Справа № 11а-512 2006 р.                          Головуючий у 1 інстанції Побережний В.Й.

Категорія: ст.187 ч.І КК України            Доповідач: Єрещенко А.М.

УХВАЛА

Іменем України

4 липня 2006 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого                Романова О.В.

суддів                            Ткаченка В.Л.,

Єрещенка А.М.

прокурора                     Руденка В.І.

адвоката                        ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 4 травня 2006 року, яким

ОСОБА_1,

17.06.1984 року народження, уродженця та мешканця м. Житомира, раніше не судимого, -засуджено за ст. 187 ч.І КК України на 3 роки позбавлення волі.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_1 змінена з підписки про невиїзд на тримання під вартою і його взято під варту в залі суду.

ОСОБА_1 засуджено за те, що 27 вересня 2004 року біля 9 год. 15 хв. по провулку Житньому у м. Житомирі з погрозою застосування ножа, якого приставив до живота потерпілого ОСОБА_3 і відкрито викрав у потерпілого мобільний телефон вартістю 895 грн., зі стартовим пакетом вартістю 40 грн. чохол вартістю 25 грн. та 1 грн. на рахунку, а всього на загальну суму 961 грн.

В апеляції адвокат ОСОБА_2 просять скасувати вирок і справу направити на додаткове розслідування, посилаючись на те, що при проведенні впізнання було допущено порушення закону. Не дана оцінка показам потерпілого ОСОБА_3 та свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 на досудовому слідстві і у судовому засіданні, покази яких не послідовні.

Вважає, що суд безпідставно послався на покази свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, так як вони не були очевидцями злочину, а лише давали покази щодо обставин проведення впізнання. Також вважає, що суд не прийняв міри до перевірки показів ОСОБА_11.

2

В апеляції засуджений ОСОБА_1 вказує, що з вироком не згоден, злочину, за який його засуджено він не вчиняв і його вина не доведена. Просить врахувати, що він раніше не судимий, позитивно характеризується, працює і заочно навчається в університеті, його батьки є інвалідами 2 групи.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора, вивчивши доводи апеляцій та перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляції задоволенню не підлягають.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину доведена показами потерпілого ОСОБА_3, який у судовому засіданні пояснив, що він переконливо пізнає ОСОБА_1, як особу, яка викрала у нього телефон і обличчя якого він роздивився добре.

Свідок ОСОБА_4 також впізнав у ОСОБА_1 особі, яка викрала у ОСОБА_3 мобільний телефон.

Свідок ОСОБА_11, з яким ОСОБА_1 знаходився в одній камері пояснив, що ОСОБА_1 розповів, що йому були потрібні гроші і він погрожуючи ножем у двох хлопців відібрав мобільний телефон.

Що стосується доводів адвоката, що впізнання було проведене з порушенням закону, то даний факт визнав і суд і цю слідчу дію, як доказ не визнав.

Оцінивши докази по справі в їх сукупності суд обгрунтовано дійшов висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину і вірно кваліфікував його дії за ст. 187 ч.І КК України.

При обранні міри покарання ОСОБА_1 суд дотримався вимог ст. 65 КК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, судова колегія, -

ухвалила:

щодо ОСОБА_1

від 4 травня 2006 року

Апеляції засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 без змін.

Судді: (підписи)

Згідно: суддя апеляційного суду Житомирської області