0555 Справа № 2-“А”-1914/2009
П О С Т А Н О В А
іменем України
24 вересня 2009 р. м. Ясинувата
Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі: судді Жаботинської С.В. при секретарі Костенко Ю.О,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата про визнання незаконним рішення про відмову у виплаті державної соціальної допомоги „Дітям війни” і стягнення державної соціальної допомоги „Дітям війни” за 2008 рік, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду із позовною заявою про визнання незаконним рішення про відмову у виплаті державної соціальної допомоги „Дітям війни” і стягнення державної соціальної допомоги „Дітям війни” за 2008 рік до Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата Донецької області, посилаючись на те, що вона відноситься до категорії дітей війни і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р., має право на щомісячне підвищення пенсії на 30 %, однак сума соціальної допомоги їй виплачується не у повному обсязі. Просить визнати незаконними дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Ясинувата Донецької області щодо не нарахування щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 22.05.2008 по 31.12.2008 р. включно, зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата Донецької області здійснити нарахування та виплати їй щомісячної соціальної допомоги „Дітям війни” за період 22.05.2008 по 31.12.2008 р.
В ході розгляду справи позивачка уточнила позовні вимоги і просила суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, визнати неправомірною бездіяльність відповідача по не нарахуванню та не виплаті їй щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 22.05.08 до 31.12.2008 р., зобов’язати відповідача нарахувати на її користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період з 22.05.08 до 31.12.2008 р.
Ухвалою суду в якості другого відповідача залучено Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області.
В судове засідання позивачка не з’явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутністю.
Відповідач надав суду письмові заперечення, в яких просив в задоволені позову відмовити, посилаючись на те, що виплати позивачці здійсненні відповідно до вимог закону. Крім того, просив застосувати строки позовної давності і в задоволенні позову відмовити.
Відповідач Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про час і місце розгляду справи повідомлено, просив справу розглянути за його відсутністю.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, належить до соціальної групи „діти війни”, що підтверджується посвідченням (а.с. 4), знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Ясинувата Донецької області та отримує пенсію за віком. На неї розповсюджуються права і пільги, встановлені Законом України „Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ( 2195-15 ), який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Водночас ст. 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Вирішуючи дані правовідносини, суд керувався нормами Конституції України, Законами України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.04 за № 2195-1У (далі Закон № 2195), який набрав чинності з 01.01.06 р.; „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03 р. за № 1058-1У із змінами ( далі Закон № 1058); „Про Державний бюджет на 2006 р.” від 20.12.05 за № 3235-1У із змінами (далі Закон № 3235); „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 19.06.06 р. за № 3367 (далі Закон №3367); „Про Державний бюджет на 2007р.” від 19.12.2006 р. за № 489-У із змінами (далі Закон № 489); „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.” від 28.12.2007 р. за № 107-У1 із змінами (далі Закон № 107); „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 р. за № 3551-Х11 із змінами (далі Закон № 3551), Бюджетним кодексом України (далі БК України); постановами КМУ від 22.04.08 р. за № 407 „Про порядок надання пільг, компенсацій та гарантій” ( далі ПКМУ № 407); від 28.05.08 за №530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” (далі ПКМУ № 530), від 24.10.07 за № 1261 „Про затвердження Положення Пенсійного Фонду України” (далі ПКМУ № 1261); постановою ПФУ від 30.04.02 за № 8-2 із змінами ( далі по ППФУ № 8-2); рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.07 за № 6-рп/2007 та від 22.05.08 за № 10рп/2008 ( далі рішення КСУ за № 6-рп та за № 10-рп) та іншими законодавчими актами.
За положенням ст. ст. 6, 7 Закону № 2195 в первісній редакції з моменту набрання чинності цим законом „діти війни” набували права на підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за рахунок Державного бюджету України. Але на 2006 рік дію ст. 6 Закону №2195 було зупинено згідно п. 17ст. 77 Закону № 3235, а ст. 110 цього Закону було встановлено новий порядок надання „ дітям війни” державної соціальної підтримки. За порядком встановленим ст. 110 Закону України № 3235 в редакції від 19.01.06 (ЗУ№2267) пільги передбачені ст. 6 Закону № 2195 запроваджувалися поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку визначеному Кабінету Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
На 2007 рік п. 12 ст. 71 Закону № 489 дію ст. 6 Закону №2195 також було зупинено, а ст. 111 Закону № 489 визначено новий порядок виплати підвищення „дітям війни”, а саме, у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”). Однак, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп /2007 п.12. ст. 71 та ст. 111 Закону №489 визнано неконституційними, тому суд визнає, що з дня ухвалення даного рішення дія п. 12. ст. 71 та ст. 111 Закону № 489 втратила чинність.
Пунктом 41 розділу 2 „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону № 107 редакція ст. 6 Закону № 2195 була змінена і визначено, що „дітям війни”,(крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України за № 10рп/2008 пункт 41 розділу 2 „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закон № 107 визнано таким, що не відповідає Конституції України і з моменту ухвалення цього рішення така редакція ст. 6 Закону № 2195 втратила чинність, тобто з 22.05.08 було відновлено дію даної статті в її первісній редакції.
На підставі приведеного, суд не бере до уваги заперечення Управління Пенсійного фонду України м. Ясинувата про не передбачення законодавством автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який було визнано у подальшому неконституційним. Таким чином суд робить висновок, що позивачка з 22.05.2008 р. має право на підвищену пенсію на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Але на день подання позивачкою заяви до суду, тобто на 03.09.2009 р, вже сплинув річний строк для звернення до адміністративного суду, встановлений ст. 99 ч. 1 КАС України, тому враховуючи заперечення з боку відповідача та не доведення суду поважних причин, внаслідок яких позивачкою процесуальний строк пропущено, суд приходить до висновку, що позивачка має право на отримання підвищення пенсії у розмірі встановленому ст. 6 Закону № 2195 з 03.09.08 по 31.12.08 року.
До повноважень Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата належать питання нарахування „дітям війни” підвищення пенсії відповідно до ст. 6 ЗУ № 2195, і для його отримання від позивача не вимагається додатково звернення та надання будь яких документів.
Тому суд, враховуючи порядок сплати пенсії громадянам, визначений ст. 47 ч.1 Закону №1058 ( пенсія сплачується не пізніше 25 числа поточного місяця) та керуючись ст. 21 ч.2 КАС України, визнає неправомірними дії відповідача щодо не нарахування та не сплати позивачці з 03.09.08 по 31.12.08 року підвищення пенсії.
Як вже зазначав суд відповідно до ст. 7 Закону № 2195 фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Так, ухвалою суду залучено до справи другим відповідачем Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області, до повноважень якого належить направлення бюджетних субвенцій управлінням ПФУ в м. Ясинувата Донецької області для фінансування „дітям війни” на підвищення пенсії. Таким чином, для відновлення порушеного права позивачці на отримання несплаченої соціальної допомоги у розмірі визначеному Законом № 2195, суд визнає за необхідне зобов’язати відповідача за рахунок коштів Державного бюджету України провести позивачці перерахунок та сплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком для непрацездатних осіб з 03.09.08 р. по 31.12.08 р.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 11, 69, 94, 163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України м. Ясинувата щодо не нарахування та не сплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 03.09.08 по 31.12.08 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України м. Ясинувата Донецької області провести ОСОБА_1 перерахунок та сплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком для непрацездатних осіб за періоди з 03.09.08 по 31.12.08 року відповідно статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за рахунок коштів Державного бюджету України.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
В задоволені решти позовних вимог відмовити..
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Суддя: