ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" вересня 2009 р. Справа № 16/5135
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: Мамрега В.М. (довіреність №57 від 07.07.2009р.),
від прокуратури: Сич Ю.М. (посвідчення №52),
розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства по розвитку курортів і експлуатації природних лікувальних ресурсів "Хмельницьккурортресурси"
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "19" травня 2009 р. у справі № 16/5135 (суддя Магера В.В.)
за позовом Хмельницького міжрайонного природоохоронного прокурора (м. Нетішин) вінтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області (м. Хмельницький)
до державного підприємства по розвитку курортів і експлуатації природних лікувальних ресурсів "Хмельницьккурортресурси" (м. Хмельницький)
про стягнення 154 564, 80 грн. збитків, -
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2008 року Хмельницький міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом до державного підприємства по розвитку курортів і експлуатації природних лікувальних ресурсів "Хмельницьккурортресурси" про стягнення 154 564, 80 грн. збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу незаконним видобуванням корисних копалин.
У позовній заяві прокурор вказує, що проведеною Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області перевіркою стану дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлено, що державне підприємство по розвитку курортів і експлуатації природних лікувальних ресурсів "Хмельницьккурортресурси" в період з 28 лютого 2008 року по 15 липня 2008 року незаконно видобувало мінерально-столову воду із Збручанського родовища мінеральних вод типу "Нафтуся", яке розташоване на відстані 3,5 км на захід від смт.Сатанів Городоцького району, після закінчення терміну дії спеціального дозволу на користування надрами.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 19 травня 2009 року у справі №16/5135 позов задоволено.
Стягнуто з державного підприємства по розвитку курортів і експлуатації природних лікувальних ресурсів "Хмельницьккурортресурси" в дохід Державного бюджету України:
- 154 564, 80 грн. збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу;
- 1 545, 64 грн. державного мита;
- 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, державне підприємство по розвитку курортів і експлуатації природних лікувальних ресурсів "Хмельницьккурортресурси" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та неправильне застосування норм матеріального права.
Зазначає, що прокурором не доведено, що підприємством завдано державі реальних збитків.
Відповідач вказує, що ні вирок Городоцького районного суду від 31 грудня 2008 року, ні ухвала апеляційного суду Хмельницької області від 18 березня 2009 року не встановлюють фактів заподіяння ним навколишньому природному середовищу збитків в розумінні ст. 224 Господарського кодексу України.
Зазначає, що підприємство в перевіряємому періоді здійснювало платежі за користування надрами, сплачувало податки та збори.
Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області в письмовому відзиві на апеляційну скаргу зазначає про необґрунтованість скарги.
Представник ДП по розвитку курортів і експлуатації природних лікувальних ресурсів "Хмельницьккурортресурси" в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримує.
Прокурор в засіданні суду проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити рішення господарського суду Хмельницької області без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області в заяві №5261/03 від 24 вересня 2009 року просить розглядати справу за відсутністю представника інспекції.
Колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області, яку належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду скарги.
Заслухавши прокурора, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
При цьому виходить з наступного.
Пунктом 2 ст.121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом.
Відповідно до ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" підставою представництва в суді держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними і державою.
Згідно зі ст.2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справу за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються в інтересах держави.
Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Положенням вказаної норми надано офіційне тлумачення згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99, яким визначено поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" як орган, на який державою покладено обовэ'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.
При цьому Конституційний Суд України зазначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших дій, програм, спрямованих, зокрема, на охорону водних і земельних ресурсів як національного багатства).
Згідно зі ст.37 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі - Закон) нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури.
При здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, та про припинення екологічно небезпечної діяльності.
Відповідно до п.п.б,з ст.20 Закону України до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать:
- державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки;
- подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до підпункту 5 пункту 5 Положення про Державну екологічну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1520 від 17 листопада 2001 року, Державна екологічна інспекція має право складати акти перевірки, протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом.
Згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим наказом Міністерства охорону навколишнього природного середовища України 19 грудня 2006 року №548, повноваження щодо забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та радіаційної безпеки на відповідній території надані відповідним державним екологічним інспекціям.
Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області проведено перевірку дотримання державним підприємством по розвитку курортів і експлуатації природних лікувальних ресурсів "Хмельницьккурортресурси" вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої складено акт №001895 від 17 березня 2008 року.
Перевіркою зокрема встановлено, що підприємство після закінчення терміну дії спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами №2941 від 28 лютого 2003 року (строк дії ліцензії п'ять років), з 28 лютого 2008 року здійснювало видобування мінерально-лікувальної столової води із Збручанського родовища мінеральних вод типу "Нафтуся".
