У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
|
головуючого |
Глоса Л.Ф., |
|
суддів |
Прокопенка О.Б. і Школярова В.Ф., |
розглянувши у судовому засіданні у м. Києві 22 вересня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Василівського районного суду Запорізької області від 25 грудня 2008 року щодо ОСОБА_1.,
в с т а н о в и л а:
Вироком суду
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та жителя м. Василівки
Запорізької області,
такого, що не має судимості,
засуджено за ч.2 ст.190 КК України до обмеження волі на один рік.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1. звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком один рік.
Відповідно до ст.76 КК України на ОСОБА_1. покладено обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_2., судове рішення щодо якого не оскаржується.
Як визнав суд, у січні 2008 року, приблизно о 20 годині, ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2., на невстановленому автомобілі таксі під керуванням невстановленої особи, з метою заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, прибули до залізничного вокзалу на АДРЕСА_1, де була обумовлена зустріч ОСОБА_2. із ОСОБА_3
ОСОБА_2. зайшов у приміщення вокзалу та запропонував ОСОБА_3 сісти до автомобіля таксі, на що останній погодився. Перебуваючи в автомобілі, ОСОБА_1 за попередньою домовленістю із ОСОБА_2., з метою заволодінням майном потерпілого шахрайським шляхом, попросив у ОСОБА_3 мобільний телефон «Моторола L7» для здійснення дзвінка, не маючи наміру його повертати.
Після цього, під час зупинки автомобіля біля поста дорожньо-патрульної служби міліції на автошляху сполученням Харків-Сімферополь у м. Василівка, ОСОБА_2. попросив ОСОБА_3 вийти із автомобіля щоб покликати якогось хлопця. Коли потерпілий вийшов із авто, засуджені на автомобілі залишили місце події та заволоділи мобільним телефоном і сім-карткою, заподіявши ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 780 грн.
В апеляційній інстанції вирок щодо ОСОБА_1. не переглядався.
У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи доведеність винності та кваліфікацію злочинних дій засуджених, вважає, що суд неправильно застосував кримінальний закон при призначенні покарання ОСОБА_1
Прокурор зазначає, що ОСОБА_1 вчинив злочин до постановлення вироку Василівського районного суду від 16 квітня 2008 року та вважає, що засудженому має бути призначене покарання на підставі ч.4 ст.70 КК України.
Просить вирок щодо ОСОБА_1. скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у касаційному поданні, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення.
Висновок суду першої інстанції, щодо доведеності винності ОСОБА_1. у вчиненні злочину за обставин вказаних у вироку та кваліфікації його дій за ч.2 ст.190 КК України, у касаційному поданні не оспорюється.
Призначаючи засудженому ОСОБА_1 покарання, суд дотримався вимог ст.65 КК України, врахував тяжкість вчиненого злочину, дані про особу засудженого та конкретні обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення і дійшов обґрунтованого висновку, що виправлення ОСОБА_1. можливе без ізоляції його від суспільства, призначивши винному покарання, яке є необхідним й достатнім.
Що стосується доводів прокурора про те, що суд не призначив ОСОБА_1 покарання на підставі ч.4 ст.70 КК України, то як убачається із матеріалів справи, на час постановлення вироку у даній справі були відсутні відомості щодо засудження ОСОБА_1. вироком Василівського районного суду Запорізької області від 16 квітня 2008 року.
За таких обстави, колегія суддів вважає, що підстав для скасування вироку через неправильне застосування кримінального закону, немає.
Разом із тим, порядок застосування покарання за вироком Василівського районного суду Запорізької області від 16 квітня 2008 року і вироком цього ж суду у даній справі, можу бути визначено відповідно до положень ст. ст.409, 411, 413 КПК України.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону які б вказували на необхідність зміни чи скасування вироку щодо ОСОБА_1. не встановлено.
Не вбачаючи підстав для задоволення касаційного подання прокурора, колегія суддів не знаходить підстав і для призначення справи до касаційного розгляду з викликом осіб, зазначених у ст.384 КПК України.
Керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
відмовити у задоволенні касаційного подання прокурору, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції щодо ОСОБА_1.
Судді:
Л.Ф. Глос О.Б. Прокопенко В.Ф.Школяров