У Х В А Л А

Іменем України

з участю:  представника ЗАТ „Піллар” - Мога М.В., представника ОСОБА_1. -  адвоката ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1  на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10 серпня 2009 року про відстрочку виконання рішення апеляційного суду Чернігівської області від 12.12.2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ „Піллар” про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

    В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10.08.2009 року та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви  ЗАТ „Піллар” про відстрочення виконання рішення апеляційного суду Чернігівської області від 12.12.2008 року у справі за його позовом до ЗАТ „Піллар” про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10.08.2009 р. відстрочено до 31.12.2009 року виконання рішення апеляційного суду Чернігівської області від 12.12.2008 року про стягнення із ЗАТ „Піллар” на користь ОСОБА_1. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.10.2007 р. по 01.10.2008 року у розмірі 51 241,8 грн.

Не погодившись з ухвалою суду від 10.08.2009 р., ОСОБА_1. звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, доводи якої зводяться до того, що суд першої інстанції постановив ухвалу, виходячи з виключно з наданих боржником бухгалтерських довідок про його загальну кредиторську заборгованість. Суд не дослідив, чи дійсно сума цієї заборгованості є значною для боржника, виходячи з обсягів його виробництва, товарообігу, загального сукупного щомісячного прибутку тощо.

Апелянт зазначає, що суд не врахував тієї обставини, що він через судову тяганину рік ніде не працював. В нього накопичилися борги, тому посилання на те, що він зараз працевлаштований, на думку апелянта, не є підставою для відстрочки виконання рішення суду.   

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали цивільної справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з постановленням нової ухвали, виходячи з наступного:

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 30.09.2008 р. відмовлено у задоволені позовних вимог  ОСОБА_1.  про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (а.с.189).

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 12.12.2008 року рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 30.09.2008 р. скасовано і ухвалене нове рішення, яким ОСОБА_1. поновлений на посаді апаратника з вирощування монокристалів та стрічок в ЗАТ „Піллар”. З останнього на користь позивача стягнутий середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.10.2007 р. по 01.10.2008 року у розмірі 51 241,8 грн. (а.с.218).

На виконання рішення апеляційного суду Чернігівської області від 12.12.2008 року за заявою стягувача (а.с.225) останньому 06.01.2009 року Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області  видано два виконавчих листа.

Ухвалою Верховного суду України від 30.01.2009 р. відкрито касаційне провадження та зупинено виконання  рішення апеляційного суду Чернігівської області від 12.12.2008 року (а.с.237).   

Ухвалою Верховного суду України від 20.05.2009р.   касаційна скарга ЗАТ „Піллар” відхилена, а рішення апеляційного суду Чернігівської області від 12.12.2008 року залишено без змін (а.с.238).

26.06.2009 року ЗАТ „Піллар” звернулося до суду із заявою про відстрочку виконання рішення апеляційного суду Чернігівської області від 12.12.2008 року, мотивуючи тим, що на даний момент своєчасне виконання рішення суду є вкрай ускладненим. Станом на 01.06.2009 р. по бухгалтерському обліку ЗАТ „Піллар”  рахується заборгованість перед контрагентами за поставлені товари, роботи, послуги у розмірі  56 567 776,87 грн. Негайне виконання рішення суду в умовах фінансової  кризи може призвести до призупинення господарської діяльності товариства, скорочення працівників і, як наслідок, значних матеріальних збитків.

Розглядаючи заяву ЗАТ „Піллар”, суд першої інстанції виходив з того, що стягувач в даний час працевлаштований, а надані боржником докази свідчать про значні фінансові труднощі ЗАТ „Піллар”, тому заява підлягає задоволенню.

Проте з таким висновком не може погодитися суд апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.373 ЦПК України, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

За змістом цієї статті відстрочка виконання рішення може мати місце лише у виняткових випадках, оскільки вона віддаляє реальне поновлення порушених прав чи охороняємих законом інтересів зацікавлених осіб.

При наданні відстрочки виконання рішення суд першої інстанції повинен був врахувати як можливість настання несприятливих наслідків для боржника, так і настання аналогічних  наслідків для стягувача.  Крім того, суд повинен був врахувати і ту обставину, що згідно з ст. 367 ч.1 п.2 ЦПК України, рішення суду у справах про стягнення заробітної плати в межах одного місяця повинно бути  допущено до негайного виконання.

Відповідно до статті 3 Конституції України,  людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтями 6 та 13 Європейської  Конвенції з прав людини передбачено право кожної людини на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі впродовж розумного строку.

Дана справа перебуває в провадженні суду з жовтня 2007 року. Надання відстрочки виконання рішення суду безпідставно віддалить  відновлення порушених прав позивача і ніяк не сприятиме відновленню його порушеного права у розумні строки.

Аналізуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що наявність фінансових труднощів у юридичної особи не є тією виключною обставиною, яка є підставою для надання відстрочки  виконання рішення суду про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

        Керуючись ст.ст. 307, 312 ч.1 п.2, ст.ст. 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

        Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.   

Ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10 серпня 2009 року - скасувати.

Відмовити  ЗАТ „Піллар” у задоволенні його заяви про відстрочку виконання рішення апеляційного суду Чернігівської області від 12.12.2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ „Піллар” про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

     Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

           Головуючий:                                         Судді: