Справа № 22ц-1934\2009 р.

 

Головуючий у 1-й інстанції: Бечко Є.М.

 Доповідач: Редька А.Г.

 

 

 

 

 

 

 

У Х В А Л А

І М “ Я М    У К Р А Ї Н И

 

21 вересня 2009 року                 місто Чернігів

 

А  п  е  л  я  ц  і  й  н  и  й     с  у  д     Чернігівської області

у складі:

головуючого - судді Позігуна М.І.,

суддів - Шемець Н.В., Редьки А.Г.,

 

при секретарі - Рачовій І.І.,

за участі: позивача ОСОБА_1.,

представника відповідача ОСОБА_2,             

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1. на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 6 липня 2009 року у справі за позовомОСОБА_1до приватного підприємця ОСОБА_3про відшкодування моральної шкоди,

 

в с т а н о в и в:

 

У листопаді 2006 рокуОСОБА_1звернулася з позовом у кримінальному судочинстві до приватних підприємців ОСОБА_3та ОСОБА_4про стягнення з них солідарно 17000 грн у відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 20 серпня 2006 року при керуванні автомобілем ГАЗ-53 ОСОБА_5

 

Вироком Деснянського районного суду міста Чернігова від 3 жовтня 2007 року ОСОБА_5 визнано винним за ст.286 ч.2 КК України та засуджено до кримінального покарання, а також стягнуто на користь потерпілоїОСОБА_14800 грн у відшкодування моральної шкоди, також стягнуто на користьОСОБА_1з ОСОБА_45000 грн у відшкодування моральної шкоди та з ОСОБА_37000 грн у відшкодування моральної шкоди.

 

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 26 березня 2009 року зазначений вирок суду скасовано у частині стягнення з ОСОБА_3на користь потерпілоїОСОБА_17000 грн у відшкодування моральної шкоди та справу у цій частині повернуто на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.

 

Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 6 липня 2009 року відмовлено у задоволенні позовуОСОБА_1до приватного підприємця ОСОБА_3про відшкодування моральної шкоди.

 

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1. просить скасувати зазначене рішення суду та задовольнити її позовні вимоги про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_3. коштів у відшкодування моральної шкоди, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, оскільки матеріалами кримінальної справи підтверджується, що ОСОБА_5. керував автомобілем на виконання розпорядження приватного підприємця ОСОБА_3., у якого фактично працював за трудовим договором.

  

    Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1. не може бути задоволена.

 

    Суд першої інстанції у повному обсязі дослідив надані сторонами документи, перевірив доводи та заперечення сторін, правильно встановив обставини справи і висновок суду ґрунтується на матеріалах справи та законі.

 

    Відповідно до ст.ст.1167,1187 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, відшкодовується власником джерела підвищеної небезпеки незалежно від вини власника, яким є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі(право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє джерелом підвищеної небезпеки, за винятком випадків, коли шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

 

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення, допущеного водієм автомобіля ОСОБА_5.,  та недбальства власника автомобіля ОСОБА_4., щодо яких судом постановлено вирок та вирішено відшкодування матеріальної і моральної шкоди, а підстав для відшкодування моральної шкоди потерпілій ОСОБА_3. у судовому засіданні не встановлено оскільки ОСОБА_3. не був власником транспортного засобу, ОСОБА_5. на час вчинення ДТП не перебував у трудових стосунках з приватним підприємцем ОСОБА_3., не виконував іншої роботи у його інтересах, транспортний засіб також не використовувався в інтересах приватного підприємця ОСОБА_3.

 

Такий висновок суду підтверджується наявними матеріалами справи у т.ч. і матеріалами кримінальної справи щодо ОСОБА_5, засудженого вироком Деснянського районного суду міста Чернігова від 3 жовтня 2007 року ОСОБА_5 визнано винним за ст.286 ч.2 КК України до кримінального покарання.

 

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію автомобіля ГАЗ-53, державний номерний знак НОМЕР_1, яким на момент ДТП керував ОСОБА_5., власником зазначеного автомобіля є ОСОБА_4., а за обліковою карткою транспортного засобу, наданого МРЕВ ДАІ, за заявою власника ОСОБА_4. з 6 жовтня 2005 року автомобіль було передано у користування ОСОБА_6Таким чином по справі не встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_3. був на час ДТП володільцем джерела підвищеної небезпеки, внаслідок дії якого потерпілій заподіяно шкоду.

 

У матеріалах справи також відсутні документи на підтвердження, що ОСОБА_5. перебував у трудових стосунках з приватним підприємцем ОСОБА_3. або виконував роботу з інших підстав в інтересах саме приватного підприємця ОСОБА_3. З наявної у матеріалах кримінальної справи характеристики на ОСОБА_5., пояснень самого ОСОБА_5., свідків по справі встановлено, що ОСОБА_5. приймав на роботу приватний підприємець без створення юридичної особи ОСОБА_7., що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і у зв'язку з чим припинена його підприємницька діяльність. По справі не встановлено, що приватний підприємець без створення юридичної особи ОСОБА_3., зареєстрований 11 листопада 2005 року приватним підприємцем, є правонаступником  приватного підприємця ОСОБА_7. і до нього перейшли права та обов'язки підприємницької діяльності ОСОБА_7. чи іншим чином працівники ОСОБА_7. перейшли працювати до приватного підприємця ОСОБА_3.  Таким чином посилання потерпілої ОСОБА_1., що ОСОБА_5. вчинив наїзд при виконанні трудових обов'язків, покладених на нього приватним підприємцем ОСОБА_3., не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

 

    За викладених обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про відсутність доказів, що приватний підприємець ОСОБА_3. не був власником транспортного засобу, ОСОБА_5. на час вчинення ДТП не перебував у трудових стосунках з приватним підприємцем ОСОБА_3., не виконував іншої роботи у його інтересах, транспортний засіб також не використовувався в інтересах приватного підприємця ОСОБА_3.

 

    Рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування або зміни рішення.

  

    Керуючись ст.ст.307,308,314,315,319 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд   

 

у х в а л и в:

 

    Апеляційну скаргуОСОБА_1відхилити, а рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 6 липня 2009 року залишити без змін.

 

    Ухвала набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців після проголошення.

 

 

 

 

 

 

 

Головуючий:                     Судді: