Справа № 11-474/09 Головуючий в 1 інстанції Гончарук О.Н.,
Категорія ст. 286 ч. 1 КК України Доповідач в апеляційній інстанції Силка Г.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 6 жовтня 2009 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді - Силки Г.І. ,
суддів - Лозовського А. О., Оксентюка В, Н.,
з участю прокурора - Старчука В. М.,
потерпілого - ОСОБА_1,
представника потерпілого - ОСОБА_2,
засудженого - ОСОБА_3,
захисника - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4 на вирок Камінь-Каширського районного суду від 28 липня 2009 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з вищою освітою, працює геодезистом у Волинській фінансово - будівельній компанії дочірного товариства з додатковою відповідальністю «Траст-Інвест-Буд», розлученого, несудимого,
засуджено за ч.1 ст. 286 КК України на 1(один) рік 6(шість) місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2(два) роки.
На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього згідно ст. 76 КК України обов'язки - не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну свого проживання.
Міру запобіжного заходу засудженому після вступу вироку в законну силу постановлено скасувати.
Вироком вирішено долю речових доказів.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 53 949 грн. 98 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди, 2000 грн. витрат на правову допомогу та 1448 грн. 34 коп. витрат по оплаті вартості судової автотоварознавчої експертизи, -
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за те, що він 10 серпня 2008 року о 2 год. 40 хв. керуючи по дорученню ОСОБА_1 його автомобілем марки ВАЗ-211540, реєстраційний номер НОМЕР_1 і рухаючись вул.. Ковельська міста Камінь - Каширський в напрямку центра, в районі нижнього складу ДП «Камінь-Каширський ДЛГ» та будинку № 88, порушив правила безпеки дорожнього руху - п.п.12.1, 12.4, 14.2, 34.1.1 Правил дорожнього руху(затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306), перевищив дозволену в населеному пункті швидкість, не переконавшись, що смуга зустрічного руху вільна від транспортних засобів на достатній для обгону швидкості, пересік горизонтальну роздільну суцільну лінію дорожньої розмітки, розпочав маневр обгону автомобіля, який рухався в попутному напрямку, виїхав на зустрічну смугу руху де зіткнувся з автомобілем «ВАЗ-2106», під керуванням ОСОБА_5 який рухався в зустрічному напрямку, що потягло заподіяння останньому середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
В апеляції засуджений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_4 зазначають, що вирок суду є незаконним в зв'язку істотним порушенням норм кримінально-процесуального закону, однобічністю та неповнотою досудового і судового слідства, неправильністю застосування кримінального закону, що потягло за собою невідповідність викладених у вироку суду висновків фактичним обставинам справи. Вказують, що досудовим слідством та судом не було встановлено швидкості автомобіля, яким керував ОСОБА_3 та місця зіткнення автомобілів, крім того суд необґрунтовано задовольнив позов ОСОБА_1 Прохають скасувати вирок, а справу направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляції, пояснення засудженого та його захисника, які підтримали апеляцію, потерпілого ОСОБА_1 і його представника, які просять апеляцію залишити без задоволення, а вирок без зміни, міркування прокурора про законність вироку і залишення його без зміни, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про доведеність винності ОСОБА_3 у порушенні ним пунктів 12.1, 12.4, 14.2, 34.1.1 Правил дорожнього руху, які знаходяться у прямому причинному зв'язку із дорожньо - транспортною подією та наслідками , які наступили, а саме заподіяння потерпілому ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, ґрунтуються на об'єктивно досліджених доказах, які всебічно і повно перевірені судом з дотриманням вимог кримінально процесуального законодавства, яким суд дав належну оцінку.
Посилання засудженого ОСОБА_3 і його захисника в апеляції на те, що у справі неповно та однобічно проведено досудове і судове слідство, та висновки викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи є непереконливими і спростовуються сукупністю наявних доказів.
Як показав потерпілий ОСОБА_5 10 серпня 2008 року біля 2 год. 40 хвилин він керував автомобілем ВАЗ - 2106 у місті Камінь - Каширський по вул. Ковельська. В районі ДП « Камінь - Каширський лісгосп» автомобіль « ВАЗ 211540» під керуванням ОСОБА_3 при здійсненні обгону попутного транспортного засобу несподівано виїхав на його смугу руху. Він намагався уникнути зіткнення, гальмуючи та звернувши праворуч, однак йому це не вдалось. Зіткнення автомобілів сталось на його смузі руху під час якого він отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Аналогічні показання щодо часу, місця та обставин вчинення ДТП ОСОБА_3 підтвердили, як в суді, так і на досудовому слідстві потерпілі ОСОБА_6, ОСОБА_7 та свідок ОСОБА_8, показавши, що автомобіль під керуванням підсудного здійснюючи обгін попутного транспорту виїхав на зустрічну смугу руху, де сталось зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_5 ( а.с. 58 - 60, 63 - 65, 106 - 107, 281, 282, 286).
Про те, що автомобіль під керуванням ОСОБА_3 при суцільній горизонтальній дорожній розмітці роблячи обгін виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся з автомобілем під керуванням ОСОБА_5 підтвердили у суді свідки ОСОБА_9 і ОСОБА_10 ( а.с.285, 286).
Сам засуджений ОСОБА_3 не заперечує, що він робив обгін попутного автомобіля при суцільній горизонтальній дорожній розмітці.
Об'єктивність показань вищевказаних свідків і потерпілих, щодо місця зіткнення автомобілів підтверджується протоколом огляду місця події від 10 серпня 2008 року, схемою - додатком та фототаблицею до нього з яких видно, що уламки скла від транспортних засобів в більшій своїй частині зосереджені на смузі руху автомобіля під керуванням ОСОБА_5 На цій смузі руху виявлено сліди гальмування коліс автомобіля « ВАЗ 2106», яким керував ОСОБА_5 переднє вітрове скло та гумова рама від його автомобіля. Обидва автомобілі пошкоджені ( а.с.7 - 11).
Свідок ОСОБА_11 показала, що автомобіль під керуванням ОСОБА_3, в якому вона була пасажиром, обганяючи попутний не встиг повністю звільнити смугу зустрічного руху на яку виїхав, внаслідок чого сталось зіткнення з зустрічним автомобілем.
З висновку судово - медичної експертизи видно, що потерпілому ОСОБА_5 під час дорожньо - транспортної пригоди спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження, а саме закритий переломовивих лівого кульшового суглобу ( а. с.97, 98).
Наведеними доказами спростовуються посилання захисника та ОСОБА_3 в апеляції про те, що зіткнення автомобілів сталось на смузі руху останнього та те, що ні досудовим слідством , ні судом не встановлено місця зіткнення автомобілів.
Є безпідставними, також посилання в апеляції захисника і засудженого про те, що швидкості останній не перевищував і вона не встановлена ні судом , ні досудовим слідством та те, що розташування автомобілів на схемі не відповідає дійсності. Як показали свідки ОСОБА_9 і ОСОБА_10 обганяючи їх автомобіль марки «Хонда - Акорд» швидкість автомобіля яким керував ОСОБА_3 була 90-100 км/год..
Про велику швидкість автомобіля перед ДТП , яким керував ОСОБА_3 підтвердив свідок ОСОБА_12
Свідок ОСОБА_13, який був понятим при огляді місця події показав, що після ДТП показники тахометру та спідометру на панелі приладів автомобіля становили відповідно 2900 обертів за хвилину та 100 км/год. Даний свідок також ствердив, що автомобілі на схемі до протоколу огляду місця події розташовані так, як вони знаходились після ДТП.
Про те, що швидкість автомобіля, яким керував ОСОБА_3 була більшою, як дозволено у населеному пункті стверджував у судовому засіданні і сам засуджений, показавши ,що рухався автомобілем із швидкістю 70 км/год.( а.с.284).
Будь-яких підстав сумніватися у правдивості показань потерпілих і свідків судом першої інстанції не встановлено.
Порушень кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законне та обгрунтоване рішення по справі також не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про порушення ОСОБА_3 пунктів 12.1, 12.4, 14.2, 34.1.1 Правил дорожнього руху України, які знаходяться у прямому причинному зв'язку із вчиненням ним дорожньо - транспортної пригоди та наслідками, які наступили - спричиненням ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Дії ОСОБА_3 за ч.1ст.286 КК України кваліфіковано правильно, а призначене йому покарання відповідає характеру і ступеню суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, даним про його особу.
Висновок суду про те, що внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, яка сталась з вини ОСОБА_3 пошкоджено автомобіль марки «ВАЗ 211544» власником якого є ОСОБА_1 заподіявши матеріальну шкоду останньому в розмірі 53949 грн. 98 коп підтверджений судовою авто - товарознавчою експертизою ( а.с 315 -330).
Про те, що ОСОБА_3 керував вказаним автомобілем по дорученню який в результаті даної ДТП пошкоджений, не заперечує і сам засуджений.
Тому, відповідно до вимог ч.1.2 ст.1166 ЦК України суд вірно стягнув заподіяну шкоду на відновлення автомобіля з засудженого на користь потерпілого ОСОБА_1
Відповідно до вимог ст.23, ч.1 ст.1167 ЦК України, ст.92 КПК України судом стягнуто з засудженого на користь потерпілого ОСОБА_1 моральну шкоду, витрати на надання йому правової допомоги та витрати по оплаті судової авто - товарознавчої експертизи.
Підстав для скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд чи проведення додаткового судового розслідування, про що вказувалось в апеляції, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Камінь - Каширського районного суду від 28 липня 2009 року щодо ОСОБА_3 - без зміни.
Головуючий /-/Г.І. Силка
Судді: /-/ /-/ А.О. Лозовський, В.Н. Оксентюк
Оригіналу відповідає:
Суддя апеляційного суду Г. І Силка.