Справа № 11а-508 2006 р.                          Головуючий у 1 інстанції Збицька К.Д.

Категорія: ст.296 ч.4,162 ч.І                  Доповідач: Єрещенко А.М.

КК України

УХВАЛА

Іменем України

11 липня 2006 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого                Романова О.В.

суддів                            Слісарчука Я.А.,

Єрещенка А.М.

прокурора   Сичевського ВА.

адвоката                        ОСОБА_2

засудженого                 ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Малинського районного суду від 20 квітня 2006 р., яким

ОСОБА_1,

1984 року народження, уродженця та мешканця м.

Малина, не працюючого, раніше судимого, -засуджено за ст. 162 ч.І КК України на 2 роки обмеження волі, -за ст. 296 ч.4 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ч.І ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено 4 роки позбавлення волі.

За правилами ч.4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначити 4 роки 3 місяці позбавлення волі.

Міра запобіжного заходу залишена утримання під вартою.

Згідно вироку, 15 березня 2006 року біля 22 години ОСОБА_1 з метою пошуку чоловіка своєї сестри ОСОБА_3, разом з неповнолітнім ОСОБА_4, справа відносно якого виділена в окреме провадження, та двома невстановленими слідством особами, всупереч волі господарки жилого будинку незаконно проникли до житла сестри ОСОБА_3 ОСОБА_5 у м. Малині, де ОСОБА_1 незаконно провів огляд приміщення з метою пошуку ОСОБА_3, чим порушив конституційне право ОСОБА_5 на недоторканість житла.

2

Після проникнення до будинку ОСОБА_5 ОСОБА_1 в групі осіб, маючи при собі заздалегідь заготовлені для нанесення тілесних ушкоджень предмети - дерев'яні палиці у вигляді бейсбольних біт, вчинив хуліганські дії, які тривали біля 30 хв. З хуліганських спонукань, діючи з особливою зухвалістю він зірвав відпочинок господині будинку та її гостей ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11.

При цьому ОСОБА_12 дерев'яною палицею розбив люстру, а решта осіб, в тому числі і ОСОБА_1, скориставшись відсутністю світла в кімнаті, перекинули меблі, побили посуд, наносили всім присутнім удари палицями по різним частинам тіла. Скориставшись безпорадним станом потерпілих, витягли з будинку на вулицю ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_8, де продовжували наносити їм та ОСОБА_7 удари заздалегідь заготовленими предметами, заподіявши їм тілесні ушкодження.

В апеляції ОСОБА_1 просить змінити вирок і обрати йому міру покарання не пов'язану з позбавленням волі, посилаючись на те, що суд при обранні міри покарання не в повній мірі врахував дані про його особу, що він позитивно характеризується, визнав себе винним, усвідомив свою неправильну поведінку, є потерпілим від аварії на ЧАЕС, тяжких наслідків від його дій не настало.

Також вважає, що його незаконно засуджено за ст. 162 ч.2 КК України, так як він є родичем ОСОБА_5 і тому не питав дозволу щоб зайти до будинку. Друзів узяв з собою, так як боявся нападу з боку ОСОБА_3.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора, вивчивши доводи апеляції та перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з слідуючих підстав.

Доводи ОСОБА_1 про недоведеність його вини у вчиненні злочину, передбаченого ст. 162 ч.2 КК України є безпідставними.

Як видно з показів потерпілої ОСОБА_5, вона ОСОБА_1 в гості не запрошувала і він увірвався разом з друзями до її будинку без її дозволу, де вчинив хуліганські дії.

При таких обставинах суд вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст. 162 ч.2 КК України.

з

При обранні міри покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, що злочин ОСОБА_1 вчинив під час розгляду справи за раніше вчинений злочин за ст. 122 ч.І КК України, негативно характеризується по місцю проживання.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Малинського районного суду від 20 квітня 2006 року щодо нього без зміни.

Судді: (підписи)

Згідно: суддя апеляційного суду              

Житомирської області         А.М.Єрещенко