Справа № 22ц-1601\2009 р.

Головуючий у 1-й інстанції: Кантур А.М.

 Доповідач: Редька А.Г.

Р І Ш Е Н Н Я

І М “ Я М    У К Р А Ї Н И

27 серпня 2009 року                 місто Чернігів

А  п  е  л  я  ц  і  й  н  и  й     с  у  д     Чернігівської області

у складі:

головуючого - судді Позігуна М.І.,

суддів - Губар В.С., Редьки А.Г.,

при секретарі - Рачовій І.І.,

за участі:

 представника позивача ОСОБА_1.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства ”Фірма „Укргазбуд” на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 травня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до акціонерного товариства ”Фірма „Укргазбуд” про визнання права власності на гараж,

в с т а н о в и в:

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 травня 2009 року задоволено позов ОСОБА_2 до акціонерного товариства ”Укргазбуд” та за ОСОБА_2 визнано право власності на гараж АДРЕСА_1, стягнуто з АТ ”Укргазбуд” на користь ОСОБА_2. 30 грн у відшкодування витрат сплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ.

 В апеляційній скарзі акціонерне товариство ”Укргазбуд” просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2., посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, оскільки відповідні за договором зобов'язання виконані підприємством і ще у серпні 2004 року гараж було здано в експлуатацію, але позивачка не зверталася ні до підприємства, ні до органів місцевого самоврядування чи МБТІ за оформленням права власності на гараж.

    Заслухавши суддю доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підприємства ”Укргазбуд” належить до задоволення, рішення суду підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

За матеріалами справи встановлено, що відповідно до договору № 24 від 12 листопада 2003 року будівельним управлінням № 1 акціонерного товариства ”Укргазбуд”, за замовленням  ОСОБА_2. за її кошти збудовано гараж по АДРЕСА_1

Відповідно до ст.882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття і організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок.

По справі встановлено, що після закінчення будівельних робіт підрядник БУ-1 повідомив замовника ОСОБА_2. про готовність гаража та необхідність прийняття його в експлуатацію. Комісією, до складу якої було включено і ОСОБА_2., гараж було прийнято в експлуатацію 26 серпня 2004 року. Зауважень щодо якості виконаних робіт, обсягу робіт, тощо від замовника ОСОБА_2., як і від інших членів комісії, у акті прийняття будівлі не зазначено і рішенням виконкому Прилуцької міської ради № 739 від 30 листопада 2004 року затверджено акт робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом будівлі, споруди, приміщення.

Отже за матеріалами справи встановлено, що зобов'язання підрядної організації, БУ-1 акціонерного товариства ”Укргазбуд”, за договором № 24 від 12 листопада 2003 року виконані у повному обсязі і сама позивачка та її представник у позовній заяві та у судовому засіданні стверджують, що вона з 2004 року безперешкодно користується зазначеним гаражем однак приводом до звернення до суду з позовом до будівельної організації про визнання права власності на гараж стало те, що позивачка не має можливості оформити та зареєструвати право власності на гараж оскільки будівельна організація до цього часу не вирішує цього питання.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.876 ЦК України власником об'єкту будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Договором № 24 від 12 листопада 2003 року не передбачено іншого, зобов'язання за договором будівельною організацією виконано у повному обсязі і будівельна організація  не оспорює та не заперечує за ОСОБА_2. права власності на гараж, посилаючись, що ОСОБА_2. не зверталася до відповідних органів для оформлення права власності, і доводи позивачки не свідчать, що будівельною організацією оспорюється або не визнається право власності ОСОБА_2. на гараж. Договором також не передбачено обов'язку будівельної організації оформлення за замовником права власності на зведений об'єкт.

Таким чином по справі не встановлено обставин, що свідчили б про порушення відповідачем, будівельним управлінням № 1 акціонерного товариства ”Укргазбуд”, права власності позивача ОСОБА_2 на гараж АДРЕСА_1 і за таких обставин у суду першої інстанції не було правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2. з покладенням на будівельну організацію витрат по оформленню права власності на гараж за ОСОБА_2.

За обставин, коли висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та судом неправильно застосовані норми матеріального права, рішення суду не можна визнати законним, таке рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2. до АТ ”Укргазбуд” про визнання права власності на гараж.

    Керуючись ст.ст. 307, 309 ч.1 п.п.3,4, 314, 316, 319 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд   

в и р і ш и в:

    Апеляційну скаргу акціонерного товариства ”Фірма „Укргазбуд” задовольнити та скасувати рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 травня 2009 року.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до акціонерного товариства ”Фірма „Укргазбуд” про визнання права власності на гараж.

Рішення набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців після проголошення.

Головуючий:                     Судді: