Справа № 22ц-1750 /2009             Головуючий у 1 інстанції - Гордійко Ю.Г.   Категорія - цивільна                             Доповідач - Скрипка А.А.

 

 

                                                             

 

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

11  вересня  2009 року		м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
Головуючого-судді	ЛИТВИНЕНКО І.В.
Суддів:	СКРИПКИ А.А., ШАРАПОВОЇ О.Л.
при секретарі:	ШТУПУН О.М.
за участю:	ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2., представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6. та їх представника ОСОБА_7., ОСОБА_8.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційними скаргами : - ОСОБА_1, ОСОБА_5 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виселення, вселення, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди ,-

 

 

В С Т А Н О В И В:

 

В березні 2009 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом ( а. с. 3-4) , після уточнення якого ( а. с. 116 - 117, 166)  просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь подвійну суму завдатку в розмірі 36000 доларів США, що є еквівалентним 277200 грн. згідно курсу НБУ, а також стягнути з відповідача збитки в розмірі 57894 грн. 04 коп. та відшкодувати понесені судові витрати.  В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_5  вказувала, що 11 квітня 2008 року вона домовилась з ОСОБА_1. про укладення договору купівлі-продажу 17/25 частин домоволодіння,  яке знаходиться  в АДРЕСА_1, про що був укладений  договір завдатку від 11 квітня 2008 року з ОСОБА_3., який діяв за  довіреністю від 02 лютого 2006 року. ОСОБА_5 зазначає, що під час підписання  договору ОСОБА_1. підтвердив в телефонній розмові повноваження ОСОБА_3. і про свій намір про продаж вказаного нерухомого майна .На підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання ОСОБА_5  передала ОСОБА_3 завдаток у розмірі 18000 доларів США, що був еквівалентним 90000 грн., згідно курсу НБУ , після чого ОСОБА_3 надав їй ключі від домоволодіння, щоб вона могла вселитись. Позивачка зазначає, що 16 квітня 2008р. ОСОБА_1. зібрав свої речі з будинку та повідомив, що необхідні для укладання договору купівлі-продажу  документи будуть готові у кінці червня 2008 року , а тому вона може проводити ремонт.Як вказує ОСОБА_5, відповідно до п. 6.1 вказаного договору завдатку  вони домовились укласти договір купівлі-продажу 17/25 частин домоволодіння 30 червня 2008року, при цьому  була домовленість, що за два дні до вказаної дати ОСОБА_1. повинен їй зателефонувати і надати копії документів для оформлення іпотечного договору, оскільки відповідачі знали, що вона буде брати кредит у банку для придбання майна, але відповідач ні в цей день, ні в день, обумовлений договором не з'явився, тому договір купівлі-продажу не було укладено.

 

В квітні 2009 року ОСОБА_1. звернувся із зустрічним позовом про виселення до ОСОБА_5. , в якому просив виселити ОСОБА_5.  з частини АДРЕСА_1, що належить йому на праві власності відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно; вселити його в зазначену частину спірного будинку, а також стягнути моральну шкоду в розмірі 10000 грн. та відшкодувати понесені ним судові витрати ( а. с. 40-41). В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1. вказував, що відповідно до  договору дарування від 27 лютого 1987 року він став власником 17/25 частин АДРЕСА_1 з відповідною частиною надвірних будівель та споруд. Зазначає, що зробив прибудову та надбудову у своїй частині будинку, які 28 липня 2008 року були прийняті в експлуатацію ,  22 серпня 2008 року він отримав свідоцтво про право власності  на нерухоме майно.Як зазначає  ОСОБА_1. , він працював в м. Одесі, а коли в квітні 2008 року приїхав додому , то з'ясувалось, що в його частині будинку мешкає відповідачка ОСОБА_5 , проте на її проживання  своєї згоди він не давав. Вказує, що відповідачка ОСОБА_5  в будинку не зареєстрована і не є членом його родини, крім того, з часу заселення відповідачки ОСОБА_5.  в будинок він не має можливості користуватись своїм  житлом . Також ОСОБА_1.  вказує, що  вказаними  діями відповідачка ОСОБА_5  спричинила  йому моральну шкоду, яку він оцінює в 10000 грн., просить стягнути дану суму з ОСОБА_5. та відшкодувати понесені ним судові витрати.

 

 Оскаржуваним рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 червня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_5. задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5. грошові кошти в розмірі 235749 грн. 04 коп. та судові витрати в розмірі 1471 грн. 30 коп. Вимоги зустрічного  позову ОСОБА_1 задоволено частково, а саме виселено ОСОБА_5. з 17/25 частин АДРЕСА_1, власником якої відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22 вересня 2008 року є ОСОБА_1.; вселено ОСОБА_1 в 17/25 частин АДРЕСА_1, власником  якої відповідно до свідоцтва про право  власності на нерухоме майно від 22 вересня 2008 року є ОСОБА_1. З ОСОБА_5. на користь ОСОБА_1 стягнуто судові витрати в сумі 8 грн. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

 

         В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 червня 2009 року в частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_5. щодо стягнення подвійної суми завдатку та в частині відмови в задоволенні його позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди  з ОСОБА_5.  Апелянт просить  ухвалити нове рішення у вказаній частині  позовних вимог , яким  відмовити  в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5. до нього  про стягнення подвійної суми завдатку, стягнення збитків та задовольнити  його позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_5. на його користь  моральної шкоди. ОСОБА_1.  посилається  на порушення судом першої інстанції  норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору у вказаній частині .Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 стверджують , що  судом першої інстанції  не враховано тієї обставини , що він особисто з ОСОБА_5 ніяких договорів не укладав, нікого на  вказані дії  не уповноважував, в зв'язку з цим не набував обов'язків та прав, як сторона по договору завдатку, укладеного від його  імені іншою особою. Апелянт вказує, що його батько, ОСОБА_3, уклав угоду з ОСОБА_5 з перевищенням повноважень, без  згоди апелянта  на її укладання, і в договорі про завдаток ніяким чином не сказано, що він укладається на підставі довіреності, тобто він укладений від першої особи - ОСОБА_3., а тому судом  безпідставно стягнуто з ОСОБА_1  подвійну суму завдатку. Також, на думку апелянта, судом першої інстанції , в порушення вимог п. 4 статті  201 ЦПК України не виконані приписи  щодо зупинення провадження у справі, оскільки  апелянтом  подано позов в суд першої інстанції  про визнання угоди про завдаток від 11 квітня 2008 року недійсною і розгляд справи призначено в суді першої інстанції. Також, як вказує апелянт, при прийнятті судом першої інстанції  рішення щодо  стягнення з  нього подвійної суми завдатку, залишився поза увагою суду той факт, що ОСОБА_3. підписано договір завдатку, предметом якого є АДРЕСА_1, хоча відповідно до  договору дарування він (апелянт) став власником лише 17/25 частин АДРЕСА_1 і він згоди ОСОБА_3 для передачі ключів від його частини будинку не давав. Таким чином, на думку апелянта, наслідком протиправних  дій ОСОБА_5. стало те, що його право власності на частину будинку тривалий час обмежено, і він не може його  реалізувати  шляхом володіння, користування та   розпорядження своїм житлом . Апелянт вказує, що судом також при розгляді справи  не дана оцінка діям ОСОБА_5.  відносно  початку та проведення ремонтних робіт в будинку, не проведена експертиза з встановлення об'єму і вартості  цих робіт, не встановлено наявність дозволу на проведення капітального ремонту органів державного архітектурно будівельного  контролю.

 

         В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 червня 2009 року в частині виселення її з житлового приміщення і постановити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог . Апелянт посилається  на порушення судом першої інстанції  норм матеріального   та процесуального пра  ва.  Як вказує ОСОБА_5,  договір найму спірної частини будинку вона з ОСОБА_1. не укладала, оскільки відповідач зобов'язаний був продати їй цю частину будинку.Також апелянт  зазначає , що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що вона вселилась до спірної частини будинку зі згоди  ОСОБА_1, що підтверджується почясненнями  ОСОБА_6. і Іванова Р.Л.

 

        В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1. просить відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_5., а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 червня 2009 року скасувати в частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_5. щодо стягнення подвійної суми завдатку та в частині відмови в задоволенні його позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди і ухвалити нове рішення в цій частині, відмовивши в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5. про стягнення подвійної суми завдатку, стягнення збитків та задовольнивши його позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди.

 

        Вислухавши  суддю - доповідача, пояснення  учасників судового процесу , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку , що апеляційна скарга   ОСОБА_1. підлягає  частковому  задоволенню, апеляційну скаргу ОСОБА_5.необхідно  відхилити.  На підставі положень статті 309 ч.1, п. 4 ЦПК України рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 червня 2009 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів  підлягає скасуванню. В даній частині позовних вимог апеляційний суд вважає за необхідне ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів відмовити.В іншій частині рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 червня 2009 року необхідно  залишити без змін.

 

         В ході судового розгляду даної справи  встановлено, що  ОСОБА_1. відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22 вересня 2008 року є власником 17/25 частин житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 ( а. с. 20, 42-43).

 

11 квітня 2008 року між ОСОБА_3. та ОСОБА_5 був укладений договір завдатку, відповідно до якого ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_5. грошову суму в розмірі 90000 грн. у рахунок належних з ОСОБА_5. за договором платежів -118000 доларів США на підтвердження укладення 30 червня 2008 року договору купівлі-продажу вказаного нерухомого майна, власником якого є ОСОБА_1.( а. с. 5-8).

 

В подальшому ОСОБА_5 вселилася у вказану частину  домоволодіння  по АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_1. і почала  проводити  ремонтні роботи . Договору купівлі - продажу  вказаної частини  домоволодіння 30 червня 2008 року укладено не було.

 

Як вбачається з матеріалів справи ( а. с. 3-4, 116 -117, 166) , ОСОБА_5 на підставі положень статтей : 570, 571 Цивільного кодексу України  заявила позовні вимоги до ОСОБА_1, в яких просила стягнути з ОСОБА_1 подвійну суму завдатку  277 200 грн. , 57894 грн.в рахунок відшкодування її  витрат на проведення ремонтних робіт та відшкодувати понесені нею судові витрати. В ході розгляду справи  судом першої інстанції було залучено до участі у справі в якості  співвідповідача ОСОБА_3.  ( а. с. 56). Вирішуючи по суті позов ОСОБА_5. до ОСОБА_1, ОСОБА_3.  про стягнення грошових коштів , суд першої інстанції стягнув з ОСОБА_1  на користь ОСОБА_5. подвійну суму завдатку, витрати ОСОБА_5. на  ремонт вказаної частини домоводіння , а також понесені   нею судові витрати. В задоволенні вимог позову до ОСОБА_3. судом  відмовлено ( а. с. 186 - 191).

 

            В  частині задоволення позовних вимог ОСОБА_5.  рішення суду першої інстанцїі оскаржується  апелянтом  ОСОБА_1., який  не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_5. вказаних грошових коштів. Заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 відносно того, що у вказаній частині  оскаржуване рішення постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права. Задовольняючи вимоги позову ОСОБА_5. про стягнення  вказаних грошових коштів з ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з положень статтей 570, 571 Цивільного кодексу України.

 

  Проте, апеляційний суд не може погодитися з таким висновком  суду першої  інстанції .  Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 червня 2009 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, з врахуванням положень статтей : 202, 203, 205, 570 Цивільного кодексу України   необхідно  скасувати. Апеляційний суд вважає за необхідне ухвалити нове рішення , яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів відмовити. Оскільки, як вбачається з договору завдатку від 11 квітня 2008 року ( а. с. 5-8), сторонами  даного договору були ОСОБА_3, який діяв від свого імені та ОСОБА_5 ОСОБА_1. взагалі не був стороною вказаного договору. Не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду даної справи і твердження ОСОБА_5. відносно того, що фактично даний договір  завдатку ОСОБА_3 укладав від імені свого сина - ОСОБА_1, згідно довіреності від 02 лютого 2006 року.  Оскільки дана довіреність ( а. с. 9) , виходячи з її змісту , не надавала права ОСОБА_3 від імені ОСОБА_1 укладати договори завдатку, купівлі - продажу чи отримувати грошові кошти.  Крім того, ОСОБА_5 не представлено жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1. отримав кошти за вказаним договором завдатку. Враховуючи наведене , відсутні правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5. подвійної суми завдатку на підставі положень статтей 570, 571 Цивільного кодексу України.   

 

         За даних обставин також відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5. грошових коштів, витрачених нею на проведення ремонтних робіт .Оскільки , як встановлено по справі, ОСОБА_5  вселилася до спірної частини домоволодіння та проводила там ремонтні роботи  без відповідних на те правових підстав, без  відома та без згоди на те власника 17/ 25 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 - ОСОБА_1

 

          На підставі положень статті 88 ЦПК України , у зв'язку з  необгрунтованістю вимог позову ОСОБА_5. відсутні підстави і для задоволення  вимог  ОСОБА_5. щодо стягнення на її користь з ОСОБА_1 понесених нею судових витрат.     

 

          Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо безпідставної відмови рішенням суду першої інстанції в задоволенні вимог його позову  про  стягнення моральної шкоди з ОСОБА_5. не можуть бути підставою для скасування вірного по суті рішення суду першої інстанції у вказаній частині, оскільки вони не спростовують висновків суду.

  

          Відповідно до положень ч. 1 статті 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку  апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги  та вимог, заявлених в суді першої інстанції.  Виходячи з положень статтей :  570, 571 Цивільного кодексу України , з посиланням на які ОСОБА_5 і обгрунтовувала вимоги свого позову про стягнення подвійної суми завдатку з ОСОБА_1,  апеляційний суд  вважає правильною по суті  відмову суду першої інстанції у стягненні на користь ОСОБА_5.  подвійної суми завдатку  з відповідача ОСОБА_3., який був залучений до участі у справі судом першої інстанції ( а. с. 56 ), оскільки  грошова сума, отримана ОСОБА_3.  від ОСОБА_5. не є ні завдатком, ні авансом. Так як особисто  ОСОБА_3  не мав наміру продавати АДРЕСА_1, вказаний будинок йому  не належав і  ОСОБА_3 не мав відповідних повноважень на укладення такого договору. За  таких обставин зазначені  грошові кошти отримані ОСОБА_3. від ОСОБА_5.  без відповідних правових підстав. Проте , інших підстав щодо повернення грошових коштів , ніж посилання на положення статтей : 570, 571 Цивільного кодексу України , ОСОБА_5 не заявляла.      

 

          Твердження апелянта ОСОБА_5. щодо незаконного її  виселення рішенням суду  з 17/25 частин АДРЕСА_1, власником яких відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно  від 22 вересня  2008 року є ОСОБА_1. , не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.  Оскільки  в ході судового розгляду даної справи встановлено, що ОСОБА_5  вселилася у вказану частину домоволодіння без належних правових підстав, без відома та без згоди на те власника вказаної частини домоволодіння - ОСОБА_1, чим , як стверджував ОСОБА_1. в своєму позові до ОСОБА_5. про виселення ( а. с. 40 - 41), і суд першої інстанції обгрунтовано погодився з даною обставиною , порушила  право власності ОСОБА_1 Таким чином, доводи апеляційної скарги  ОСОБА_5. не дають підстав для скасування вірного по суті  рішення суду першої інстанції в оскаржуваній апелянтом ОСОБА_5 частині.     

 

          В іншій частині рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 червня 2009 року підлягає  залишенню  без змін.

 

          Керуючись статтями :  202, 203, 205, 570 Цивільного кодексу України, статтями : 209, 218, 303, 304, 307, 309 ч. 1, п. 4; 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

 

 

                                                     В И Р І Ш И В:

 

 

  Апеляційну скаргу   ОСОБА_3 задовольнити частково.

 

  Апеляційну скаргу ОСОБА_5  відхилити.

 

  Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 червня 2009 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів - скасувати.

 

  В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів відмовити.

 

  В іншій частині рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 червня 2009 року залишити без змін.

 

            Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

 

 

  Головуючий:

 

                   

  Судді :