У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою   ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до територіальної громади в особі Сухо полов”янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

В червні 2009 року ОСОБА_5. звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати її такою, що прийняла спадщину та визнати за нею право власності на Ѕ частину будинку, що знаходиться в с. Пирогівці Прилуцького району Чернігівської області по вул. Лесі Українки, 33, що належав її покійному чоловіку ОСОБА_6

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07 липня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_5задоволено, визнано за нею право власності на Ѕ частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що розташований за адресою с. Пирогівці Прилуцького району Чернігівської області по вул. Лесі Українки, 33; інша Ѕ частина зазначеного об'єкту нерухомого майна  залишена у власності ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1в с. Пирогівці Прилуцького району, Чернігівської області.

 Не погоджуючись з рішенням суду третя особа ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07 липня 2009 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

 До даної апеляційної скарги приєднався ОСОБА_7, відповідно до норм ст. 299 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що до суду звернулась особа, яка не має  такого права, так як  у встановленому п. 1 ст. 35 СК України порядку змінила прізвище у зв'язку з укладенням шлюбу. Прізвище позивачки було змінено на  прізвище  ОСОБА_1, а позов поданий ОСОБА_5 що є порушенням Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні.

Апелянти також зазначають, що оскільки  ОСОБА_5 в 1988 році мала намір придбати нерухоме майно, то вона  повинна була  і могла укласти відповідний  договір в письмовій формі, який підлягає нотаріальному посвідченню, як того вимагає ст. 44 ЦК України / 1963 року/.   В зв'язку з чим  вважає за необхідне застосувати до даного спору строк позовної давності.

 Також зазначає, що позивачка, як і діти померлого,  відноситься до спадкоємців першої черги. Тому разом з ними має право на 1/3 частину спадкового майна, в тому числі спірного будинку, після померлого ОСОБА_8.   

 Крім цього апелянти посилаються на те, що відповідно до ст. 1269,1270 ЦК України, подали заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини, але судом були залучені в справі, як треті особи,  які не заявляють самостійних вимог, а не як відповідачі.

Також вважають, що ощадні книжки не можуть бути допустимим доказом того, що кошти витрачені на придбання будинку, оскільки кожна особа може розпоряджатись на свій розсуд своїми заощадженнями.

В своїх запереченнях позивач зазначає, що під час розгляду справи та при винесенні рішення судом правильно були застосовані, як норми матеріального так і процесуального права.

В засіданні апеляційного суду треті особи та представник ОСОБА_1просили рішення скасувати, провадження  в справі закрити.

Представники позивача просили апеляційну скаргу відхилити, рішення залишити без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до положень ст. 213 ЦПК України рішення суду має бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

         Зазначені вимоги закону судом першої інстанції при розгляді даної справи та ухваленні рішення дотримані не були.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_5., суд першої інстанції прийшов до висновку, що житловий будинок було набуто в спільну сумісну власність ОСОБА_5та ОСОБА_6, які були співмешканцями і саме для їх спільного проживання.

Проте, з таким висновком не може погодитись апеляційний суд, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду  буде встановлено неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для  скасування рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, померлий ОСОБА_6 був власником будинку, що знаходиться в с. Пирогівці Прилуцького району Чернігівської області по вул. Лесі Українки, 33 на підставі договору купівлі-продажу від 26.09.1988 року (а.с. 6, 10).

Після його смерті спадкоємцями за законом спірного будинку стали його дружина ОСОБА_5. та сини померлого ОСОБА_1., ОСОБА_7, про що Прилуцькою районною державною нотаріальною конторою Чернігівської області була заведена спадкова справа (а.с. 25).

 Ухвалою суду від 17 червня 2009 року  ОСОБА_1., ОСОБА_7 залучені судом до участі у справі в якості третіх осіб. / а.с. 28/

Ухваливши рішення про визнання права власності на Ѕ частину спірного будинку за позивачкою, суд першої інстанції вирішив питання про права та обов'язки третіх осіб всупереч ст. 35 ЦПК України, за приписами якої за процесуальним становищем третя особа не є суб'єктом матеріально-правових відносин, не користується правами сторін, не несе їх обов'язків і на неї не можуть бути покладені матеріально-правові наслідки вирішення позову.

Оскільки, ОСОБА_1., ОСОБА_7, як спадкоємці після смерті свого батька ОСОБА_6  не були залучені до участі у справі в якості відповідачів, це є безумовною підставою для скасування рішення та направлення справи на новий розгляд, відповідно до п.4ч.1 ст. 311 ЦПК України.

         Керуючись ст.ст. 303,  307, п.4 ч. 1 311, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

          Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_7  - задовольнити частково.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07 липня 2009 року - скасувати.  Направити  справу  на новий розгляд до  суду першої інстанції.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

                Головуючий:                                              Судді: