Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства „Комерційний банк „Надра” на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 11 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ „Комерційний банк „Надра” про розірвання договору кредитної лінії, -

в с т а н о в и в:

В березні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ КБ „Надра” про розірвання договору кредитної лінії, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що 28.09.2007 року уклав з відповідачем договір кредитної лінії № 15/20/МК/2007-840. Згідно умов договору, Банк відкрив кредитну лінію в сумі 21000 дол. США терміном на 84 місяці, з 28.09.2007 по 22.09.2014 рік. Також, відповідно до умов п.1.3. Договору, видача кредиту буде здійснюватись окремими траншами. Після укладення договору, позивач отримав різними траншами грошову суму в розмірі 16000 дол. США. 16.02.2009 року, звернувшись до Банку з вимогою видати йому ще один транш, отримав відмову, з посиланням на Постанову Правління Національного Банку України від 04.12.2009 року „Про окремі питання діяльності банків”.

Отже, укладаючи договір, позивач розраховував на реальне настання певних юридичних наслідків, а тому позбавлення права на отримання траншу, тобто права, передбаченого договором, порушує його права, оскільки Банк не виконує своїх зобов'язань, залишаючи за собою право вимоги по виконанню договору, ігноруючи власні договірні зобов'язання.

Також, посилався на те, що відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відмова Банку видати черговий транш, порушує умови договору та положення ЦК України. Тому, згідно зі ч.2  ст. 651 ЦК України, невиконання кредитодавцем умов договору є підставою для розірвання кредитного договору.

Зазначив, що відповідно до ч.4 ст. 14 ЦК, особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства. В зв'язку з чим, позбавлення позивача його прав за договором та продовження обов'язку за ним є підставою для розірвання кредитного договору, оскільки договір виконується односторонньо. Отже, просив розірвати договір кредитної лінії № 15/20/МК/2007 - 840 від 28.09.2007 року, укладений між ним і ВАТ „КБ „Надра”.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 червня 2009 року позов ОСОБА_1. задоволений, розірваний договір кредитної лінії № 15/20/МК/2007-840 від 28.09.2007 року, укладений між позивачем і ВАТ „Комерційний банк „Надра”. Суд прийшов до висновку, що Банк в порушення вимог Закону та договору відмовився в односторонньому порядку від виконання договірних зобов'язань. Посилання банку на постанову Правління НБУ суд визнав безпідставним, оскільки зазначена постанова не зареєстрована в Міністерстві юстиції України, в зв'язку з чим відповідно до п. 3 Указу Президента України „Про Державну реєстрацію нормативно - правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” вона не набула чинності.

В апеляційній скарзі ВАТ „Комерційний банк „Надра” просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 червня 2009 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1..

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що неповно з'ясувавши обставини справи, суд постановив незаконне рішення, яке суперечить нормам матеріального закону. Суд не врахував положень ст. 1056 ЦК України, яка надає кредитодавцю право відмовити у наданні позичальникові передбаченого договором кредиту частково або у повному обсязі, за наявності обставин, які свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернуто.

Посилається, що позивач не надав відповідачу жодного документа, який підтверджує його платоспроможність. На момент подачі ОСОБА_1. заяви про видачу траншу, у нього виникла заборгованість по сплаті кредиту. Отже, видача кредиту здійснюється після підписання додаткових угод, з дотриманням умов п.1.4. договору, після проведення оцінки платоспроможності позичальника. Дотримавшись зазначених умов договору, Банк з урахуванням існування заборгованості за кредитним договором у ОСОБА_1. станом на 13.07.2009 року в сумі 17332 дол. США 14 цен., правомірно відмовив у видачі траншу позивачу.

Вислухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 28.09.2007 року сторони уклали договір кредитної лінії, згідно умов якого Банк відкриває Позичальнику кредитну лінію в сумі 21000 доларів США терміном до 22.09.2014 року зі сплатою 14,4% річних. Видача кредиту за договором здійснюється окремими траншами після підписання окремих додаткових угод по кожному траншу і після проведення  оцінки платоспроможності Позичальника. Повернення кожного траншу та сплата відсотків здійснюється відповідно до графіків, які встановлюються у додатках до договору і є його невід'ємною частиною ( п.п. 1.1- 1.5 договору).

Позивач різними траншами отримав кредит у сумі 16000 дол. США і 16.02.2009 року звернувся до Банку з заявою про видачу чергового кредитного траншу в сумі 3000 дол. США строком на 12 місяців. Дату отримання траншу зазначив 19.02.2009 року. За правилами п. 5.1.2 договору Позичальник зобов'язаний за два дні до передбачуваної дати видачі кредитного траншу, у рамках відкритої кредитної лінії, надавати  Банку письмову заяву, в якій вказується сума, термін і мета, з додатком засвідчених Позичальником копій документів, що підтверджують необхідність у конкретному платежі, а також інших документів за вимогою Банку, необхідних для аналізу платоспроможності Позичальника.  Відповідно до правил ст..1056 ЦК України  кредитодавець має право відмовитись від надання позичальникові передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі у разі наявності обставин, які свідчать про те, що  наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернутий.

    Судом встановлено, що позивач надав Банку лише заяву про надання чергового траншу без надання документів щодо його платоспроможності. Також з матеріалів справи вбачається, що  позивач умови договору не виконує і в порушення графіку повернення кредиту та сплати відсотків по договору та додаткової угоди №1 до договору станом на 16.02.2009 року мав заборгованість по  кредиту  488,44 дол. США, що давало банку підставу для сумніву у платоспроможності  позивача та для відмови йому у надані чергового траншу у рамках відкритої кредитної лінії.

    Відповідно до правил ст.. 629 ЦК України  договір є обов'язковим для виконання сторонами. Ст.. 651 ЦК України передбачає підстави для розірвання договору. Частина друга даної статті передбачає, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною за наявності одночасно умов, викладених  у пунктах 1-4 частини другої ст..652 ЦК України.

    З матеріалів справи  вбачається, що Банк діяв в межах своєї компетенції, умов укладеного сторонами договору та вимог діючого законодавства, а тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1. та розірвання  укладеного між сторонами договору кредитної лінії, а тому рішення по страві підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 629, 651, 652 ЦК України, ст.ст. 303, 307, ч.1 п.п. 3, 4 ст. 309, 313, 314, 316, 319, 324 ЦПК  України, апеляційний  суд,

в и р і ш и в :

          Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк „Надра” - задовольнити.

          Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 11 червня 2009 року - скасувати.

          В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк „Надра” на відшкодування понесених судових витрат 41 грн. 25 коп..

         Рішення набирає законної сили з моменту їйогопроголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:                                         Судді: