Справа 22-10777\2006                                               Головуючий в 1 інстанції Кулігіна Т.Д.

Категорія 42( 1У )                                                           Доповідач Барильська А.П.

РІШЕННЯ Іменем   України

2006 року червня 01 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного

суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого: судді Михайлів Л.В.

суддів               Барильської А.П., Карнаух В.В.

при секретарі Юровській О.Ю.

за участю: позивачки ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2

та її представника ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.

Кривого Рогу від 24 жовтня 2005 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і

моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої затопленням квартирі і просила суд стягнути з відповідачів 278 грн. матеріальної шкоди, 1000 грн. моральної шкоди, судові витрати за проведення експертизи 150 грн., вартість виїзду експерта на місце 20 грн., за послуги адвоката 40 грн., держмито 51 грн., поштові витрати 7.30 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 жовтня 2005 року позов задоволений частково. З ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь позивачки стягнуто 278.50 грн. матеріальної шкоди, 207грн.90 коп. судових витрат. В іншій частині позову відмовлено. З ОСОБА_1 стягнуто держмито 8.50 грн. на користь держави.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду, оскільки судом порушені норми матеріального і процесуального права Суд не врахував, що позивачці спричинена протиправними діями відповідачів моральна шкода і безпідставно відмовив в задоволені позову в цій частині. Суд безпідставно відмовив в стягнені судових витрат в сумі 60грн..

ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу і просила скасувати рішення суду, оскільки судом порушені норми матеріального і процесуального права. . Суд не врахував, що позивачці спричинена протиправними діями відповідачів моральна шкода і безпідставно відмовив в задоволені позову в цій частині. Суд безпідставно відмовив в стягнені судових витрат в сумі 60 грн.

ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 ( кожен окремо), заперечували проти апеляційної скарги, вважають, що рішення суду відповідає вимогам матеріального і процесуального права і просили відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду- залишити без змін.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині відмови в задоволені позову про відшкодування моральної шкоди - скасуванню, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що позивачка є власником квартири 60 в будинку 16 2а2 по вул. Кремлівській в м. Кривому Розі, а відповідачі - квартири АДРЕСА_1в м. Кривому Розі. 11.04.2004 року відповідачі допустили затоплення квартири позивачки, внаслідок чого їй спричинена матеріальна шкода в розмірі 278 грн. 51 коп., і вказаний розмір шкоди відповідачами не оспорюється.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 1166,1192 ЦК України, дійшов правильного висновку про стягнення з відповідачів на користь позивачки 278.51грн. у відшкодування матеріальної шкоди.

Відмовляючи в задоволені позову в частині відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що позивачкою не надано доказів заподіяння їй матеріальної шкоди відповідачами, позивачка не конкретизувала в чому полягає моральна шкода.

Однак, з таким висновком погодитись неможливо, оскільки він не відповідає обставинам по справі.

Так, із матеріалів справи вбачається, що внаслідок затоплення квартири позивачки з вини відповідачів їй заподіяна моральна шкода, позивачка пережила психологічний стрес, оскільки в квартиру із стелі лилася вода, перенесла моральні страждання, що позбавляє її нормальних життєвих зв'язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.

Розмір моральної шкоди колегія суддів вважає за необхідне визначити виходячи з положень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров"я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

За таких обставин, враховуючи конкретні обставини по справі, характер фізичних і моральних страждань позивачки, інтенсивність і довготривалість фізичних і психічних страждань позивачки, істотність вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, і наслідків, що наступили, колегія суддів вважає необхідним рішення суду в частині відмови в задоволені позову про відшкодування моральної шкоди скасувати, постановити нове рішення відповідно до вимог ч.1п.3 ст. 309 ЦПК України про часткове задоволення позовних вимог і стягнення з відповідачів з кожного по 200 грн. на користь позивачки у відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України на користь позивачки з відповідачів підлягає стягненню держмито в розмірі 8.50 грн., а вказівка в резолютивній частині рішення про стягнення з ОСОБА_1 держмита в сумі 8.50 грн. на користь держави виключенню.

При вирішенні питання про стягнення судових витрат в розмірі 40грн. за послуги адвоката і 20 грн. судових витрат, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, правильно відмовив позивачці в стягнення вказаних сум, у зв"язку з відсутністю документів про їх оплату.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, про те, що суд безпідставно відмовив у стягненні судових витрат в сумі 60 грн., є безпідставними і спростовуються матеріалами справи і висновками суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 311,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 жовтня 2005 року в частині відмови в задоволені позову про відшкодування моральної шкоди - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_2 по 200 грн. з кожного на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, а також держмито в сумі 8.5,0 грн. на користь держави.

Виключити з резолютивної частини рішення вказівку про стягнення держмита на користь держави з ОСОБА_1 в сумі 8.50 грн..

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.