У  Х  В  А  Л  А

Іменем України

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1  на ухвалу судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 червня 2009 року у справі за позовом  ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова, начальника Чернігівського гарнізону, Комісії з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України, Житлової комісії військової частини А-0197, військової частини А-0197 про визнання незаконним та протиправними рішень, дій та бездіяльності,

третя особа - ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В:

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу від 03.06.2009 р. та передати питання про відкриття провадження на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 червня 2009 року позивачеві відмовлено у відкритті провадження у справі за його позовом про визнання незаконним та протиправними рішень, дій та бездіяльності на підставі п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України, оскільки даний спір належить до юрисдикції адміністративних судів.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ухвала є незаконною і такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права та Конституції України.

Позивач вважає неприйнятним відмову у відкритті провадження за мотивами непідвідомчості оскільки ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду  від 20.01.2009 р. йому було відмовлено у відкритті провадження теж з мотивів непідвідомчості. Позивач вважає, що оскільки між ним та відповідачами існує спір про право, то це свідчить про відсутність спірних публічно - правових відносин, що в свою чергу виключає розгляд цього спору в порядку адміністративного судочинства.

Позивач вважає що на сьогодні він позбавлений гарантованого йому Конституцією України права захищати своє право в суді.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала судді - залишенню без змін виходячи з наступного:

У травні 2009 року позивач звернувся в суд з позовом, в якому просив:

?   визнати незаконним рішення житлової комісії в/ч А 0197 від 29.11.2007 р. щодо умови отримання квартири - здачі ним двокімнатної АДРЕСА_1;

?   визнати незаконним рішення Квартирно - експлуатаційного відділу м. Чернігова від 26.02.2008 р. щодо надання йому квартири на сім'ю з шести чоловік;

?   визнати незаконним рішення Квартирно - експлуатаційного відділу м. Чернігова від 26.02.2008 р. щодо обов'язкової здачі двокімнатної АДРЕСА_1;

?   визнати протиправними дії начальника Чернігівського гарнізону щодо затвердження відносно позивача рішення Квартирно - експлуатаційного відділу м. Чернігова від 26.02.2008 р.

?   визнати  незаконним рішення комісії з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України (протокол №123 від 27.02.2008 р.) в частині щодо кв.№77 - „Рекомендувати надати 4-х кімнатну квартиру  із здачею 2-х кімнатної”;

?   визнати протиправними дії та бездіяльність житлової комісії в/ч А 0197, Житлової комісії Чернігівського гарнізону, Квартирно - експлуатаційного відділу м. Чернігова,  Комісії з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України стосовно ненадання позивачу трикімнатної АДРЕСА_2  на сім'ю з чотирьох чоловік без здачі двокімнатної АДРЕСА_1;

?    визнати незаконним рішення, що прийнято стосовно позивача житловою комісією в/ч А 0197 від 10.03.2009 р. (зняття з квартирного обліку).

Позивач зазначив, що він проходив військову службу і наказом Командувача Військами північного оперативного командування № 77- ПМ від 30.12.2003 р. він був звільнений з військової служби у відставку із залишенням на квартирному обліку на черзі для отримання житла.

Позовні вимоги позивача ґрунтуються на недотриманні відповідачами норм діючого законодавства при розподілі житла військовослужбовцям та подальшим зняттям його з квартирного обліку.

 Приймаючи судове рішення про відмову у відкритті провадження у справі суд виходив з того, що даний спір належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки позов подано з метою захисту прав позивача у сфері публічно-правових відносин відповідачами - суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації здійснення владних управлінських функцій.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком.

Статтею 15 ЦПК України встановлено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

З 1 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до абзацу 1 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, в редакції Закону України від 6.10.2005 р. № 2953-IV, після набрання  чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, подані і не розглянуті до набрання чинності КАС України, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Пунктом 15 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття публічної служби, якою є діяльність  на  державних  політичних посадах,   професійна  діяльність  суддів,  прокурорів,  військова служба,  альтернативна (невійськова) служба,  дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній з захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам до загального стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Враховуючи наведене, а також те, що спір між сторонами виник з приводу проходження позивачем публічної служби, зазначена справа підлягає розгляду в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.

Таким чином прийнята судом ухвала є такою, що  постановлена з дотриманням норм процесуального закону, а тому скасуванню не підлягає.

Доводи апелянта щодо наявності ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду  від 20.01.2009 р. не є підставою для скасування законної ухвали судді від Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 червня 2009 р.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313 - 315, 317, 319, 325 ЦПК України,  апеляційний суд,

    У  Х  В  А  Л  И  В :

        Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -   відхилити.

Ухвалу  судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 червня 2009 р. - залишити без змін .

          Ухвала набирає законної сили після її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.         

 Головуючий:                                         Судді: