ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.10.2009 року Справа № 30/156-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
головуючого судді Павловського П.П. (доповідача)
суддів: Швеця В.В., Чус О.В.
при секретарі судового засідання Резніченко С.Ю.
представники сторін:
від позивача : Гозулова О.М., довіреність № 134 від 08.01.09 р.;
від позивача : Биков С.С., довіреність № 193 від 24.09.09 р.;
від відповідача : ОСОБА_3, довіреність № б/н від 27.07.09 р.
розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.09р. у справі № 30/156-09
за позовом концерну “Військторгсервіс”, м. Київ
до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, м. Дніпропетровськ
про стягнення заборгованості в розмірі 137897, 40 грн., розірвання договорів № 5 від 04.06.01р. та № 5/А від 01.01.09р., зобов’язання повернути майно.
ВСТАНОВИВ:
В червні 2009 року концерн “Військторгсервіс”, м. Київ звернувся в господарський суд Дніпропетровської області до приватного підприємця ОСОБА_5, м. Дніпропетровськ про стягнення заборгованості в розмірі 68005,84 грн., розірвання договорів № 5 від 04.06.01р. та № 5/А від 01.01.09р., зобов’язання повернути майно.
Згідно заяви про уточнення позовних вимог (№940/юр від 20.07.2009 року) позивач просив стягнути з приватного підприємця ОСОБА_5 (м. Дніпропетровськ) заборгованість за договором від 04.06.2001 року №5 у сумі 106495,88 грн.; стягнути з приватного підприємця ОСОБА_5 (м. Дніпропетровськ) заборгованість за договором від 01.01.2009 року №5/А у сумі 31401,52 грн.; розірвати договір оренди нежитлового приміщення від 04.06.2001 року №5 та договір про утримання прилеглої (прибудинкової) до орендованого майна території та тимчасового зберігання автотранспортних засобів від 01.01.2009 року № 5/А; зобов'язати приватного підприємця ОСОБА_5 повернути концерну "Військторгсервіс" нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1; судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2009р. по справі № 30/156-09 (суддя –Євстигнеєва Н.М.) позов задоволено частково; Присуджено до стягнення з приватного підприємця ОСОБА_5 на користь концерну "Військторгсервіс" заборгованість за договором від 04.06.2001 року № 5 у сумі 104906,02 грн., заборгованість за договором від 01.01.2009 року №5/А у сумі 23755,48 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 1371,62 грн. та 292,79 грн. витрат, пов’язаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу; Розірвано договір оренди нежитлового приміщення від 04.06.2001 року №5 та договір про утримання прилеглої (прибудинкової) до орендованого майна території та тимчасового зберігання автотранспортних засобів від 01.01.2009 року № 5/А; Зобов'язано приватного підприємця ОСОБА_5 повернути концерну "Військторгсервіс" нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 у місячний термін з дня набрання рішенням законної сили; В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в позові Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначає, що прийнятне господарським судом рішення відповідає нормам закону. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача та залишити без змін рішення господарського суду першої інстанції.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.09р., колегією суддів у складі головуючого судді Павловського П.П.-доповідача, суддів: Швеця В.В., Чус О.В. відновлено строк подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу до розгляду, слухання справи призначено в судовому засіданні на 28.09.09р. о 10:00год.
В судовому засіданні 28.09.09р. оголошувалась перерва до 05.10.09р. на 10:50 год.
Відповідач 02.10.09р. направив суду клопотання про відкладення розгляду справи. Колегією суддів подане клопотання залишено без задоволення з огляду на немотивованість заявленого клопотання та закінчення строку розгляду апеляційної скарги передбаченого ст. 69 ГПК України.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи, вивчивши апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді –доповідача та пояснення представників сторін, дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення - скасуванню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 04 червня 2001 року між Міністерством оборони України в особі директора Державного підприємства Міністерства України Дніпропетровського комбінату Побутового обслуговування структурного підрозділу МО України (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_5 (орендар) був укладений договір №5 оренди нежитлових приміщень розташованих на території військового містечка №2 в гарнізоні Дніпропетровський за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, 42, відповідно до п.1.1 якого орендодавець здав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення №27,69 загальною площею 618,7 м2, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, 42, що знаходиться на балансі Дніпропетровської КЕЧ району, вартість якого визначена відповідно до експертного висновку про оцінку майна (додаток №3) і становить 40200 грн.
