ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "29" вересня 2009 р.                                                 Справа №  14/113/09

Позивач: Миколаївський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Миколаївській області, м. Миколаїв, вул.Дзержинського,134

Відповідач: 1) Військова частина А-1890, Миколаївська область, Миколаївський район,                с.Ульянівка, 2) Квартирно- експлуатаційний відділ     м. Миколаєва, пр. Миру, 62а

Суддя -   Цвєткова П.В.

                                                            ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Арутюнян А.О. дов. № 02/03 від 08.01.09 р.

 від відповідачів - 2) Кирильчук І.В. дов. № 1093 від 24.06.09 р.

Суть спору:  Стягується 30 458,61 грн. збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

          Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Військової частини А –1890 - 30458,61 грн. збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища, а саме здійснював самовільне водокористування без дозволу.

          Ухвалою господарського суду від 12 травня 2009 р. до участі у справі в якості другого відповідача було залучено Квартирно-експлуатаційний відділ м. Миколаєва.

          Відповідачі позов не визнають.

          Військова частина А –1890 посилається на те, що згідно наказу Міністерства Оборони України від 16.07.1997 р. № 300 “Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних сил України” надання військовим частинам комунальних послуг в тому числі й водопостачання покладається на КЕВ. Дані вимоги чітко зафіксовані в Положенні про КЕВ м. Миколаєва, затвердженні Начальником Південного територіального КЕУ від 03.01.06 р.

          Крім того, всі об’єкти водопостачання та водозабору Військової частина А –1890 було передано на баланс КЕВ м. Миколаєва згідно актів приймання-передачі 2007 р. № 31, 32, 35, 36, 37. Внаслідок цього фактичним водокористувачем, що здійснює водозабір, є КЕВ, і саме він повинен оформити дозвіл на водопостачання.

          Квартирно-експлуатаційний відділ також позов не визнає, вважає, що відповідальність за заподіяну шкоду повинна нести Військова частина А –1890. КЕВ вважає, що позивач при подачі позову не обґрунтовано застосував Методику розрахунків розмірів відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації. Оскільки свердловина на території Військової частини А –1890 створена штучно, не належить до природних водних об’єктів і комунального (відомчого) водопроводу, то необхідно, на його думку, користуватись Методикою розрахунку розміру відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства безпеки України № 37 від 18.05.1995 р.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив таке:

          Згідно зі ст. 44 Водного Кодексу України спеціальне водокористування повинно здійснюватись на підставі дозволу. Статтею 110 Водного Кодексу передбачено, що особи винні в недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування несуть відповідальність за порушення водного законодавства. Відповідно до  ст. 111 ВК винні особи також повинні відшкодувати збитки, завдані порушенням водного законодавства.

          Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 21-26.09.2008 р.  встановлено, що Військова частина А-1890, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Ульянівка здійснює  забір  води без спеціального дозволу на водокористування. Представник військової частини –в.о. командира частини А 1890 –майор Дегтярьов Ю.В. ознайомився з актом та підписав його без заперечень.

          За період з 01.07.2005 р. по 01.07.2008 р. в результаті самовільного водокористування забрано з підземних джерел водопостачання 32,76 тис. м. куб. води.

          Відшкодування збитків не звільняє винних від плати за спеціальне водокористування.

          Відповідно до ст. 30 Водного Кодексу України платниками збору на спеціальне водокористування водних ресурсів є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, які використовують воду, отриману шляхом забору води ( первинні водокористувачі).

          Таким чином , чинним законодавством передбачена відповідальність водокористувачів, а не балансоутримувачів артсвердловини за використання водних ресурсів, тому відповідальність повинна бути покладена на Військову частину А-1890, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Ульянівка.

          Позивач здійснив розрахунок суми збитків згідно «Методики розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд, пристроїв, порушення правил їх експлуатації», затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.20001 р. № 290, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 18.01.2002 р. за № 44/6332,  відповідно до якої  збитки складають 30 458,61 грн.

          Господарський суд вважає, що розмір збитків позивач повинен був розрахувати на підставі Методики розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995р. № 37, оскільки  пункті 4.2 Методики    передбачає  відповідальність юридичних і фізичних осіб внаслідок порушення ними встановлених умов водокористування, а саме самовільного водоспоживання, тобто забору води з поверхневих чи підземних джерел без дозволу на спецводокористування.

          Розмір збитків, обчислений за цією Методикою  за період  з 01.07.2005 р. по 01.07.2008 р. складає 6 091,70 грн.  Розмір збитків повинен здійснюватись за формулою :                 З зб. = W х Тар., де W- об’єми води при самовільному ви користуванні, Тар. - діючи під час порушення тарифи на фонду ( ІІ пів. 2005 р. –577,66 грн., 2006 р.-1 155,33 грн., 2007 р. –2 772,58 грн., І пів. 2008 р. –1 586,13 грн.)

При таких умов позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст.46,49,82,85  ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

          1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Військової частини А 1890, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Ульянівка, код 08335007  на користь  Державної екологічної інспекції в Миколаївській області, м. Миколаїв, вул.Дзержинського,134, код 23628405 -  6 091,70 грн.                     ( шість тисяч дев’яноста одна грн. 70 коп.)  збитків, 60,91 грн.( шістдесят грн. 91 коп.)  державного мита в доход державного бюджету,  23,60 грн.( двадцять три грн. 60 коп.)  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В позові на суму 24 366,91 грн. відмовити.

          Накази видати після набрання рішенням законної сили.          

Рішення набирає законної сили через десять днів після його прийняття.

   Суддя                                                        П.В.Цвєткова