ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.10.2009 року Справа № Б15/365-08-43
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Джихур О.В. (доповідача)
суддів: Виноградник О.М., Лисенко О.М.
секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.
за участю представників сторін:
від боржника: Набоков А.М., довіреність № б/н від 06.02.09, представник; Шуненко Н.Ю., довіреність № 24 від 21.05.09, представник;
розпорядник майна: Петерс В.І., довіреність № 551/10/10-510 від 12.01.09;
представник кредитора у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.39, 77, 88).
розглянувши матеріали апеляційної скарги міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал”, м. Дніпропетровськ
на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2009 року у справі № Б15/365-08-43
за заявою міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал”, м. Дніпропетровськ
до відкритого акціонерного товариства “Завод” Дніпропрес”, м. Дніпропетровськ
про визнання банкрутом,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2009 року (суддя Петренко Н.Е.) відхилено грошові вимоги міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал” до відкритого акціонерного товариства “Завод” Дніпропрес” на суму 50048, 29 грн.
Не погодившись із вказаною ухвалою, кредитор –міське комунальне виробниче підприємство “Дніпроводоканал” її оскаржує та вважає такою що порушує норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд відмовив в заяві про визнання грошових вимог комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал” до боржника посилаючись на сплив строку позовної давності. Кредитор стверджує, що відповідно ст. 264 Цивільного кодексу України строк позовної давності не пройшов оскільки боржником були вчинені дії, що свідчать про визнання свого обов’язку оплачувати послуги згідно договору, тобто боржник частково оплачував заборгованість, тому строк позовної давності щодо заборгованості боржника починає відраховуватись з квітня 2008 року.
Кредитор –міське комунальне виробниче підприємство “Дніпроводоканал” просить оскаржувану ухвалу скасувати, прийняти нове рішення яким визнати грошові вимоги до боржника в сумі 50048, 29 грн.
Боржник, розпорядник майна вважають ухвалу господарського суду законною, просять залишити її без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Боржник зокрема посилається на те, що не має грошових зобов’язань перед кредитором по договору № 0559 від 26 серпня 1998 року, оскільки зобов’язання по ньому припинилися у зв’язку з укладанням 21 січня 2001 року договору № 0559 згідно якого кошти за надання послуг з водопостачання слід було сплачувати Дніпропетровському обласному державному комунальному підприємству “Облводоканал”.
В судові засідання 17 вересня 2009 року та 01 жовтня 2009 року представник кредитора не з’явився, вимоги ухвал від 05 серпня 2009 року, 17 вересня 2009 року, 25 серпня 2009 року щодо надання додаткових доказів у вигляді договору № 0559 від 26 серпня 1998 року, № 0559 від 18 січня 2001 року, копії актів про взаємозалік, докладного розрахунку заборгованості не виконав.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника кредитора в судовому засіданні 25 серпня 2009 року, представників боржника, розпорядника майна колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Провадження у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства „Завод”Дніпропрес” порушено 30 грудня 2008 року на підставі ст.53 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон про банкрутство).
13 лютого 2009 року введена процедура розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Дикого І.А.
В газеті „Голос України” від 21 лютого 2009 року № 32(4532) опубліковано оголошення про порушення відносно боржника справи про банкрутство.
25 березня 2009 року до господарського суду Дніпропетровської області від міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал” надійшла заява про визнання його грошових вимог до боржника в сумі 50048 грн. 29 коп., які складаються із пені в розмірі 11022,67 грн. та заборгованості по оплаті стоків з перевищенням гранично допустимих концентрацій в розмірі 39025 грн. 62 коп.
Вказані суми нараховані боржнику на підставі договору на відпуск води та послуг каналізації № 559 від 16 липня 1998 року.
В якості обґрунтування розмірів пені та заборгованості по оплаті стоків з перевищенням гранично допустимих концентрацій, кредитор надав акти звірки від 27 березня 2009 року № 108061 та № 108064 (а.с.8-14), які таковими не є, так як не підписані боржником. Вказані акти судова колегія оцінює як розрахунки заборгованості.
Як вбачається з розрахунку (а.с.8) пеня в розмірі 11022 грн. 67 коп. утворилась станом на 01 жовтня 2005 року починаючи з 01 листопада 2004 року. При чому станом на 01 листопада 2004 року сальдо по пені вже становило 3668 грн. 54 коп.
Із розрахунку по оплаті стоків (а.с.11) вбачається, що заборгованість по оплаті стоків гранично допустимої концентрації виникла станом на 01 квітня 2002 року.
Статтею 257 Господарського процесуального кодексу України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки. Отже кредитор мав право звернутись за захистом своїх порушених прав до 01 квітня 2005 року.
Згідно ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Вказані строки кредитором пропущені.
В апеляційну інстанцію боржником представлено копію договору № 0559 від 18 січня 2001 року на надання послуг з підготовки, транспортування, подачі питної води та відведення стічних вод (а.с.95-96).
Згідно вказаного договору з 01 січня 2001 року оплата з послуг водопостачання здійснювалась на рахунок виробника Дніпропетровського обласного державного комунального підприємства “Облводоканал” (п.3.1 договору).
Відповідно до листа міського виробничого підприємства “Дніпроводоканал” від 06 жовтня 2005 року (а.с.98) розрахунки за послуги водопостачання між боржником та Дніпропетровським обласним державним комунальним підприємством “Облводоканал” з 01 серпня 2005 року припинені.
Таким чином з 01 січня 2001 року по 01 серпня 2005 року розрахунки за послуги водопостачання здійснювалися з Дніпропетровським обласним державним комунальним підприємством “Облводоканал”.
Отже, обґрунтування грошових вимог кредитора договором від 26 серпня 1998 року свідчить про те, що борг у боржника виник до 01 січня 2001 року, що також свідчить про пропуск строку позовної давності.
Кредитор не спростував належними доказами доводи боржника, що починаючи з 01 січня 2001 року надання послуг з водопостачання здійснювалось на підставі іншого договору – від 01 січня 2001 року № 0559.
Судова колегія не погоджується з доводами кредитора, що строк позовної давності не сплинув, оскільки боржником були вчинені дії, що свідчать про визнання свого обов’язку оплачувати послуги згідно договору, так як боржник здійснював сплату послуг на протязі листопада 2006 року –квітень 2008 року.
Згідно ч.1 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Надані боржником копії банківських виписок свідчать, що в зазначений період боржник здійснював оплату послуг водопостачання, а ні пені та заборгованості за перевищення гранично допустимої концентрації стоків. Вказана оплата здійснювалась на підставі договору № 0559 від 18 січня 2001 року, в той же час грошові вимоги кредитора обґрунтовані договором № 0559 від 26 серпня 1998 року.
За викладених обставин не можна вважати заявлені кредитором грошові вимоги обґрунтованими та підтвердженими належними доказами, у зв’язку з чим відсутні правові підстави для їх задоволення.
Таким чином, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2009 року відповідає діючому законодавству, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2009 року у справі № Б15/365-08-43 залишити без змін.
Апеляційну скаргу міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал”, м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у місячний строк до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя О.В. Джихур
Суддя О.М. Виноградник
Суддя О.М. Лисенко