Відповідно до п.2.1 договору момент користування орендованим майном настає одночасно із підписанням сторонами договору та акту прийому-передачі вказаного майна (додаток №2).
Пунктом 2.2. Договору передбачено, що передача майна в оренду не спричиняє передачу орендарю права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.
Зазначені приміщення орендодавець передає орендарю для СТО автомобілів (п.2.3 договору).
З матеріалів справи видно, що 04.06.2001 року комісією орендодавця складений Акт інвентаризації об’єкту оренди в будинку №27,69 в м2 м. Дніпропетровськ по вулиці Чичеріна, 42, який погоджено з орендарем (а.с. 30-31 т. 1).
Згідно акту прийому-передачі нежитлових приміщень в оренду від 04.06.2001 року приватному підприємця ОСОБА_5 (орендар) передано нежитлове приміщення за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, 42 військового містечка №2 буд. 27,69 побудови №27 –1910 року, №69 –1937 року, загальною площею 618,7 м2, вартістю 40200 грн. (а.с. 31).
Відповідно до п.3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і складає 6030 грн. за рік (без індексів інфляції та ПДВ).
Додатковою угодою №16 від 02.01.2007 року до договору №5 від 04.06.2001 року до п.3.1 договору внесені зміни, згідно яких орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць оренди (січень 2007 року) на рівні 1034,58 грн., за результатами домовленості з врахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних об’єктах оренди, але не нижче орендної плати визначеної на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою кабінету Міністрів України від 04.10.95 р. зі змінами та доповненнями. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.
Згідно п.3.3. Договору, орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування базової орендної плати на індекси інфляції за період з базового до першого місяця оренди.
Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України
Понад орендну плату за нерухоме майно орендар повинен сплачувати щомісячно фактичні комунальні та загальноексплуатаційні витрати на його утримання (по окремому договору) –п.5.11 договору. Орендар зобов’язаний щомісячно компенсувати орендодавцю частину податку на землю пропорційно площі, яку займає здане в оренду нерухоме майно (п.5.12 договору).
Договір діє з 04.06.2001 року по 04.06.2006 року.
В подальшому строк дії договору було продовжено до 02.06.2007 року, 31.12.2007 року та 31.12.2009 року на підставі додаткових угод №2 від 02.06.2006 року, №1 від 04.06.2007 року та від 28.01.2009 року відповідно.
Як видно, додатковою угодою №2 від 02.06.2006 року до договору №5 від 04.06.2001 року внесені зміни до п.1.1 договору, згідно якої орендодавець здав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення №27, 29 загальною площею 618,7 м2 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, 42, що знаходиться на балансі Державного підприємства МО України –Дніпропетровського комбінату побутового обслуговування та обліку Дніпропетровської КЕЧ району.
Відповідно до наказу Міністра оборони України від 05.04.2007 року №138 „Про реорганізацію державного підприємства Міністерства оборони України „Дніпропетровський комбінат побутового обслуговування” державне підприємство Міністерства оборони України „Дніпропетровський комбінат побутового обслуговування” припинив свою діяльність як юридична особа шляхом приєднання до концерну „Військторгсервіс”, який визначений правонаступником усіх майнових прав та обов’язків державне підприємство Міністерства оборони України „Дніпропетровський комбінат побутового обслуговування”.
Між концерном „Військторгсервіс” - правонаступник державного підприємства Міністерства оборони України „Дніпропетровський КПО” (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_5 (орендар) 28 січня 2009 року було укладено додаткову угоду про внесення змін і доповнень до договору оренди від 04.06.2001 року №5 та встановлено, що з 01.01.2009 року змінюється орендована площа на 914,4 м2 (нежитлові приміщення площею 618,7 м2 та добудови площею 295,7 м2 здійснені згідно дозволу діючим орендарем) та встановлюється мета використання орендованого майна –розміщення майстерень з техобслуговування та ремонту автомобілів –534,4 м2, розміщення приміщень для персоналу, офісів тощо –45 м2, розміщення складів - 172 м2, розміщення транспортних підприємств з перевезення пасажирів – 73 м2, розміщення стоянок автомобілів –90 м2.
З 01.01.2009 року орендна плата змінюється на підстави згоди сторін, яка визначається згідно нового розрахунку за базовий місяць (за який відомий індекс інфляції) –грудень 2008 року та становить 8334 грн. без ПДВ, а з урахуванням ПДВ –10000,80 грн. (п.2.2 договору).
Додатково до встановленої орендної плати орендар зобов’язаний сплачувати (відшкодовувати) орендодавцю вартість понесених загальноексплуатаційних витрат та комунальних послуг (пов’язаних із експлуатацією будівлі, інженерних мереж, тощо), а також окремо відшкодовувати податок на землю за частку земельної ділянки, на якій розташоване орендоване майно у сумі 3309,48 грн. (п.2.3 договору).
Відповідно до п.2.4 договору не пізніше 25 числа поточного місяця орендар вносить згідно виставлених рахунків плату встановлену цим договором на рахунок орендодавця.
Відповідно до п.1 ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно
до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).
Матеріалами справи підтверджено, що концерн "Військторгсервіс" виставив приватному підприємцю ОСОБА_5 рахунки-фактури на сплату орендної плати за період з січня 2009 року по червень 2009 року на суму 63651,11 грн., а саме: №-901310001 від 31.01.2009 року на суму 10210,81 грн., №-902100001 від 10.02.2009 року на суму 10580,86 грн., №-903020017 від 02.03.2009 року на суму 10599,54 грн., №-904090001 від 09.04.2009 року на суму 10737,65 грн., №-905270001 від 27.05.2009 року на суму 10782,07 грн., №-906150014 від 15.06.2009 року на суму 10740,18 грн.
В свою чергу, приватний підприємець ОСОБА_5 свої зобов’язання щодо сплати орендної плати належним чином не виконав, у зв’язку з чим за період з січня 2009 року по червень 2009 року у нього виникла заборгованість в сумі 63651,11 грн.
Також, 01 січня 2009 року між концерном „Військторгсервіс” - правонаступник державного підприємства Міністерства оборони України „Дніпропетровський КПО” (Сторона 1) та приватним підприємцем ОСОБА_5 (Сторона 2) укладений договір №5/а про утримання прилеглої (при будинкової) до орендованого майна території та тимчасового зберігання транспортних засобів, відповідно до п.1.1 якого Сторона 2 бере на себе зобов’язання виконувати роботи щодо забезпечення утримання прилеглої (прибудинкової) до орендованого майна території (її охорони, прибирання, ремонту, тощо), а сторона 1 дозволяє стороні 2 здійснювати тимчасове зберігання (тимчасову стоянку) автотранспортних засобів працівників та відвідувачів сторони 2 (орендаря приміщень) у кількості 25 одиниць на умовах організації їх охорони Стороною 2 та відшкодування стороні 1 витрат (податку на землю), а також оплати інших послуг пов’язаних із виконання договору.
Умовами договору №5/А від 01.01.2009 року передбачено, що сторона 2 відшкодовує стороні 1 податок на землю у сумі 2000 грн., а також сплачує щомісячну договірну плату за послуги з тимчасового зберігання (тимчасову стоянку) автотранспортних засобів працівників та відвідувачів Сторони 2 (орендаря приміщень) у кількості 25 одиниць згідно виставленого рахунку, яка за домовленістю Сторін становить 1000 грн. із урахуванням ПДВ; Сторона 2 зобов’язана перерахувати грошові кошти, визначені п.4.1 цього договору на розрахунковий рахунок стороні 1 до 30 числа поточного місяця згідно виставленого рахунку (п.4.2 договору).
Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.6.1 цього договору та закінчується 31.12.2009 року (п.6.2 договору).
Позивач виставив відповідачу рахунки-фактури на оплату послуг по зберіганню за період з січня 2009 року по червень 2009 року на суму 6000 грн. на виконання умов Договору, а саме: №-901310003 від 31.01.2009 року на суму 1000 грн., №-902100003 від 10.02.2009 року на суму 1000 грн., №-903020018 від 02.03.2009 року на суму 1000 грн., №-904090002 від 09.04.2009 року на суму 1000 грн., №-905270002 від 27.05.2009 року на суму 1000 грн., №-906150015 від 15.06.2009 року на суму 1000 грн.
Як видно, приватний підприємець ОСОБА_5 свої зобов’язання щодо оплати послуг з тимчасового зберігання (тимчасову стоянку) автотранспортних засобів належним чином не виконав, у зв’язку з чим за період з січня 2009 року по червень 2009 року у нього виникла заборгованість в сумі 6000 грн.
Концерн "Військторгсервіс" виставив приватному підприємцю ОСОБА_5 рахунки-фактури на відшкодування земельного податку за договором №5 від 04.06.2001 року та №5/А від 01.01.2009 року за період з січня 2009 року по червень 2009 року на загальну суму 38228,28 грн., а саме: №-901310002 від 31.01.2009 року на суму 6371,38 грн., №-902100002 від 10.02.2009 року на суму 6371,38 грн., №-903020020 від 02.03.2009 року на суму 6371,38 грн., №-904090003 від 09.04.2009 року на суму 6371,38 грн., №-905270003 від 27.05.2009 року на суму 6371,38 грн., №-906150016 від 15.06.2009 року на суму 6371,38 грн. Крім того, за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню податку на землю станом на 01.01.2009 року у розмірі 4238,65 грн.
Отже, судом першої інстанції з огляду на викладене зроблено вірний висновок, що сума відшкодування земельного податку за період з січня 2009 року по червень 2009 року згідно виставлених рахунків за договором №5/А від 01.01.2009 року становить 14400 грн., а за договором №5 від 04.06.2001 року становить 23828,28 грн. та 4238,65 грн.
Позивачем за вказаний період сплачено податок на землю до державного бюджету (докази належної оплати знаходяться в матеріалах справи).
Відповідач не надав судам першої та апеляційної інстанції доказів відшкодування земельного податку за період з грудня 2008 року по червень 2009 року по договору №5 від 04.06.2001 року в сумі 28066,93 грн. (з урахуванням ПДВ), по договору №5/А від 01.01.2009 року в сумі 14400 грн. (з урахуванням ПДВ).
А отже, має місце факт невиконання відповідачем своїх грошових зобов’язань, встановлених договорами №5 від 04.06.2001 року та №5/А від 01.01.2009 року.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки прострочення виконання грошового зобов’язання має місце, суд першої інстанції правомірно визнав такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми від інфляції, розрахованої з застосуванням індексів інфляції за період з лютого 2009 року по червень 2009 року: по договору №5 від 04.06.2001 року в сумі 2123,23 грн. (583,58 грн. –за прострочення відшкодування земельного податку + 1539,65 грн. –за прострочення орендної плати); по договору №5/А від 01.01.2009 року в сумі 499,59 грн. (352,66 грн. –за прострочення відшкодування земельного податку + 146,93 грн. –за прострочення оплати за зберігання); та трьох відсотків річних: по договору №5 від 04.06.2001 року в сумі 728 грн. (199,44 грн. –за прострочення відшкодування земельного податку + 528,56 грн. –за прострочення орендної плати); по договору №5/А від 01.01.2009 року в сумі 162,93 грн. (115,01 грн. –за прострочення відшкодування земельного податку + 47,92 грн. –за прострочення оплати за зберігання).
Відповідно до ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов’язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п.3.4 договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується відповідно до чинного законодавства за весь період заборгованості з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на момент виникнення заборгованості за кожний день прострочення (включаючи день оплати).
За прострочення сплати орендних платежів відповідачу нарахована пеня за період з 26.01.2009 року по 21.07.2009 року в сумі 4213,21 грн.
Щодо вимоги по п.3.4. Договору оренди №5 від 04.06.2001 року, то колегія суддів враховує, що позовні вимоги про стягнення пені в сумі 1589 грн. за прострочення відшкодування податку на землю задоволенню не підлягають, оскільки відповідальність орендаря за Договором передбачена у вигляді сплати пені лише за прострочення сплати орендних платежів,
Відповідно до п.4.4 договору №5/А від 01.01.2009 року за невиконання умов розрахунків, передбачених цим договором, Сторона 2 сплачує Стороні 1 пеню у розмірі 0,5% від суми, визначеної п.4.1 цього договору, за кожен день прострочення платежу.
Позивач також просив стягнути з відповідача пеню за період з 31.01.2009 року по 21.07.2009 року 9911 грн. (6996 грн. –за прострочення відшкодування земельного податку + 2915 грн. –за прострочення оплати послуг зберігання).
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”).
Судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що З урахуванням положень Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, позовні вимоги про стягнення пені за період з 31.01.2009 року по 21.07.2009 року підлягають задоволенню частково в сумі 1264,96 грн., з огляду на наступне:
за прострочення відшкодування земельного податку в сумі 892,91 грн., виходячи з наступного розрахунку:
- за прострочення платежу за січень 2009 року за період з 31.01.2009 року по 21.07.2009 року в сумі 266,56 грн. (за період з 31.01.2009 року по 14.06.2009 року в сумі 213,04 грн.: 2400 грн.х2х12%х135 днів/365 днів; за період з 15.06.2009 року 21.07.2009 року в сумі 53,52 грн.: 2400 грн.х2х11%х37 днів/365 днів;
- за прострочення платежу за лютий 2009 року за період з 28.02.2009 року по 21.07.2009 року в сумі 220,80 грн. (за період з 28.02.2009 року по 14.06.2009 року в сумі 167,28 грн.: 2400 грн.х2х12%х106 днів/365 днів; за період з 15.06.2009 року 21.07.2009 року в сумі 53,52 грн.: 2400 грн.х2х11%х37 днів/365 днів;
- за прострочення платежу за березень 2009 року за період з 31.03.2009 року по 21.07.2009 року в сумі 173,45 грн. (за період з 31.03.2009 року по 14.06.2009 року в сумі 119,93 грн.: 2400 грн.х2х12%х76 днів/365 днів; за період з 15.06.2009 року 21.07.2009 року в сумі 53,52 грн.: 2400 грн.х2х11%х37 днів/365 днів;
- за прострочення платежу за квітень 2009 року за період з 01.05.2009 року по 21.07.2009 року в сумі 124,53 грн. (за період з 01.05.2009 року по 14.06.2009 року в сумі 71,01 грн.: 2400 грн.х2х12%х45 днів/365 днів; за період з 15.06.2009 року 21.07.2009 року в сумі 53,52 грн.: 2400 грн.х2х11%х37 днів/365 днів;
- за прострочення платежу за травень 2009 року за період з 31.05.2009 року по 21.07.2009 року в сумі 77,19 грн. (за період з 31.05.2009 року по 14.06.2009 року в сумі 23,67 грн.: 2400 грн.х2х12%х15 днів/365 днів; за період з 15.06.2009 року 21.07.2009 року в сумі 53,52 грн.: 2400 грн.х2х11%х37 днів/365 днів;
- за прострочення платежу за червень 2009 року за період з 01.07.2009 року по 21.07.2009 року в сумі 30,38 грн.: 2400 грн.х2х11%х21 днів/365 днів;
за прострочення оплати послуг зберігання в сумі 372,05 грн., виходячи з наступного розрахунку:
- за прострочення платежу за січень 2009 року за період з 31.01.2009 року по 21.07.2009 року в сумі 111,07 грн. (за період з 31.01.2009 року по 14.06.2009 року в сумі 88,77 грн.: 1000 грн.х2х12%х135 днів/365 днів; за період з 15.06.2009 року 21.07.2009 року в сумі 22,30 грн.: 1000 грн.х2х11%х37 днів/365 днів;
- за прострочення платежу за лютий 2009 року за період з 28.02.2009 року по 21.07.2009 року в сумі 92 грн. (за період з 28.02.2009 року по 14.06.2009 року в сумі 69,70 грн.: 1000 грн.х2х12%х106 днів/365 днів; за період з 15.06.2009 року 21.07.2009 року в сумі 22,30 грн.: 1000 грн.х2х11%х37 днів/365 днів;
- за прострочення платежу за березень 2009 року за період з 31.03.2009 року по 21.07.2009 року в сумі 72,27 грн. (за період з 31.03.2009 року по 14.06.2009 року в 49,97 сумі грн.: 1000 грн.х2х12%х76 днів/365 днів; за період з 15.06.2009 року 21.07.2009 року в сумі 22,30 грн.: 1000 грн.х2х11%х37 днів/365 днів;
- за прострочення платежу за квітень 2009 року за період з 01.05.2009 року по 21.07.2009 року в сумі 51,89 грн. (за період з 01.05.2009 року по 14.06.2009 року в сумі 29,59 грн.: 1000 грн.х2х12%х45 днів/365 днів; за період з 15.06.2009 року 21.07.2009 року в сумі 22,30 грн.: 1000 грн.х2х11%х37 днів/365 днів;
- за прострочення платежу за травень 2009 року за період з 31.05.2009 року по 21.07.2009 року в сумі 32,16 грн. (за період з 31.05.2009 року по 14.06.2009 року в 9,86 сумі грн.: 1000 грн.х2х12%х15 днів/365 днів; за період з 15.06.2009 року 21.07.2009 року в сумі 22,30 грн.: 1000 грн.х2х11%х37 днів/365 днів;
- за прострочення платежу за червень 2009 року за період з 01.07.2009 року по 21.07.2009 року в сумі 12,66 грн.: 1000 грн.х2х11%х21 днів/365 днів.
