Справа № 2-а-100/2009р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 жовтня 2009 року
Чигиринський районний суд Черкаської області
в складі : головуючої – судді Ткаченко С.Є.
при секретарі – Пахомовій Н.І.
з участю позивача – ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чигирина справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Черкаського взводу ДПС ДАІ при управлінні Державтоінспекції УМВС України в Черкаській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, зазначивши, що 02.07.2009 року він отримав постанову інспектора Черкаського взводу ДПС № 4270 від 02.07.2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 306грн.
В даній постанові було зазначено, що 02.07.2009 року о 14год.07хв. на 109км в с.Леськи він перевищив швидкість, рухаючись зі швидкістю 82км/год. До постанови додавалися фотознімки належного йому автомобіля, зроблені за допомогою приладу «Візир» /серійний номер 0812400/.
З даною постановою він не згідний, вважаючи дії інспектора ДПС неправомірними, оскільки не перевищував встановлену для населеного пункту швидкість та рухався в межах 60км/год.
Крім того фіксування нібито порушення приладом «Візир» всупереч ст.14 ? КУпАП було здійснено працівниками ДАІ в ручному режимі з припаркованого автомобіля і не може прийматися як доказ, так як не відноситься до приладів, що працюють в автоматичному режимі.
На дорозі не було жодного знаку про те, що встановлений стаціонарний пристрій відео- чи фотоспостереження.
В залежності від того під яким кутом і на яку частину автомобіля було направлено прилад він може показувати різну швидкість.
Також в постанові не зазначено, хто саме проводив фотофіксацію.
Згідно ст.11 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби вимірювальної техніки можуть застосовуватися, якщо вони відповідають вимогам точності, встановленим для цих засобів у певних умовах їх експлуатації, та в разі, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.
Відповідно до листа Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації від 15.02.2009 року №8/8-817 пристій автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху органами ДАІ України для проведення державної експертизи або сертифікації до Держспецзв`язку не надавався. Процедур державної експертизи або сертифікації «Візир» не проходив.
В постанові № 4270 відсутні дані про те, чи є пристрій «Візир» спеціальним контрольно-вимірювальним приладом для визначення швидкості руху, чи допущений працівник ДПС, який склав протокол, до роботи зі спеціальними технічними засобами, чи пройшов використовуваний пристрій повірку і коли саме.
А тому просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення № 4270 від 02.07.2009 року як таку, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та прохав їх задовольнити, пояснивши, що, доїхавши до знаку «населений пункт», а саме: с.Леськи , він зменшив швидкість і рухався зі швидкістю 60км/год.
Автомобіля працівників ДАІ він не бачив, а лише біля посадки при виїзді з с.Леськи на 109 км стояв автомобіль без розпізнавальних знаків.
Якби він перевищив швидкість, то його повинні були б зупинити працівники ДАІ.
Повідомлення про те, що на даній ділянці дороги швидкість контролюється радаром чи іншим приладом теж не було.
Більше того при написі найменування населеного пункту на синьому фоні рух автомобілів дозволяється зі швидкістю 90км/год. і, враховуючи додатково 20 км/год., він взагалі мав право рухатися із швидкістю 110км/год.
У зв`язку з цим правила дорожнього руху він не порушував і, вважаючи постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності незаконною, просить скасувати її.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився.
Свідок ОСОБА_2 пояснила суду, що вона сиділа на передньому сидінні автомобіля і бачила, що автомобіль рухався зі швидкістю близько 60км/год.
Автомобіля з розпізнавальним знаками ДАІ та повідомлення, що ведеться відеозйомка не було.
Свідок ОСОБА_3 пояснила суду, що вони з позивачем їхали з м.Черкаси, при цьому автомобіль рухався близько 60км/год.
Вислухавши позивача, свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Як вбачається з постанови № 4270 від 02.07.2009 року, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 306грн. за порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху України.
Порушення вказаної норми законодавства зводилося до того, що позивач 02.07.2009 року о 14год. 07хв., рухаючись належним йому автомобілем ВАЗ, державний номер НОМЕР_1, на відрізку шляху - 109км автодороги Канів-Чигирин, с.Леськи, зі швидкістю 82км/год., перевищив встановлену швидкість на 22км/год, що було зафіксовано приладом «Візир», серійний номер якого 0812400.
Відповідно до п.12.4 Правил дорожнього руху України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60км/год.
Однак в судовому засіданні було встановлено і підтверджено наданими позивачем фотознімками, що дорожні знаки, які вказують на початок і кінець населеного пункту – с.Леськи, відображені на синьому фоні.
А відповідно до додатку 1 Правил дорожнього руху України дорожні знаки 5.47 /5.48/ «Початок /кінець/ населеного пункту» передбачають найменування і початок /кінець/ забудови населеного пункту, в якому на даній дорозі не діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах.
Виходячи з цього, п.12.4 Правил дорожнього руху України щодо обмеження швидкості руху транспортних засобів до 60км/год. на вказану ділянку дороги не поширюється.
Як вбачається з фотознімків, зроблених приладом «Візир», автомобіль позивача рухався з максимальною швидкістю 82км/год.
Згідно підпункту ґ пункту12.6 Правил дорожнього руху України, на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою, до якої відноситься і дорога, що проходить через населений пункт – с.Леськи, про що свідчать надані позивачем фотознімки, дозволяється рух транспортних засобів із швидкістю не більше 110км/год.
Як вбачається з фотознімків, зроблених за допомогою приладу «Візир», автомобіль позивача рухався з максимальною швидкістю 82км/год., що вказує на відсутність в діях останнього складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122КУпАП.
Крім того, як передбачено ч.1 ст.14 ? КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники транспортних засобів.
З врахуванням цього, фіксація правопорушення вручну не відповідає вимогам закону.
Також відповідно до п.12.1 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України 26.02.2009 року № 77, фіксація правопорушення учасниками дорожнього руху здійснюється за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
В судовому засіданні було встановлено з показів позивача та свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3, що жодних щитів із зазначенням про здійснення контролю за дотриманням водіями правил дорожнього руху на даній ділянці дороги за допомогою спеціальних технічних засобів, працюючих в автоматичному режимі, не було, як і був відсутній автомобіль з розпізнавальними знаками ДПС ДАІ, що суперечить вимогам розпорядження МВС України №466 від 21.05.2009 року «Про організацію роботи підрозділів ДАІ профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», де зазначено про недопустимість випадків здійснення контролю за дотриманням водіями правил дорожнього руху із місць, закритих для візуального огляду учасникам дорожнього руху /п.1.2/ та вжиття заходів щодо облаштування спеціальними інформаційними щитами ділянок вулично-дорожньої мережі, де здійснюється контроль за дотриманням водіями правил дорожнього руху з використанням працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису /п.1.9/.
Таким чином, в діях позивача відсутній факт порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху України та вимог ч.1ст.122КУпАП.
А тому суд, оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, вважає, що постанова № 4270 по справі про адміністративне правопорушення від 02.07.2009 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 306грн. підлягає скасуванню.
На підставі викладеного та, керуючись ст., ст.14 ? , 256, 288 КУпАП України, Правилами дорожнього руху України /додаток 1, п/п.ґ п.12.6/, п.12.1 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України 26.02.2009 року № 77, п.1.2 та п.1.9 розпорядження МВС України №466 від 21.05.2009 року «Про організацію роботи підрозділів ДАІ профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», ст., ст.18 ч.1 п.2, 71, 104, 159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити.
Постанову інспектора дорожньо-патрульної служби Черкаського взводу ДПС ДАІ при управлінні Державтоінспекції УМВС України в Черкаській області по справі про адміністративне правопорушення № 4270 від 02.07.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 306грн. скасувати.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення.
Головуюча