Справа № 10-250/2009                          Головуючий І інстанції: Білий М.М.

категорія - скарга                              Доповідач: Карнаух А.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12 серпня 2009 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області у складі:

головуючого судді -  Карнауха А.С.

суддів -  Шахової О.Г., Зенченко Т.С.

з участю :

прокурора  -  Надточій О.О.

скаржниці - ОСОБА_1

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові справу  за  апеляцією ОСОБА_1 на постанову Куликівського районного суду Чернігівської області від 20 липня 2009 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Куликівського районного суду Чернігівської області від 20 липня 2009 року залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого прокуратури Куликівського району Чернігівської області від 26 червня 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно  голови Орлівської сільської Ради ОСОБА_2

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд послався на відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови слідчого, оскільки останнім виконанні вимоги статті 99 КПК України.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляцію в якій, просила постанову скасувати та порушити кримінальну справу відносно ОСОБА_2, направивши її до прокуратури Куликівського району.

В обґрунтування доводів апеляції зазначила, що судом першої інстанції дана постанова винесена без всебічного з'ясування всіх обставин справи.  

 Заслухавши доповідача, ОСОБА_1, яка підтримала свою апеляцію, думку прокурора, який вважав рішення суду законним та обґрунтованим, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Так статтею 236-2 КПК України, визначено, що розглядаючи скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, суд зобов'язаний перевірити виконання вимог статті 99 КПК України.

Згідно статті 98 КПК України при наявності приводів  і підстав, зазначених в статті 94 цього Кодексу, слідчий, зобов'язаний винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.

За змістом статті 94 КПК України справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Відмовляючи в порушенні кримінальної справи, слідчий прокуратури прийшов до висновку про відсутність  в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ст. 172 КК України, оскільки під час проведення перевірки не було встановлено, що остання, будучи службовою особою, займаючи посаду голови Орлівської сільського ради Куликівського району, та достовірно знаючи про дострокове припинення її повноважень, звільнила з посади касира ОСОБА_1 з особистих мотивів.

Суд першої інстанції, дослідивши матеріали перевірки, проведеної прокуратурою Куликівського району за заявою ОСОБА_1 про порушення кримінальної справи відносно голови Орлівської сільської ради Куликівського району ОСОБА_2 по факту незаконного звільнення з особистих мотивів з посади касира сільської Ради ОСОБА_1, на підставі яких була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, обґрунтовано прийшов до висновку, що прокуратурою Куликівського району дана перевірка проведена повно, всебічно та належним чином, як передбачено ст. 97 КК України.

В порушенні кримінальної справи було відмовлено в зв'язку з відсутністю законних приводів та підстав для її порушення, вказаних в статті 94 КК України та ознак злочину.

Таким чином постанова про відмову в порушенні кримінальної справи  винесена у відповідності до кримінально-процесуального законодавства України.

Прохання ОСОБА_1 про порушення судом кримінальної справи не ґрунтуються на законі, оскільки відповідно до статті 4 КПК України суд, прокурор, слідчий та орган дізнання зобов'язані порушити кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину лише в межах своєї компетенції.

Межі такої компетенції судді визначено ч. 1 ст. 27, статтями 98 та 251 КПК України. Цими нормами встановлено, що суддя має право вирішувати питання про порушення чи відмову в порушенні кримінальних справ не інакше як за скаргами потерпілих і лише у справах про злочини, відповідальність за які передбачено ст. 125, ч. 1 ст. 126 та ст.. 356 КК України.

Крім зазначених випадків, порушення кримінальної справи не належить до судової діяльності, а є частиною функції кримінального переслідування, яка покладена на відповідні органи і службових осіб, коло яких визначено законом.

Істотних порушень норм кримінально - процесуального законодавства, які тягнуть скасування судових рішень не встановлено.

На підставі наведеного та  керуючись ст.ст. 365, 366, 379, 382 КПК України,

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Куликівського районного суду Чернігівської області від 20 липня 2009 року про відмову в задоволенні скарги на постанову слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи - залишити без зміни.

СУДДІ:

          А.С. Карнаух                            Шахова О.Г.                           Зенченко Т.С.