Відповідно до п.1.1 Статуту Концерн "Військторгсервіс" є державним господарським об'єднанням, заснованим на державній власності та належить до сфери управління Міністерства оборони України.
Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 7551,54 грн., а саме: по договору №5 від 04.06.2001 року в сумі 6123,54 грн. (1667,97 грн. –за прострочення відшкодування земельного податку + 4455,57 грн. –за прострочення орендної плати); по договору №5/А від 01.01.2009 року в сумі 1428 грн. (1008 грн. –за прострочення відшкодування земельного податку + 420 грн. –за прострочення оплати за зберігання).
Пеня нарахована відповідно до умов законодавства та підлягає стягненню з відповідача.
За викладеного, з відповідача підлягає стягненню сума 128661,50 грн.: по договору №5 від 04.06.2001 року в сумі 104906,02 грн. (63651,11 + 28066,93 + 1539,65 +583,58 +528,56 + 199,44 + 4213,21 +4455,57 + 1667,97) + по договору №5/А від 01.01.2009 року в сумі 23755,48 грн. (14400 + 6000 + 352,66 +146,93 + 115,01 + 47,92, + 892,91 + 372,05 +1008 +420).
Позивач просить розірвати договір №5 від 04.06.2001 року оренди нежитлових приміщень та №5/А від 01.01.2009 року про утримання прилеглої (при будинкової) до орендованого майна, зобов'язати повернути майно.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлені правові наслідки порушення зобов’язання. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених статтею 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" або договором оренди (п. 13 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000 року №02-5/237 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна").
Відповідно до п.10.4 договір оренди може бути достроково розірваний орендодавцем з примусовим звільненням займаних орендарем нежитлових приміщень на вимогу однієї із сторін за рішенням суду, арбітражного суду у випадку невиконання сторонами своїх обов’язків та на інших засадах, що передбачені законодавчими актами України.
У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору №5 від 04.06.2001 року оренди нежитлових приміщень в частині своєчасної сплати орендної плати, господарський суд дійшов вірного висновку, що позовна вимога про розірвання зазначеного договору підлягає задоволенню. А, оскільки договір №5/А від 01.01.2009 року про утримання прилеглої (при будинкової) до орендованого майна є взаємно пов’язаним з основним договором (договором №5 від 04.06.2001 року оренди нежитлових приміщень), позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди відповідному підприємству.
Згідно п.2.5 договору у випадку розірвання договору оренди, закінчення терміну його дії та відмови від його продовження, орендар повинен повернути орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу. Орендодавець повинен прийняти згідно з актом прийому-передачі об’єкт оренди протягом одного місяця.
Також, судом першої інстанції правомірно визнані такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача повернути орендоване приміщення.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги не можуть спростовувати висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що правові підстави для скасування рішення господарського суду відсутні. Рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи і при його прийнятті судом не порушено норми матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.09р. у справі № 30/156-09 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.09р. у справі № 30/156-09 залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя П.П. Павловський
Суддя В.В. Швець
Суддя О.В. Чус