Справа № 2А -3 762/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
місто Ковель 18 вересня 2009 року
Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді Логвинюк І.М.,
за участю: секретаря Щесюк Н.Й.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі Волинської обл. справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника ВДАІ з обслуговування м. Ковеля та району ОСОБА_3, інспектора з ОДР взводу № 4 ОСОБА_4 про скасування протоколу про адміністративне правопорушення та постанови у справі про адміністративне правопорушення, звільнення від адміністративної відповідальності,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адмінстративним позовом до начальника ВДАІ з обслуговування м. Ковеля та району ОСОБА_3, інспектора з ОДР взводу № 4 ОСОБА_4, про скасування протоколу про адміністративне правопорушення та постанови у справі про адміністративне правопорушення, звільнення від адміністративної відповідальності, мотивуючи тим, що 29.06.2009 р. о 10 год. на а/д М-19 відповідач ОСОБА_4, не взявши до уваги його пояснень, склав щодо нього протокол про адміністративне правопорушення серії АД № 0687882. У протоколі зазначено, що позивач в порушив ч.1 ст.140 КУпАП, а саме: норми та стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні вулично – шляхової мережі – допустив утворення просідань, напливів та колійності проїзної частини дороги М-19 на 86 – 93 км, що суттєво впливає на безпеку руху, за станом на 26.06.09 р. недоліки в утриманні дороги не усунув, чим порушив п.3.1,3.1.2 ДСТУ 3587-97. Хоча вищезазначені просідання, напливи та колійність суттєво на безпеку руху не впливають, вказана ділянка а/д потребує капітального ремонту. Він працює начальником ДРП-10 філії “Ковельська ДЕД”, не може приймати рішень про проведення капітального ремонту, не розпоряджається матеріалами та фінансовими ресурсами. Про що він зазначив у поясненні. Крім того. Вважає дані порушення малозначними.
Відповідач ОСОБА_3 не взяв до уваги пояснення позивача, те, що порушення є малозначимими, та 07.07.09 р. виніс постанову серії АС № 078521 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.140 КупАП, якою наклав на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн.
Вважає протокол про адміністративне правопорушення та оскаржувану постанову необгрунтованими, протиправними, так як він не приймає рішень про проведення капітального ремонту даної ділянки дороги, дане порушення є малозначимим. Відповідачі не прийняли до уваги його пояснення, а тому просить задовольнити його позовні вимоги.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав з підстав, зазначених в позовній заяві, пояснивши, що як при складанні протоколу про адміністративне правопорушення інспектором ДПС, так і при внесенні оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення начальником ВДАІ, пояснював, що до його компетенції, як не входить прийняття рішень щодо капітального ремонту доріг, це компетенція керівництва підприємства, однак, його пояснень до уваги не взяли, та було складено протокол, на підставі якого на нього було накладено постановою у справі про адміністративне правопорушення адміністративний штраф. В даний час ділянка дороги. де було виявлено порушення цілісності покриття, відремонтована, таким чином, наслідки усунуто. Просить позов задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримав, обгрунтувавши їх вищенаведеними доводами, просить позов задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, належно повідомлені, будь-яких заперечень проти позову до суду не подали.
Відповідач ОСОБА_4 подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, зазначивши, що позову не визнає.
Письмового заперечення проти позову відповідачами до суду не подано.
Суд, заслухавши пояснення позивача, його представника, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення.
Як вбачається з оригіналу протоколу про адміністративне правопорушення серії АД № 0687882 від 26.06.09 р., відповідач у справі - інспектор з ОДР взводу ДПС № 4 ОСОБА_4, а відповідач у справі, склав щодо позивача протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КУпАП, зазначивши, що позивач допустив порушення норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні вулично-шляхової мережжі, а саме: допустив утворення просідань, напливів та колійності проїзної частини дороги М-19 з 86 до 93 км, що суттєво впливає на безпеку руху та за станом на 26.06.09 р. недоліки утримання дороги не усунуто, чим порушив п.3.1; 3.1.2 ДСТУ 3587-97 р. та п.1.5 ПДР. Позивачем зазначено письмово про причину невиконання ним вимог законодавства: відсутність фінансування.
Із оригіналу оскаржуваної постанови серії АС № 078521 від 07.07.09 р., вбачається, що дійсно, відповідачем у справі – начальником ВДАІ із обслуговування м. Ковеля та району ОСОБА_3 на підставі вищезазначеного протоколу було винесено постанову про визнання позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі 1020 грн.
Відповідно до ст.222 КУпАП, розгляд справ про правопорушення, передбачене ч.1 ст.140 КУпАП, покладено на органи внутрішніх справ (міліцію).
Як слідує з пояснень позивача та стверджується копією його доповідної на ім”я начальника філії “Ковельська ДЕД” від 19.06.09 р., що він вживав заходів до вирішення питання про покращення дорожньо-шляхового покриття на ділянці дороги, про яку зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення та у оскаржуваній постанові.
Ч.1 ст.140 КупАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху. Санкція даної частини ст.140 КупАП передбачає покарання у виді адміністративного штрафу в розмірі від 60 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суб”єктами даного правопорушення, є посадові особи, до компетенції яких належить до держання правил, норм і стандартів при утриманні шляхів.
Як зазначено у п.1.5 ПДР, затверджених постановою КМ України від 10.10.01 р. № 1306 (далі – ПДР), дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров”ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Особа, яка створила такі умови, зобов”язана негайно вжити заходів для забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів для усунення перешкод, а якщо це можливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
За змістом п1.10 ПДР, учасник дорожнього руху – особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин.
А тому суд вважає, що посилання у оскаржуваній постанові на порушення позивачем п.1.5 ПДР є безпідставним, так як позивач у даному випадку не являєвся учасником дорожнього руху у значенні, визначеному п.1.10 ПДР.
Та обставина, що дійсно, на ділянці автодороги М-19 - 86 км - 93 км за станом на 26.06.09 р. були наявні просідання, напливи та колійність, стверджується копією протоколу про адміністративне правопорушення, копією схеми пригоди від 26.06.09 р.із фотознімками та позивачем не заперечується.
Як слідує з листа № 1810/8.12 від 21.08.09 р. в.о. начальника служби автомобільних доргі у Волинській обл., що дійсно, всі розрахунки за надані послуги з поточного ремонту та експлуатаційного утримання аварійних доріг загального користування, в т.ч. і зазначеної у оскаржуваній постанові ділянки дороги М-19 Доманово-Ковель-Чернівці-Тереблече, проводяться з ДП “Волинський облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” згідно з договором підряду. У 2009 р. обсяг матеріально-технічного забезпечення та фінансування філії “Ковельська ДЕД” з боку ДП, склав 24 % від потреби.
Відповідно копії індивідуальної схеми організації дорожнього руху при обмеженні руху транспорту на автомобільних дорогах державного значення Волинської обл. у зв”зку з підвищенням температури повітря з червня 2008 р., затвердженої заступником голови Волинської обласної державної адміністрації 18.06.08 р. та погодженого з начальником ВДАІ УМВС України у Волинській обл. 18.06.08 р., має місце понаднормативне навантаження на шляхове покриття дороги М-19 та вплив дії природніх факторів на виникнення порушень цілісності шляхового полотна у літню пору року, що не суперечить поясненням позивача та є обставиною, що має істотне значення для вирішення по суті справи про його адміністративну відповідальність за ч.1 ст.140 КупАП.
Позивачем в судовому засіданні не заперечується та обставина, що він, як посадова особа, має обов”язком забезпечити виконання робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування згідно з завданнями замовника, яким є Служба автомобільних доріг, в межах виділених фінансових ресурсів. Наведене стверджується і копією посадової інструкції начальника дорожньо-ремонтного пункту (ДРП) від 21.11.06 р.
Суд критично оцінює такий доказ, наданий позивачем, як копія доповідної записки його підлеглого - ОСОБА_5 з приводу усунення пошкоджень шляхового полотна на автодорозі М-19; копія постанови Ковельського міськрайонного суду Волинської обл. від 08.07.09 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до начальника ВДАІ з обслуговування м. Ковеля та району ОСОБА_3, інспектора з ОРД взводу ДПС № 4 ОСОБА_4 про звільнення від адміністративної відповідальності, оскільки дана доповідна та постановлене у справі судове рішення не стосується тієї ділянки дороги М-19, про яку зазначено у оскаржуваній постанові.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як зазначено у ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об”єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення є одним із видів доказів у справі про адміністративне правопорушення, а тому вимога позивача про скасування протоколу є безпідставною та позов в цій частині до задоволення не підлягає.
Як слідує із змісту ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобіганню правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Із витребуваних судом матеріалів, що стали підставою для винесення оскаржуваної постанови, слідує, що відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови дійсно не з”ясовувались обставини справи, що мають істотне значення, а саме: чи належить до компетенції позивача виконання функцій, зазначених у ч.1 ст.140 КУпАП; чи порушив позивач вимоги п.1.5 ПДР; який порядок фінансування установи, очолюваної позивачем та чи отримував позивач належне фінансування, чи міг виконати вимоги п.3.1; 3.1.2 ДСТУ 3587-97 р. та п.1.5 ПДР; яка дія інших факторів на цілісність шляхового покриття на вказану у постанові ділянку дороги; не вивчались дані, що характеризують особу правопоорушника, що суд розцінює, як відсутність доказів його винуватості та неповне з”ясування всіх обставин справи. Крім того, при винесенні оскаржуваної постанови відповідач – ОСОБА_3 не звернув увагу на ту обставину, що у протоколі про адміністративне правопорушення мається посилання на порушення позивачем вимог п.1.5 ПДР, хоча останній, як посадова особа та суб”єкт правопрушення, передбаченого ч.1 ст.140 КУпАП, за станом на 26.06.09 р. не являвся учасником дорожнього руху у розумінні п.1.10 ПДР.
За таких обставин, суд вважає, що оскаржувана постанова винесена відповідачем – ОСОБА_3 без дотримання вимог ст.ст. 251, 252, 245 КУпАП, а тому вимога позивача в частині скасування постанови як незаконної, є підставною. Оскажувану постанову слід визнати нечинною з моменту її винесення та скасувати.
Як слідує з положень ст.283, 284 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить по справі одну з постанов, що зазначені у ст.284 КУпАП, в т.ч. і про закриття справи.
Таким чином, відповідач ОСОБА_3, як посадова особа, яка, відповідно до ст.222 КУпАП, мав повноваження винести за результатами розгляду, у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.140 КУпАП одну з видів постанов, що перераховані у ст.284 КУпАП.
Відповідно до ст. 17 КАС України, у справі за адміністративним позовом фізичної особи до суб”єкта владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-праовових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, суд вирішує питання про законність акту індивідуальної дії, яким є оскаржувана постанова та виносить рішення відповідно до ст. 162 КАС України.
За змістом ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов”язані діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Суд виходить з того, що адміністративне правопорушення – це, і з огляду на положення ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв”язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
З урахуванням ч.2 ст.11 КАС України, у зв”язку із необхідністю повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог.
При розгляді даної справи суд перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови на момент її винесення.
Посилання позивача на ту обставину, що при винесенні оскаржуваної постанови, всупереч вимогам ст. 278 КУпАП, відповідач ОСОБА_3 не з”ясував, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, знайшли своє ствердження в судовому засіданні.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідач ОСОБА_3 порушив вимоги чинного законодавства, на думку суду, вимога позивача про закриття провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.140 КУпАП , є безпідставною.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 8, 55, ч. 2 ст.19 Конституції України, ст. ст. 8 -11, п. 2 ч.1 ст.18, ч.2 ст.19, ч.1 ст.72, ст.ст. 86, 87, ч.2 ст.100, ст.ст.159, 160 - 163, 256, 99 КАС України, ст.ст.7, 9, ч.1 ст.140, ст. ст. 222, 245, 251, 252, 268, 272, 278 КУпАП, суд
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати нечинною з моменту її винесення та скасувати постанову серії серії АС № 078521 від 07.07.09 р. у справі про адміністративне правопорушення, винесену ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 140, ч. 1 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 1020 грн. 00 коп.
В решті позову – відмовити.
У позові до ОСОБА_4 – відмовити.
Постанова може бути оскаржена через Ковельський міськрайонний суд Волинськоїобл. до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Крім того, апеляційна скарга на дану постанову може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження подано не було.
Головуючий: