Судове рішення #6203878
Справа № 11-475/09 Головуючий в 1 інстанції Сівчук А

Справа № 11-475/09                                               Головуючий в 1 інстанції Сівчук А.Є.

ст. 190 ч. 3 КК України                                                       Доповідач   Матвієнко Н.В.

 

                                                                  УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Луцьк                                             06 жовтня 2009 року

 

    Колегія суддів судової палати  в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:

                                         головуючого судді  -  Хлапук Л.І.

                                         суддів  -  Лозовського А.О., Матвієнко Н.В.,

                                         з участю прокурора - Смолюка Б.С.

                                          підсудній    - ОСОБА_1

                                         представників потерпілого -  ОСОБА_2, ОСОБА_3

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну  справу про обвинувачення ОСОБА_1 за ст..190 ч.3 КК України за апеляцією потерпілого ОСОБА_4 на постанову Луцького міськрайонного суду від 11 серпня 2009 року,-

                                                        

                                                           ВСТАНОВИЛА:

 

Постановою Луцького міськрайонного суду від 11 серпня 2009 року кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, направлена прокурору м. Луцька для   проведення додаткового розслідування в зв'язку з тим, що досудовим слідством не вирішено питання про притягнення до відповідальності інших осіб та питання визнання осіб потерпілими.

 

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишено попередню - підписку про невиїзд.  Цивільний позов залишено без розгляду.

 

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що вона у серпні 2007 року, діючи з корисливих мотивів та керуючись метою незаконного заволодіння чужим майном, звернулась до маклера Волинського агентства нерухомості ОСОБА_5, повідомивши їй неправдиві відомості про намір продажу своєї квартири за адресою АДРЕСА_1, запевнивши її, що діти, які зареєстровані в квартирі, не стануть заперечувати проти продажу. При цьому просила взяти у покупця певну суму грошей як передоплату. Маклер ОСОБА_5, знайшовши за дорученням ОСОБА_1 покупця ОСОБА_4, повідомила йому умови продажу квартири щодо передоплати, з якими він погодився. 14.09.2007 р. ОСОБА_4 передав через маклера ОСОБА_1 гроші в сумі 49857 грн. як передоплату за квартиру,  які остання  віддала  на погашення своїх боргів, після чого відмовилась від своїх зобов'язань щодо продажу своєї квартири,  заподіявши потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на суму 49857 грн.

 

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції потерпілий ОСОБА_4 в своїй апеляції зазначає, що вона є незаконною, оскільки вина ОСОБА_1 у скоєнні

 

 

злочину, який їй інкримінують органи досудового слідства, в судовому засіданні доведена повністю. Питання щодо притягнення до відповідальності  інших осіб можливе в інший, передбачений законом спосіб, без направлення справи на додаткове розслідування. Крім того, суд безпідставно не допитав свідка ОСОБА_6, вважаючи, що він нічого по справі пояснити не може.  Прохає скасувати постанову суду, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.

 

Заслухавши доповідача, який доповів суть постанови суду першої інстанції, повідомив ким і в якому обсязі вона оскаржена, виклав основні доводи апеляції, пояснення представників потерпілого ОСОБА_4, які підтримували апеляцію, підсудну ОСОБА_1, прокурора, які заперечували апеляцію і просили залишити постанову без зміни, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція  підлягає задоволенню з наступних підстав.

 

 Відповідно до ч.1 ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні,  що зазначається і в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України  від 11.02.2005 року "Про практику застосування законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування". Питання про направлення справи на додаткове розслідування суд повинен вирішувати мотивованою постановою.     

  

Проте, в порушення вимог закону постанова суду є немотивованою. Вирішуючи клопотання прокурора про направлення справи на додаткове розслідування і задовольнивши дане клопотання, суд в своєї постанові вказує, що під час додаткового розслідування необхідно вирішити питання щодо притягнення до відповідальності всіх осіб. Проте, в постанові суд не  навів встановлених під час судового розгляду фактів, які дають підстави для  постановлення питання про притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, не зазначив яких саме осіб і чому не можна без цього прийняти рішення щодо підсудної по пред'явленому їй органами досудового слідства обвинуваченню, не навівши в постанові  жодних мотивів   прийняття ним такого рішення.   

 

Що стосується посилання в постанові на те, що органам досудового слідства слід вирішити питання визнання осіб потерпілими, то дане питання органами досудового слідства було вирішено у відповідності з вимогами ст.49 КПК України і потерпілим визнана саме та особа, який було заподіяно майнову і моральну шкоду, тобто ОСОБА_4, грошима якого заволоділа підсудна.

 

Крім того, суд в постанові про направлення справи на додаткове розслідування не вправі вирішувати питання про доцільність чи недоцільність допиту в суді будь-яких свідків, а також вирішувати питання  щодо цивільного позову.  

 

Колегія суддів також звертає увагу на те, що суд при винесенні постанови про направлення справи на додаткове розслідування невірно керувався ст. 246 КПК України, яка передбачає підстави для повернення справи на додаткове розслідування при попередньому розгляді, а ні під час судового розгляду справи по суті. Порядок направлення справи на додаткове розслідування під час судового розгляду справи по суті передбачений ст. 281 КПК України.

 

 

Крім того, колегія звертає увагу на те, що в постанові суду невірно зазначено ім'я підсудної по батькові. За паспортними даними її ім'я по батькові є ОСОБА_1, а не ОСОБА_1, як зазначено в постанові, тому при новому розгляді справи суду слід уточнити анкетні дані підсудної.

 

Виходячи з наведеного, колегія суддів прийшла до висновку, що справа   про обвинувачення ОСОБА_1 направлена судом   для проведення досудового слідства  з порушенням вимог кримінально - процесуального законодавства, тому постанова суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на судовий розгляд для її розгляду по суті.

 

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області, -

 

УХВАЛИЛА :

 

    Апеляцію потерпілого ОСОБА_4  задовольнити.

 

          Постанову Луцького міськрайонного суду від 11 серпня 2009 року про направлення кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_1  за ст.190 ч.3 КК України прокурору м. Луцька для організації проведення додаткового розслідування скасувати, а справу направити в той же суд на новий судовий розгляд.

       

Головуючий                            підпис                                                         Хлапук Л.І.

Судді: 1.           підпис                        Лозовський А.О.

           2.            підпис                        Матвієнко Н.В.

 

 

З оригіналом згідно:

 

Суддя апеляційного суду

Волинської області                                                                             Н.В.Матвієнко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація