НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2009 року справа № 2-а-1582-09 м. Нововолинськ
Нововолинський міський суду Волинської області в складі головуючого судді Кратюка С.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради про зобов’язання здійснити перерахунок та стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, суд,—
встановив:
18 травня 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради про зобов’язання здійснити перерахунок та стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
До судового розгляду справи сторони подали до суду письмові заяви, в яких просять адміністративну справу розглядати у їх відсутності.
Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд здійснюється в порядку письмового провадження.
Оскільки від всіх осіб, які беруть участь у справі, надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за необхідне проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що вона є матір’ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження і знаходилась у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку та перебувала на обліку в Нововолинському управлінні праці та соцзахисту населення. Відповідачем було призначено та виплачено одноразову допомогу при народженні дитини. Крім того відповідачем з 12 лютого по 31 грудня 2007 року їй була призначена і виплачувалась допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, передбачених абзацом третім частини другої статті 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»,
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року визнано неконституційним положення абзацу третього частини другої статті 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким було встановлено менший розмір допомоги по догляду за дитиною до трирічного віку.
Позивач вважає, що згідно ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна бути надана у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей до 6 років. Оскільки в 2007 році розмір прожиткового мінімуму для дітей до 6 років становив : з 01 січня 2007 року 434 грн., з 01 квітня 2007 року 463 грн., з 01 жовтня 2007 року – 470 грн., тому вважає, що їй недоплачено за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, також просить визнати дії відповідача по нарахуванню та виплаті допомоги по догляду за дитиною до трирічного віку неправомірними.
В письмових запереченнях відповідач позовні вимоги не визнає, просить в позові відмовити. Свої заперечення обґрунтовує тим, що при здійсненні будь-яких виплат відповідач керується вимогами Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік і не може проводити виплати більші, оскільки це не передбачено статтею видатків і є порушенням фінансової дисципліни. Відповідач зазначає, що відповідно до ст.51 Бюджетного Кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, та слід врахувати той факт, що після винесення рішень Конституційним Судом України зміни щодо збільшення бюджетних асигнувань на виплату допомоги в розмірі прожиткового мінімуму, визначеному законом, не вносились. Просить в позові відмовити, враховуючи пропущення строку звернення до суду, і всі судові витрати покласти на позивача.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов є підставним але до задоволення не підлягає оскільки позивачка пропустила строки, встановлені ст. 100 КАС України.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей до 6 років.
Прожитковий мінімум для дітей до 6 років встановлений ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» з 01 січня 2007 року 434 грн., з 01 квітня 2007 року - 463 грн., з 01 жовтня 2007 року – 470 грн.
Пунктом 14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» № 489-У від 19.12.2006 р. дію ч.1 ст.15 Закону «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» призупинено на 2007 рік в частині визначення розміру виплат державної допомоги по догляду за дитиною до 3-х років. Встановлено, що вказана допомога здійснюється у розмірі ,що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року зазначені вище положення Закону «Про Державний бюджет на 2007 рік» були визнані неконституційними, тому втратили чинність.
Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або ії окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно ст.150 Конституції України Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Судом встановлено, що позивач має на утриманні малолітню дитину, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, що підтверджується копією свідоцтва про її народження (а.с.6).
З довідки, виданої відповідачем за №1083 від 18 грудня 2008 року (а.с.7) вбачається, що позивачу нараховано та виплачено допомогу по догляду за дитиною з січня по грудень 2007 року включно у таких розмірах: за лютий 2007 року – 59,72 грн.; за березень – 99,72 грн.; за квітень – 99,72 грн.; за травень – 99,72 грн.; за червень – 99,72 грн.; за липень – 101,16 грн.; за серпень 103,41 грн.; за вересень – 104,85 грн.; за жовтень – 104,85 грн.; за листопад – 107,73 грн.; за грудень – 110,88 грн. Всього їй виплачено допомоги за 2007 рік – 1091,48 грн.
Суд вважає, що відповідач зобов’язаний нарахувати та сплатити позивачу допомогу з розрахунку встановленого законом на відповідний рік прожиткового мінімуму для дітей до 6 років.
Згідно із ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як встановлено ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач в своїй заяві просить суд поновити строк для звернення до суду з адміністративним позовом не наводячи поважних причин його пропуску. Відповідач в письмовому запереченні проти позову наполягає на застосуванні положень ст. 100 КАС України, зазначає, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову. Суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 1 ст. 100 КАС України.
Таким чином, в суді встановлено факт неправомірних дій щодо призначення і виплати допомоги по догляду за дитиною позивачу, належної згідно Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України про визнання неконституційними положення Закону, що зупиняв дію зазначеної норми, а саме з 09 липня 2007 року, але позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом не виконавши вимоги ст. 100 КАС України, тобто не дотрималась встановленого строку звернення до суду.
Виходячи із встановленого, суд відмовляє в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради про перерахунок та стягнення заборгованості з виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Керуючись ст.11, ст.19, ст.94, ст.99, ст.100, ч.3 ст.122, ст.158, ст.159, ст.160, ст.161, ст.162, ст.163 КАС України, та підставі ст.3, ст.22, ст.51, ст.95, ст.152 Конституції України, ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст.62 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік” № 489-У від 19.12.2006 р., Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, суд, —
постановив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради про зобов’язання здійснити перерахунок та стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку – відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду через Нововолинський міський суд Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, передбачений ст.186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Суддя С.П. Кратюк