Справа № 712/2-4673/2011

У Х В А Л А

Іменем України

06 липня 2012 року м. Ужгород

суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого - Панька В.Ф.

Суддів - Боднар О.В., Кемінь М.П.,

При секретарі - Свіда Г.С.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 28 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ПАТ КБ «ПриватБанк», третьої особи - орган опіки та піклування Ужгородської районної державної адміністрації, приватного нотаріуса - Резванова І.Д. про визнання недійсними п. 8.3. кредитного договору від 29.01.2008 року та договору іпотеки від 29.01.2008 року,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом ПАТ КБ «ПриватБанк», третьої особи - орган опіки та піклування Ужгородської районної державної адміністрації, приватного нотаріуса - Резванова І.Д. про визнання недійсними п. 8.3. кредитного договору від 29.01.2008 року та договору іпотеки від 29.01.2008 року.

Свої вимоги обґрунтовували тим, що відповідно до кредитного договору ОСОБА_2 29.01.2008 року отримав в ЗАТ КБ «ПриватБанк» /Надалі - Банк/ кредит в розмірі 33575 доларів США з кінцевим терміном повернення 28.01.2028 р. Згідно п.8.3. вказаного договору забезпечення виконання позичальником зобов'язань за цим договором виступає іпотека будинку, загальною площею 80,60 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, а також інші види застави, іпотеки, поруки, надані банку з метою забезпечення зобов'язань за даним договором.

Згідно договору іпотеки від 29.01.2008 року, укладеного ОСОБА_2 з відповідачем, він надав в іпотеку нерухоме майно, АДРЕСА_2 а також земельну ділянку площею 0,1159 га. В разі невиконання позичальником зобов'язань, забезпечених іпотекою, Банк має право одержати задоволення за рахунок предмета іпотеки.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 28 лютого 2008 року в задоволення позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ПАТ КБ «ПриватБанк», третьої особи - орган опіки та піклування Ужгородської районної державної адміністрації, приватного нотаріуса - Резванова І.Д. про визнання недійсними п. 8.3. кредитного договору від 29.01.2008 року та договору іпотеки від 29.01.2008 року відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції як незаконне та необґрунтоване та постановити нове, яким задовольнити всі його позовні вимоги в повному обсязі.

Межі доводів апеляційної скарги: апелянт вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, що регулюють правовідносини між сторонами.

Зокрема зазначає, що згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ч. 6 цієї статті правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами) не може суперечити інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Позивачі знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 16.07.2005 року, від спільного шлюбу у них народилося двоє дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2.

Житловий будинок та земельна ділянка придбана ними за час спільного шлюбу і є їхньою спільною власністю згідно ст. 60 Сімейного кодексу України.

Також вказують на те, що кредитний договір та договір іпотеки укладений з порушенням статті 71 ЦК України без дозволу органу опіки та піклування Ужгородської районної державної адміністрації, оскільки порушені майнові інтереси малолітніх дітей і при зверненні стягнення на будинок та земельну ділянку вони залишаються без житла.

Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Матеріалами справи встановлено, що згідно виданої довідки Виконкому Худлівської сільської ради від 10.12.2007 року №2050 відсутня інформація, щодо складу сім'ї входять неповнолітні діти, також відсутня інформація про реєстрацію місця проживання дітей у даному будинку /а.с. 47/.

Тобто на момент укладення договору іпотеки та кредитного договору діти не мали права власності на предмет іпотеки, чи права користування предметом іпотеки на момент укладення договору.

Відповідно до Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» п. 44 якого передбачає, що будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки) не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.

Оскільки було надано докази, які підтверджують факт відсутності права власності та користування даною квартирою, у дітей, то дозвіл від органів опіки та піклування не вимагався.

Враховуючи наведене, колегія суддів констатує, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.

Доводи апеляційної скарги не можуть бути взяті до уваги, оскільки не спростовують наведених обставин та не ґрунтуються на вимогах закону.

Рішення суду є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування немає.

Справа розглянута в межах апеляційної скарги.

Судові витрати сторонами не заявлені.

Керуючись статтями 307, 312, 315 ЦПК України колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 28 лютого 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді