У  Х  В  А  Л  А

І М Е Н Е М            У К Р А Ї Н И

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09 липня 2009 року   у справі за позовом ОСОБА_1до Регіонального відділення фонду Державного   майна   України   в   Чернігівській   області, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України   про   визнання   права володіння, користування, розпорядження будівельними матеріалами, що знаходяться в змонтованому вигляді,   

В С Т А Н О В И В :

 В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09 липня 2009 року   та ухвалити нове про задоволення його позовних вимог.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09 липня 2009  року в задоволенні позовних вимог до Регіонального відділення фонду Державного   майна   України   в   Чернігівській   області, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України   про   визнання   права володіння, користування, розпорядження будівельними матеріалами, які знаходяться в змонтованому вигляді за адресою м. Ніжин, вул. Носівський шлях № 25 з  2000 року -  відмовлено.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду є незаконним через неправильне застосування норм матеріального права та через невідповідність висновків суду обставинам справи.

На думку апелянта суд невірно при відмові у позові послався на ст.331 ЦК України, не конкретизувавши її частину, оскільки ця стаття регулює набуття права власності.

Апелянт вважає, що на підставі Конституції України та Конвенції про захист прав і основних свобод людини він мирно володів своїм майном і тому суд повинен був задовольнити його позов.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач ОСОБА_1. підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити.

В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач Верховна Рада України просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги, пославшись на необґрунтованість та безпідставність позовних вимог. Крім того зазначила, що право здійснення повноважень щодо реалізації прав держави, як власника об'єктів державної власності, належить виключно уряду.

В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач Регіональне відділення фонду Державного   майна   України   в   Чернігівській   області просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що рішенням апеляційного суду Чернігівської обл. від 22.05.2008 року було розірвано договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва другої черги теплиці. Остання повернута з власності ОСОБА_1. у власність держави в особі РВ ФДМУ по Чернігівській області. Підстави для задоволення позову ОСОБА_1. в цьому випадку відсутні.

Представник відповідача Кабінету Міністрів України в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував і просив залишити судове рішення 1 інстанції без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін виходячи з наступного:

Суд першої інстанції у повному обсязі дослідив надані сторонами документи, перевірив доводи сторін, правильно встановив обставини справи, що мають значення для вирішення спору і дав їм вірну юридичну оцінку. Висновок суду ґрунтується на матеріалах справи та законі.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції,  23 червня 2000 року між ОСОБА_1. та Регіональним відділенням Фонду державного майна України було укладено договір, згідно з яким відділення зобов'язувалось передати у власність ОСОБА_1. державне майно - незавершене будівництво другої черги теплиці, загальною будівельною готовністю 40%, що знаходиться за адресою: м. Ніжин, вул. Носівський шлях, 25, а ОСОБА_1. зобов'язувався прийняти дане майно і сплатити ціну відповідно до умов цього договору (а.с.7-9, том 1).

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 22.05.2008 р. (а.с.151-155, том 1) зазначений договір було розірвано. Друга черга теплиці повернута з власності ОСОБА_1. у власність держави в особі Регіонального відділення фонду Державного   майна   України   в   Чернігівській   області. З останнього на користь ОСОБА_1. стягнуто 4001 грн. на повернення сплаченої ним ціни купленого за розірваним договором об'єкту незавершеного будівництва.

Враховуючи наявність рішення суду від 22.05.2008 р., суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Твердження  апелянта про те, що при вирішення даного спору суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, ґрунтуються на хибному розумінні й тлумаченні правових норм, що регламентують спірні правовідносини.

Розглядаючи справу відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, тобто в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі обґрунтованості судових висновків не спростовують, тому підстави для її задоволення відсутні.

    Судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.

 Керуючись ст.ст. 307, 308, 313 - 315, 317, 319, 324  ЦПК України, апеляційний суд -

                                                      У Х В А Л И В:

          Апеляційну скаргу ОСОБА_1- відхилити.

          Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09 липня 2009 року   - залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили після її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.         

    Головуючий:                                        Судді: