Справа № 11- 430/2009 Головуючий у І інстанції - Лихошерст .В. В.
Категорія -ч. 2 ст. 125 КК України. Доповідач - Карнаух А.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 серпня 2009 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Козака В.І.
суддів - Білоброва В.Д., Карнауха А.С.
засудженого - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_2. на вирок Щорського районного суду Чернігівської області від 15 червня 2009 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Вироком Щорського районного суду Чернігівської області від
15 червня 2009 року
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця міста Щорс Щорського району Чернігівської області, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимий, який проживає за адресою:АДРЕСА_1
засуджений за частиною 2 статті 125 КК України - до громадських робіт на строк сто п'ятдесят годин.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженець міста Щорс Щорського району Чернігівської області, українця, громадянин України, з вищою освітою, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючий, раніше не судимий, який проживає за адресою:АДРЕСА_2
засуджений за частиною 2 статті 125 КК України - до громадських робіт на строк сто п'ятдесят годин. На підставі пункту „в” статті 1 Закону України „Про амністію” від 12 грудня 2008 року, звільнений від відбування призначеного покарання.
Постановлено стягнути із засуджених солідарно на користь потерпілого ОСОБА_2. у відшкодування завданої моральної шкоди 3000 грн.
Запобіжний захід ОСОБА_3. та ОСОБА_1. до набрання вироком законної сили, залишено у вигляді підписка про невиїзд.
Вироком суду ОСОБА_3. та ОСОБА_1. визнані винними у тому, що вони 15 березня 2008 року близько першої години, знаходячись на території ППЧ-64 в місті Щорс Чернігівської області вході сварки, яка виникла на ґрунті особистих неприязних стосунків, умисно нанесли ОСОБА_2 по декілька ударів кулаками в обличчя та по тулубу, заподіявши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку у формі астено-вегетативного синдрому, синця, садна та забиття м'яких тканин обличчя, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також забій шиї, грудної клітки, першого пальця лівої кісті, саден на обличчі, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Не погодившись з вироком суду, потерпілий ОСОБА_2. подав апеляцію в якій, вважаючи, що суд необґрунтовано зменшив розмір його позовних вимог про відшкодування завданої моральної шкоди, просив вирок суду змінити та задовольнити його позов в повному обсязі, стягнувши з засуджених у відшкодування завданої моральної шкоди 17 000 грн. та витрати на юридичну допомогу в сумі 300 грн.
ОСОБА_1. в поданих запереченнях на апеляцію потерпілого, пославшись на обґрунтованість та законність вироку, просив залишити його без змін, а апеляцію ОСОБА_2. без задоволення.
Заслухавши доповідача, ОСОБА_1., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені в апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція ОСОБА_2. задоволенню не підлягає.
Винність ОСОБА_3. та ОСОБА_1., яка ніким не оспорюється, підтверджена зібраними у справі доказами в їх сукупності, що ретельно проаналізовані, правильно оцінені й обґрунтовано покладені судом в основу вироку, - показаннями потерпілого ОСОБА_2. (про обставини вчинення щодо нього злочину саме ОСОБА_3та ОСОБА_1.), свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5 ОСОБА_6., висновками судово-медичної експертизи.
Кваліфікація дій засуджених за ч. 2 ст. 125 КК України є правильною і також не оспорюється.
Покарання ОСОБА_3. та ОСОБА_1. за ч. 2 ст. 125 КК України призначена згідно до вимог статті 65 КК України з урахуванням даних про їх особи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, в межах, передбаченої законом, санкції частини статті інкримінованого злочину.
ОСОБА_1. звільнений від відбування призначеного судом покарання у відповідності до вимог закону.
Твердження потерпілого про необ'єктивність вирішення цивільного позову є безпідставними, оскільки суд першої інстанції належним чином перевірив обґрунтованість вимог та встановивши, що внаслідок винних дій засуджених потерпілому були завдані душевні страждання, в зв'язку з ушкодженням здоров'я, з врахуванням вимог розумності і справедливості правильно визначив розмір відшкодування втрат немайнового характеру, який компенсує моральні страждання ОСОБА_2.
Як зазначено в пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат” від 07 липня 1995 року за № 11, до судових витрат не належать витрати по оплаті юридичної допомоги, оскільки відшкодування цих витрат регулюється законодавством окремо, зокрема Порядком оплати праці адвокатів з надання громадянам правової допомоги в кримінальних справах за рахунок держави, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 14.05.1999 року за № 821.
Суд першої інстанції обґрунтовано не розглянув позов потерпілого про відшкодування витрат на оплату праці адвоката, вказавши на відсутність доказів, які підтверджують понесення останнім таких витрат та їх розмір, що не позбавляє потерпілого звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.
Посилання в апеляції ОСОБА_2., що суд під час розгляду справи не приєднав до матеріалів квитанцію з сумою витрат на юридичну допомогу є безпідставними, оскільки з матеріалів справи та протоколу судового засідання не вбачається, що потерпілий заявляв таке клопотання.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування судових рішень, у справі не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 377, 379 Кримінально-процесуального кодексу України,
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію потерпілого ОСОБА_2. - залишити без задоволення, а вирок Щорського районного суду Чернігівської області від 15 червня 2009 року, щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_1- залишити без змін.
СУДДІ:
Козак В.І. Карнаух А.С. Білобров В.Д.