Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 жовтня 2009 року селище Верховина справа № 2 – 152
Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі :
головуючого – судді Токарука В.І.
з участю секретаря судового засідання Пікули М.Й.
позивача ОСОБА_1
відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в селищі Верховина справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Верховинської селищної ради про визнання недійсним рішення Верховинської селищної ради від 09 грудня 1993 року про надання ОСОБА_2 0. 092 га землі для обслуговування будівель, визнання не чинним Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на прізвище ОСОБА_2 та зареєстрованого в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю від 14 грудня 1998 року, реєстраційний № 378, ---
В С Т А Н О В И В :
позивачка звернулася до суду із позовом про визнання недійсним рішення Верховинської селищної ради та визнання не чинним державного акту на право власності на земельну ділянку до відповідача.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що їй надали земельні ділянки площею 0.40 га, які вона приватизувала, але використовувати земельну ділянку 0.17 га для ведення підсобного господарства вона не може, оскільки відповідач чинить їй в цьому перешкоди. Зазначає також, що відповідачу надано 0.07 га землі, однак він самовільно захопив ще 0.02 га землі і безпідставно видано державний акт на 0.092 га землі, хоча такого рішення не існує. Рішенням сесії селищної ради від 09 грудня 1993 року відповідачу надано 0.07 га землі, цей факт відповідає дійсності, а тому вона відмовляється від своїх позовних вимог про визнання не дійсним цього рішення. Оскільки державний акт про право власності на землю видано на земельну ділянку 0.092 га, а фактично надано рішенням сесії тільки 0.07 га, то він є не чинним і просить його скасувати. На незаконно включеній в державний акт земельній ділянці 0.02 га землі можливо влаштувати під'їзну дорогу до її земельної ділянки.
Відповідач в судовому засіданні не заперечує того факту, що йому
-2-
надавалося 0.07 га землі, але заперечує, що на земельній ділянці 0.02 га землі, яка безпідставно включена в його державний акт, можливо влаштувати під'їзну дорогу до земельної ділянки позивачки. Пояснює, що йому як і його сусідам, видавалися земельні ділянки під будівництво площею 0.07 га: шириною 20м і довжиною 35 м. Земельна ділянка площею 0.02 га знаходиться поза 0.07 га по довжині, а дорогу до земельної ділянки позивачки можливо влаштувати тільки через його ділянку по ширині, на що він не дає згоди. На даний час він вже залив фундамент під будинок та звернувся до сесії селищної ради, щоб йому надали 0.02 га землі, яка включена в державний акт без рішення сесії. Просить в позові відмовити.
Представник селищної ради не заперечує того факту, що земельна ділянка 0.02 га безпідставно включена в державний акт відповідача. Вирішення позовних вимог покладає на розсуд суду.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що провадження по позовних вимогах про визнання не дійсним рішення сесії від 09 грудня 1993 року слід закрити, оскільки позивачка від них відмовилася, а позовні вимоги про визнання не чинним державного акту підлягають задоволенню із наступних підстав.
Рішенням виконавчого комітету від 26 вересня 1990 року № 45 затверджено рішення загальних зборів колгоспу імені Коцюбинського від 31 березня 1990 року про виділення земельної ділянки 0.07 га під забудову відповідачу ОСОБА_2, що підтверджується архівним витягом (а. с. 19).
Із архівного витягу (а. с. 31) вбачається, що відповідачу рішенням сесії від 09 грудня 1993 року ОСОБА_2 на присілку Багни селища Верховини надано у власність 0.07 га землі. 14 грудня 1998 року ОСОБА_2 видано державний акт на право приватної власності на землю ІІ – ІФ № 012090 на земельну ділянку розмірами : 19.26 м Х 47.30 м Х 20.88 м Х 48.23 м, площею 0.092 га та зазначено, що дана земельна ділянка передається на підставі рішення від 09 грудня 1993 року. Технічна документація чи проект відведення відсутні.
Статтею 17 Земельного кодексу України 1991 року, який діяв на час видачі державного акта встановлено, що передача у власність земельної ділянки, що була раніше надана громадянину, провадиться сільськими, селищними, міськими радами за місцем розташування цієї ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка)у розмірах згідно із статтями 57 і 67 цього Кодексу.
Зазначені земельні ділянки передаються у власність на підставі заяви грома дянина і матеріалів, що підтверджують її розмір (земельно – кадастрова документація, дані бюро технічної інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо).
З врахуванням того, що земельна ділянка 0.09 га відповідачу ОСОБА_2 у приватну власність не надавалася, будь – які матеріали, що підтверджують її розмір відсутні, то слід визнати не чинним державний акт
-3-
на право власності на земельну ділянку площею 0.092 га, виданий ОСОБА_2.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України та на підставі ст. ст. 17, 67 Земельного кодексу України 1991 року,
В И Р І Ш И В:
Провадження за позовними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Верховинської селищної ради про визнання недійсним рішення Верховинської селищної ради від 09 грудня 1993 року про надання ОСОБА_2 0. 092 га землі для обслуговування будівель закрити за відмовою від позовних вимог.
Позов задовольнити частково. Визнати нечинним Державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на прізвище ОСОБА_2 та зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю від 14 грудня 1998 року, реєстраційний № 378 в частині земельної ділянки під № 1, площею 0.092 га та розмірами : 19.26 м Х 47.30 м Х 20.88 м Х 48.23 м.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. У випадку не подання такої заяви рішення набирає законної сили.
Головуючий В.І.Токарук