соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації до початку судового розгляду справи подав до суду заперечення проти позову та письмову заяву в якій позовні вимоги не визнає в повному обсязі. Просить суд в задоволенні позову відмовити та проводити розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Представник відповідача, управління праці та соціального захисту населення до початку судового розгляду справи подав до суду заперечення проти позову та письмову заяву в якій позовні вимоги не визнає в повному обсязі. Просить суд в задоволенні позову відмовити та проводити розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд здійснюється в порядку письмового провадження.
Оскільки від всіх осіб, які беруть участь у справі, надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за необхідне проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в адміністративному позові та в запереченні проти цього позову докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задоволити частково.
Позивач ОСОБА_1 вимоги обґрунтовував тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, його визнано інвалідом 3 групи. Крім того, статтею 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" його віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На підставі цього Закону йому призначено та виплачено відповідачем компенсацію за шкоду заподіяну здоров’ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом 3 групи в розмірі – 189,60 грн. Крім того, позивачу ОСОБА_1 нарахована та виплачена компенсація на оздоровлення за 2008 рік в розмірі – 100 грн.
Вважає, що статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що він має право на виплату одноразової компенсації як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом 3 групи в розмірі 30 мінімальних заробітних плат. Крім того, вважає, що ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено виплату щорічної допомоги на оздоровлення, яка обраховується з розміру мінімальної заробітної плати, стверджує, що для інвалідів 3 групи вона становить 4 мінімальних заробітних плати. Разом з тим зазначає, що відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» йому належить виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як інваліду війни 3 групи в розмірі семи мінімальних пенсій за віком. Вважає, що виплата відповідача щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі – 350 грн. є неправомірною. Відповідач усупереч зазначеним нормам не провів відповідне нарахування цих виплат. Вважаючи дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку вищезазначених виплат протиправними, просить визнати дії відповідача щодо виплати йому як інваліду війни 3 групи одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі – 189,60 грн., щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі – 100 грн. та разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі – 350 грн. неправомірними. Стягнути з відповідача в користь позивача недоплачений розмір одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров’ю в сумі – 15260,40 грн., щорічної допомоги на оздоровлення в сумі – 3017 грн., разової грошової допомоги до 5 травня в сумі – 2000 грн., всього – 20277,40 грн.
Позивач отримав відповідь від Управління ПСЗН у м. Нововолинську, якою його повідомили, що виплати призначені вірно, відповідно до чинного законодавства. Відмову відповідача в перерахунку спірних виплат вважає безпідставною.
У запереченні проти позову та у відповіді на письмове звернення позивача до Управління праці та соціального захисту населення в м. Нововолинську начальник управління Волчанюк Н.Б. позов не визнала та пояснила, що розміри спірних виплат затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» а щодо щорічної грошової допомоги інвалідам війни до 5 травня відповідачем будь-яких доказів надано не було.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії і він визнаний інвалідом 3 групи внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та інвалідом війни 3 групи ( а.с. 3, 6).
Рішенням Конституційного суду України № 10рп від 22.05.2008р. визнано неконституційними положення статей ЗУ "Про державний бюджет України на 2008р та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI , які суперечать Законам та Конституції, та не відповідають конституційним положенням про гарантування права на соціальний захист, складовою частиною якої є пенсійне забезпечення за рахунок бюджетних коштів.
Згідно зі статтями 2,6,17 ЗУ " Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" № 2017 від 05.10.2000р. мінімальний розмір пенсії за віком і мінімальний розмір заробітної плати віднесені до основних соціальних гарантій і не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму доходів громадян.
Прожитковий мінімум, згідно ст. 2 ЗУ "Про прожитковий мінімум" встановлюється для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
ЗУ " Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" на 2008 рік передбачено, що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлено з
01.01.2008р.- 470,00 грн.;
01.04.2008р.- 481,00 грн.;
01.07.2008р.- 482,00 грн.;
01.10.2008р.- 498,00 грн.
Ст. 59 ЗУ " Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" на 2008 рік передбачено, що мінімальна заробітна плата, встановлена з:
01.01.2008р.- 515,00 грн.;
01.04.2008р.- 525,00 грн.;
01.10.2008р.- 545,00 грн.;
01.12.2008р.- 605,00 грн.
Враховуючи наведене, розмір нарахованої виплати ОСОБА_1 слід вважати таким, що проведений з порушенням норм спеціального закону, а тому нарахування та обчислення розмірів належних позивачу виплат слід провести наступним чином.
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах:
інвалідам 3 групи – 30 мінімальних заробітних плат.
Щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах:
інвалідам 3 групи, дітям-інвалідам – чотири мінімальні заробітні плати.
Виплати, зазначені в цій статті, провадяться потягом одного місяця з дня встановлення інвалідності чи смерті потерпілого.
Згідно ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня інвалідам війни 3 групи виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Виходячи з розміру мінімальної заробітної плати - 515,00 грн. розмір нарахованої одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи повинен становити - 15450,00 грн.
Мінімальна заробітна плата на момент встановлення інвалідності – 515,00 грн. х 30 (мінімальних заробітних плат) = 15450,00 грн.
Щорічна допомога на оздоровлення повинна становити – 2060,00 грн.
Мінімальна заробітна плата на момент встановлення інвалідності – 515,00 грн. х 4 (мінімальних заробітних плати) = 2060,00 грн.
Щорічна грошова допомога інвалідам війни 3 групи до 5 травня повинна становити – 3367,00 грн.
Мінімальна пенсія за віком – 481,00 грн. х 7 (мінімальних пенсій за віком) = 3367,00 грн.
Загальна сума складає (15450,00 грн. +2060,00 грн. +3367,00 грн. = 20877,00 грн.
За 2008 рік Управлінням ПСЗН Нововолинської міської ради позивачу нараховано та виплачено одноразову компенсацію учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 189,60 грн., щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі – 100 грн. та щорічну грошову допомогу до 5 травня інвалідам війни 3 групи в розмірі – 350 грн. Таким чином, відповідачем недоплачено ОСОБА_1 одноразову компенсацію учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі – 15260,40 грн., щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі – 1960,00 грн. та щорічну допомогу інвалідам війни 3 групи до 5 травня в розмірі – 3017,00 грн., враховуючи положення ст. 48 ЗУ" Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що по адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено правомірності дій щодо нарахування ОСОБА_1 одноразової компенсації учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, щорічної допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС та щорічної грошової допомоги до 5 травня інваліду війни 3 групи за 2008 рік.
Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС застосуванню підлягає стаття 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» а не постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Згідно з положенням ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України в разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Оскільки відповідачем слід визначати належні позивачу виплати виходячи з мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок належних позивачеві виплат повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком, тому суд вважає протиправною відмову відповідача у перерахунку належних позивачеві виплат в разі встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Тому суд приходить до висновку, що дії управління праці та соціального захисту населення Нововолинської міської ради з приводу відмови у перерахунку призначеного ОСОБА_1 розміру одноразової компенсації учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, щорічної допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС та щорічної грошової допомоги до 5 травня інваліду війни 3 групи за 2008 рік, визначеному ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», слід визнати неправомірними та зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Нововолинської міської ради нарахувати та виплатити одноразову компенсацію учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, щорічну допомогу на оздоровлення як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС та щорічну грошову допомоги до 5 травня інваліду війни 3 групи за 2008 рік, встановленому ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Керуючись ст. 95 Конституції України, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 7,13 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту », Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року №523, ст.ст. 8, 10, 11, 86, 87, 98, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України,
постановив:
Адміністративний позов задоволити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Нововолинської міської ради Волинської області по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 одноразової компенсації учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 189,60 грн., щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі – 100 грн. та щорічної грошової допомоги до 5 травня інваліду війни 3 групи в розмірі – 350 грн. протиправною.
Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Нововолинської міської ради Волинської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову компенсацію учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, щорічну допомогу на оздоровлення як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС за 2008 рік та щорічну грошову допомоги до 5 травня інваліду війни 3 групи за 2008 рік, в порядку встановленому ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду через Нововолинський міський суд Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, передбачений ст.186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Суддя С.П. Кратюк