Справа № 11а-387 2006 р. Головуючий у 1 інстанції Ярмоленко В.Г.
Категорія: 121 ч.І КК Доповідач: Шенін П.О.
УХВАЛА ІменемУкраїни
4 липня 2006 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Романова О.В.
суддів Ткаченка В.Л.,
Шеніна П.О.
прокурора Руденка В.І.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Малинського районного суду від 6.03.2006 р.
Цим вироком
ОСОБА_1,
22.06.1977 року народження, мешканець м. Малина по АДРЕСА_1, непрацюючий, несудимий згідно вимог ст.ст. 85, 89 КК України -був засуджений за ч.І ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі.
Запобіжний захід йому був залишений тримання під вартою. Строк відбування покарання обчислений із 22.10.05 р.
За вироком суду, 22.10.05 р. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, виявив в нежилому приміщенні по вул. Ковальчука м. Малина свою дружину, яка знаходилася разом з потерпілим ОСОБА_2 в нетверезому та непристойному стані.
На грунті виниклих неприязнених стосунків та обурення засуджений привів потерпілого додому. Під час суперечки наніс йому руками і ногами удари по голові, тулубу і кінцівках, штовхав на підлогу. Спричинив ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження як небезпечні для життя в момент спричинення, зокрема - багаточислені крововиливи, закриту тупу травму живота, розрив селезінки з внутрішньо-черевною крововтратою, що супроводжувалося геморогічним шоком.
2
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить врахувати його сімейний стан, наявність двох неповнолітніх дітей, неправильну поведінку потерпілого, який ніби-то ображав його і виштовхував з будинку, де знаходився з його дружиною. Тому просить пом'якшити йому покарання.
Колегія суддів, заслухавши доповідача і засудженого ОСОБА_1, підтримавшого апеляцію, думку прокурора про необхідність залишення вироку суду без зміни, перевіривши справу, не знайшла підстав для задоволення апеляції з наступних міркувань.
Суд правильно встановив обставини скоєння ОСОБА_1 злочину, які зазначені у мотивувальній частині вироку.
Ні під час досудового слідства (а.с.132, зв.), ні в судовому засіданні (а.с. 159, зв.) ОСОБА_1 не згадував про будь-які образи або відштовхування з боку потерпілого до його побиття. Він не заперечував, що з місця, де знайшов дружину і потерпілого, привів останнього до свого будинку і побив.
Тому суд правильно кваліфікував дії засудженого за ч.І ст. 121 КК України, а міру покарання йому обрав з дотриманням вимог ст. 65 КК України, врахувавши при цьому усі обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину і дані про особу ОСОБА_1, на які той посилається в апеляції. Призначена йому міра покарання є мінімальною за санкцією закону, за яким він був засуджений. Для її пом'якшення в даний час підстав немає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Малинського районного суду від 6.03.2006 р. щодо нього - без зміни.