Справа № 22ц-2167/2009                              Головуючий у 1 інстанції -

Категорія - цивільна                                     Куровський Ю.В.

                                                                        Доповідач - Шемець Н.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 серпня 2009 року у справі за позовом Дочірнього підприємства „Управління майном” Закритого акціонерного товариства „Чернігівоблбуд” до виконкому Ніжинської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсною приватизації та свідоцтва про право власності на квартиру, -

                                      В С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_4. звернувся з апеляційною скаргою на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 серпня 2009 року, яким  визнано недійсним приватизацію АДРЕСА_1 ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7. та свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 29 жовтня 2008 року, видане органом приватизації при виконкомі Ніжинської міської ради на АДРЕСА_1 за ОСОБА_4. ј частини, за ОСОБА_5 ј частини, за  ОСОБА_6. ј частини, за ОСОБА_7. ј частини.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_4. просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вважає, що в порушення вимог ст. 3 ЦПК України, з позовної заяви та оскаржуваного рішення не вбачається, які саме права позивача були приватизацією АДРЕСА_1

    На думку апелянта,  помилковим є посилання суду  на рішення Ніжинського міськрайонного  суду від 12 лютого 2009 року, яким було визнано незаконним рішення виконкому Ніжинської міської ради № 434 від 21 серпня 2008 року в частині надання дозволу на приватизацію спірної квартири, оскільки  зазначене рішення виконкому не стосувалося самої приватизації, а було надано лише дозвіл органу приватизації щодо проведення дій по приватизації квартири, а сама приватизація та видача свідоцтва  про право власності на квартиру відбулося на підставі розпорядження від 22 жовтня 2008 року.

Апелянт не вважає, що знаходження спірного будинку та квартири в статутному капіталі позивача є підставою для скасування приватизації квартири, в якій мешкає він мешкає з сім”єю;  право власності позивача на даний будинок не зареєстровано.

    Також апелянт вбачає порушення норм процесуального права в тому, що суд безпідставно відмовив в задоволенні клопотання  про зупинення провадження у даній  справі в зв'язку з відкриттям Верховним Судом України касаційного провадження за його касаційною скаргою на  судові рішення у іншій справі.

    Крім того, суд розглянув справу без участі позивача, при цьому не поцікавився  думкою відповідачів щодо можливості розгляду справи без його участі, чим порушив права відповідача на висловлення своє думки.

Також судом не було досліджено всіх обставин справи, що мають суттєве значення для ухвалення мотивованого та обгрунтованого рішення та  безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання про витребування в КП „Ніжинське МБТІ” довідки про кількість приватизованих квартири і яким  чином вони приватизовані.

    Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду залишенню без змін, виходячи з наступного.

    Задовольняючи вимоги позивача суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 12 лютого 2009 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 29 квітня 2009 року, визнано незаконним рішення виконкому Ніжинської міської ради № 434 від 21 серпня 2008 року в частині надання дозволу на приватизацію АДРЕСА_1. Оскільки рішення виконкому, на підставі якого проведено приватизацію спірної квартири, визнано незаконним, суд вважав незаконною і саму приватизацію квартири та  отримане відповідачами свідоцтво про право власності на квартиру.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, який  грунтується на  наявних матеріалах справи та відповідає нормам чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Необґрунтованими є доводи апелянта в тій частині, що рішення виконкому Ніжинської міської ради №434 від 02 серпня 2008 року не стосувалося приватизації квартири, оскільки саме зазначеним рішенням дозволено органу приватизації здійснити приватизацію спірної квартири, а органом приватизації на виконання рішення виконкому вчинені дії по приватизації з передачі квартири ОСОБА_4.  та членам його сім”ї у власність  з видачею свідоцтва про право власності на квартиру.

Оскільки судовими рішеннями у інших справах визначено, що житловий АДРЕСА_1, в якому розташована спірна квартира відноситься до громадського житлового фонду і входить до статутного капіталу ДП „Управління майном” ЗАТ „Чернігівоблбуд” суд першої інстанції вірно вважав, що приватизацією  квартири №38 порушуються права позивача. При цьому апеляційний суд враховує, що згідно положень ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не  доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відсутність документа про реєстрацію права власності даного будинку(квартири) за позивачем не є свідченням відсутності у нього права власності  на даний будинок (квартиру).

Посилання апелянта на порушення судом норм процесуального права, зокрема, розгляд справи у відсутності представника позивача,  не відповідають положенням ст.169 ЦПК України, оскільки на а.с.36 мається заява позивача  про те, що  він повідомлений про розгляд справи і просить розглянути справу у його відсутність, тому за таких обставин, суд першої інстанції, розглянувши справу у відсутність представника позивача не допустив порушень вимог ЦПК України.

Відмова суду першої інстанції у зупиненні провадження  у даній справі до  розгляду касаційної скарги ОСОБА_4. на рішення Ніжинського міськрайонного суду від 12 лютого 2009 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 29 квітня 2009 року у справі за позовом ДП „Управління майном” ЗАТ „Чернігівоблбуд” до виконкому Ніжинської міської ради про визнання рішення незаконним є обгрунтованою, оскільки підставою зупинення провадження у справі не може бути касаційне оскарження судових рішень, які набрали законної сили, тому доводи апелянта

 в цій частині не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

    Шодо відмови суду першої інстанції у витребуванні довідки  про кількість приватизованих квартир у будинку №7 по вул..Семашко в м.Ніжині та яким шляхом проходила приватизація, апеляційний суд вважає, що таке клопотання ОСОБА_4.  не стосується предмету спору та виходить за межі заявлених позовних вимог, тому обгрунтовано не задоволено судом.

Також апелянтом в апеляційній скарзі заявлено прохання про скасування оскаржуваного судового рішення та направлення справи на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

 Апеляційний суд враховує,  що скасування рішення з передачею справи на новий розгляд можливе лише з підстав, вичерпно визначених в ст.311 ЦПК України, яка розширеному тлумаченню не підлягає.

Оскільки апеляційним судом не встановлено наявності жодної з підстав, зазначених у даній статті, така вимога апелянта не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_4. не  підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції належить залишити без змін як таке, що ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.  303,   307, 308,  313-, 315, 317, 319 ЦПК України,    апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4- відхилити.

Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 серпня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту  проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

 Головуючий:                                          Судді: