Справа № 2- 4791

                                                                                                                          2009р.

                                            Р І Ш Е Н Н Я

                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    9 жовтня 2009р. Печерський районний суд м. Києва

    в складі : головуючого – судді Рейнарт І.М.

                           при секретарі – Довгій К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2

– про розірвання шлюбу  –

                                               встановив:

сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 28 лютого 1973р., мають двох повнолітніх дітей.

    Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу, поси-лаючись на те, що відсутність взаєморозуміння з дружиною, різні погляди на життя призвели до втрати почуттів між ними, необхідних для сімейного життя, у зв'язку з чим з грудня 2007р. вони проживають окремо і відновлю-вати шлюбні стосунки не бажають.

    У судовому засіданні позивач підтримав позов та його підстави, додавши, що питання поділу спільного майна подружжя вирішується в іншому судовому процесі.

    Відповідачка у судовому засіданні позов та його підстави визнала.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши надані документи, судом встановлено, що сторони у грудні 2007р. припинили подружні стосунки, про-живають окремо, не ведуть сумісного господарства, не мають спільного бюджету, відновлювати свої сімейні стосунки не бажають.

Згідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтере-

сам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що шлюб сторін існує формально і може бути розірвано.

      Судом встановлено, що з приводу спільного майна подружжя справа розглядається в іншому провадженні.

    Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

    Вирішуючи питання про витрати при оформлені розірвання шлюбу, суд вважає, що вони повинні буті покладені на позивача за його клопотанням та відсутності заперечень з боку відповідача.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 112, Сімейного Кодексу України, ст.ст. 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

                                               - 2 -

                                           вирішив:

позов задовольнити.

Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 28 лютого 1973 року (а/з № 147, вчинений Московським ВАГС м. Києва), розірвати.

    При реєстрації розірвання шлюбу стягнути державне мито у сумі 25грн. з ОСОБА_1, звільнивши ОСОБА_2 від сплати державного мита.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом десяти днів з дня його проголошення не було подано заяву про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

                                        СУДДЯ