ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

  

01.10.09р.

Справа № 17/154-09

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго", м. Запоріжжя 

до   Комунального житлово-експлуатаційного підприємства  № 19, м. Дніпропетровськ 

про стягнення 11 864 грн. 23 коп.

Суддя  Суховаров А.В.

Представники:

  від позивача - Замкова І.А., юриконсульт, довіреність №10/12954-505 від 09.12.08р.

від відповідача - не з"явився.  

Суть спору:

Відкрите акціонерне товариство "Дніпроенерго" (надалі –позивач) звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 19 (надалі –відповідач) суму 11 864 грн. 23 коп. заборгованості, у тому числі 10 704 грн. 24 коп. основного боргу, 1 028 грн. 55 коп. пені, 131 грн. 44 коп. 3% річних за порушення виконання зобов’язань по договору № 254-т/04/205юр від 25.08.04р.

У судовому засіданні 01.10.09р. представник позивача уточнив позовні вимоги в частині нарахованої пені, у зв’язку з чим розмір нарахованої пені складає суму 1 023 грн. 12 коп.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив. Клопотання про відкладення розгляду спору не надавав. Про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

26.08.09р. відповідач надав відзив, у відповідності з яким позов визнає частково. В частині суми основної заборгованості та 3% річних визнає повністю, а пеню лише у сумі        967 грн. 89 коп., у зв’язку із невірним здійсненням позивачем розрахунку.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

        встановив:

25.08.2004 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) був укладений договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 254-т/04/205юр (далі –Договір).

В подальшому між постачальником та споживачем було укладено низку додаткових угод до Договору, а саме № 1 від 01.09.05р., № 2 від 02.03.07р., № 3 від 28.04.07р., № 4 від 09.08.07р. та № 5 від 05.05.09р.

Відповідно до умов п. 2.2.1 вказаного договору позивач надає відповідачу послуги з опалення - в період опалювального сезону та гарячого водозабезпечення –на протязі року, а споживач, в свою чергу, своєчасно сплачує обсяги використаної теплової енергії  на умовах розділу № 6 Договору та додаткових угод до нього.

Пунктом 5.1 Договору сторони погодили порядок обліку теплової енергії, а згідно п. 5.4 цього ж договору та додаткової угоди № 1 до нього, позивач щомісяця направляє відповідачу рахунки-фактури.

Позивачем у період з червня 2008 року по квітень 2009 року включно було надано належним чином послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 10 704 грн. 24 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи виставленими і належним чином врученими рахунками-фактурою та двохстороннім актом звіряння взаєморозрахунків

В порушення умов Договору відповідач не проводив розрахунків за спожиту теплову енергію, внаслідок чого утворилася заборгованість перед позивачем у вказаному вище розмірі.

Відповідно до п. 7.2.4. Договору за несвоєчасну оплату спожитої теплової енергії відповідач зобов’язався сплатити позивачу пеню у розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої на час за який сплачується пеня, яка згідно уточненого обґрунтованого розрахунку позивача складає суму 1 023 грн. 12 коп.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно розрахунку позивача, нарахована відповідачу сума 3% річних становить 131 грн. 44 коп.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Вищевказаний Договір за своїм змістом є договором про надання послуг.

За умовами ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до умов ст. 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст. 610 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання.

Частиною 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Заборгованість відповідача підтверджується документами, долученими позивачем до позовної заяви (договором, рахунками за надані послуги виставлені до сплати відповідачу, двостороннім актом звірки взаєморозрахунків у спірному періоді).

З урахуванням викладеного, суд вважає, що уточнені позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 19 (49081,            м. Дніпропетровськ, пр-т ім. газети "Правда", буд. 17, ЄДРПОУ 32495331) на користь Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго" (69096, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20, ЄДРПОУ 00130872) суму 10 704 грн. 24 коп. (десять тисяч сімсот чотири грн. 24 коп.) основної заборгованості, 131 грн. 44 коп. (сто тридцять одну грн. 44 коп.) 3% річних, 1 023 грн. 12 коп. (одну тисячу двадцять три грн. 12 коп.) пені, 118 грн. 58 коп. (сто вісімнадцять грн. 38 коп.) державного мита, 117 грн. 94 коп. (сто сімнадцять грн. 94 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

А.В. Суховаров

Рішення підписано-02.10.09р.