Рішенням головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області №9/08 від 24 березня 2008 року про тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності державного підприємства по розвитку курортів і експлуатації природних лікувальних ресурсів "Хмельницьккурортресурси" по використанню Збручанського родовища мінеральних вод типу "Нафтуся", що розташоване на відстані 3,5км на захід від смт. Сатанів, тимчасово заборонено (зупинено) з 28 березня 2008 року господарську діяльність підприємства по використанню Збручанського родовища мінеральних вод типу "Нафтуся на підставі того, що зазначене державне підприємство проводить господарську діяльність всупереч вимогам природоохоронного законодавства.
За наслідками перевірок складені акти №001956 від 22 травня 2008 року, №002241 від 15 липня 2008 року, №002712 від 19 вересня 2008 року, відповідно до яких встановлено, що державне підприємство по розвитку курортів і експлуатації природних лікувальних ресурсів "Хмельницьккурортресурси" продовжує здійснювати видобування мінерально-лікувальної столової води із Збручанського родовища мінеральних вод типу "Нафтуся" з порушенням вимог чинного законодавства. Підприємством в період з 28 лютого 2008 року по 15 липня 2008 року із Збручанського родовища мінеральних вод у смт. Сатанів видобуто 2 369, 68 куб.м мінеральної води, яка реалізовується по ціні 78,00 грн. за куб.м води, що підтверджується довідкою державного підприємства по розвитку курортів і експлуатації природних лікувальних ресурсів "Хмельницьккурортресурси" від 18 липня 2008 року №74.
Відповідно до довідки державного підприємства по розвитку курортів і експлуатації природних лікувальних ресурсів "Хмельницьккурортресурси" від 05 серпня 2008 року №95 підприємством реалізовано суб'єктам господарювання мінеральної води 1 981,6 куб.м на загальну суму 154 564, 80 грн.
Вироком Городоцького районного суду від 31 грудня 2008 року у кримінальній справі по обвинуваченню директора державного підприємства по розвитку курортів і експлуатації природних лікувальних ресурсів "Хмельницьккурортресурси" ОСОБА_3 встановлено факт реалізації мінеральної лікувально - столової води, незаконно видобутої із Збручанського родовища мінеральних вод типу "Нафтуся", суб'єктам господарювання на загальну суму 154 564, 80 грн.
Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 18 березня 2009 року вирок Городоцького районного суду від 31 грудня 2008 року змінено частково: призначено ОСОБА_3 покарання: за ч.1 ст.240 Кримінального кодексу України - штраф у сумі 850 грн., за ч.3 ст.365 Кримінального кодексу України з застосуванням ст. 69 Кримінального кодексу України - штраф у сумі 850 грн.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону природні ресурси України є власністю народу України, який має право на володіння, використання та розпорядження природними багатствами республіки.
Відповідно до переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року №827, підземні води - питні, відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.
Ст.5 Закону державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище, як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ).
Згідно зі ст.38 Закону використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.
Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України.
В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
П.9 ст.44 Водного кодексу України передбачено, що водокористувач зобов'язаний здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Згідно зі ст.49 вищевказаного Кодексу спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.
Таким чином, право на спеціальне водокористування виникає з моменту отримання такого дозволу.
В силу вищенаведеної статті видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних. Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування є платним.
Відповідно до ст.111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.
Відповідно до ч.4 ст.68 Закону підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно з ч.6 ст.68 Закону незаконно добуті в природі ресурси та виготовлена з них продукція підлягають безоплатному вилученню, а знаряддя право порушення - конфіскації. Одержані від їх реалізації доходи спрямовуються в республіканський Автономної Республіки Крим і місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.
Ст.69 Закону передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Ст.22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Ч.1 ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Ч.1 ст.1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ст.34 вищевказаного Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.
Оскільки вироком Городоцького районного суду від 31 грудня 2008 року з кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3, що набрав законної сили, встановлено факт реалізації мінеральної лікувально - столової води, незаконно видобутої із Збручанського родовища мінеральних вод типу "Нафтуся", суб'єктам господарювання на загальну суму 154 564, 80 грн., колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються вищевикладеним та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Рішення господарського суду Хмельницької області від 19 травня 2009 року у справі №16/5135 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 19 травня 2009 року залишити без змін, а апеляційну скаргу державного підприємства по розвитку курортів і експлуатації природних лікувальних ресурсів "Хмельницьккурортресурси" - без задоволення.
2. Справу №16/5135 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя
судді:
Віддрук. 7 прим.:
1 - до справи,2, 3 - сторонам,4 - Хмельницькому міжрайонному природоохоронному прокурору,5 - прокуратурі Хмельницької області,6 - прокуратурі Житомирської області.
7 - в наряд