Справа № 2-224/09                                                                

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

17 березня 2009 року                                                         Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

У складі:    

Головуючого     – судді Чорнобука В.І.

    При секретарі     – Тепловій Г.Є.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського регіонального філіалу державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах» про стягнення заробітної плати, суми за затримку розрахунку та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2006 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь 18.508, 00 грн. заборгованості з заробітної плати та 10.000, 00 грн. у відшкодування моральної шкоди.

В обгрунтування заявлених вимог посилався на те, що з 17.12.2003 року працював ведучим спеціалістом в Дніпропетровському регіональному філіалі державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах».

21.04.2006 року згідно трудової книжки був затверджений на посаду начальника Дніпропетровського виробничого відділу ДРФ ДП «ЦДЗК».

29.09.2006 року згідно наказу №106-к від 04.09.2006 року останній був звільнений за власним бажанням, проте всупереч вимогам ст. 116 КЗпП України повний розрахунок з ним у день звільнення за виконані роботи здійснений не був.

              Неправомірними діями відповідача позивачу як особі, що перебувала з ним в трудових правовідностинах, була заподіяна моральна шкода.

У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав, на їх задоволенні наполягав.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що наведені позивачем факти не відповідають дійсним обставинам, а висунуті ним вимоги безпідставні, необґрунтовані і такі, що суперечать нормам чинного законодавства.

   Заслухавши пояснення осіб, що приймають участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

   Судом встановлено, що згідно з ч.1 ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

   Ч. 2 ст. 97 КЗпП України передбачено, що конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок, робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат премій і винагород встановлюється власником або уповноваженим ним органом. Що стосується виплат по результатам індивідуальних або колективних робіт, то вони можуть виплачуватися, але не в обов'язковому порядку, а тільки при умові наявності коштів на підприємстві з урахуванням вкладу кожного працівника.

Згідно з ч.6 ст.96 КЗпП України посадові оклади службовцям установлює власник або уповноважений ним орган відповідно до посади і кваліфікації працівника. Оплата в ДРФ ДП Центр ДЗК не є погодинною або відрядною.

Відповідно до Положення про ДРФ ДП Центр ДЗК кошторис витрат на утримання ДРФ ДП Центр ДЗК затверджується Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах. Посадові оклади всім працівникам ДРФ ДП Центр ДЗК встановлює підприємство у відповідності до штатних одиниць і посад, які вони займають у підрозділах ДРФ ДП Центр ДЗК. Оплата конкретна посадовим особам проводиться згідно штатного розпису.

           Одержаний ДРФ ДП Центр ДЗК прибуток розподіляється за рішенням Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах.

           Директор ДРФ на підставі довіреності, наданої генеральним директором ДП укладає з юридичними та фізичними особами України угоди, приймає на роботу, звільняє, заохочує працівників ДРФ та накладає на них стягнення.

           Позивач знаходився в трудових відносинах з ДРФ ДП Центр ДЗК з 17 грудня 2003 року на підставі безстрокового трудового договору, який був укладений з останнім на невизначений строк на підставі його заяви, про що був оформлений наказ ДРФ ДП  Центр ДЗК від  17.12.2003  №44-к про прийняття   ОСОБА_1  17.12.2003 на посаду провідного спеціаліста з посадовим окладом 280,00 грн.

           Таким чином позивач був прийнятий на конкретну посаду з відповідним штатним окладом, будь-які інші договірні стосунки з позивачем щодо оплати його праці не оформлялися.

          Ніяких домовленостей або угод ані в усній, ані в письмовій формі у ДРФ ДП   Центр ДЗК з позивачем стосовно виплати йому будь-яких сум з конкретних договорів, що вже укладені або будуть укладатися на майбутнє ДРФ ДП Центр ДЗК з будь-якими суб'єктами господарської діяльності, не було.

           Згідно ч.1 ст.21 КЗпПУ власник підприємства або уповноважений ним орган зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату.

           Заробітна плата позивачу весь час виплачувалась ДРФ ДП Центр ДЗК своєчасно і у повному обсязі. Ніяких претензій щодо виплати заробітної плати впродовж терміну, що працював позивач в ДРФ ДП Центр ДЗК, з його боку не було.

           31 жовтня 2006 року, через місяць після його звільнення, позивач звернувся до секретаря ДРФ ДП Центр ДЗК із заявою (вх. №1732 від 31.10.2006) у комісію по трудовим спорам щодо вирішення трудового спору, в якій висував претензії щодо виплати з боку ДРФ ДП Центр ДЗК відповідно до кошторису та календарному плану до договору, укладеному ДРФ ДП Центр ДЗК з ВАТ АК "Дніпроавіа", та наказу по ДРФ ДП Центр ДЗК, яким було на заробітну плату віднесено 40% від кошторисної вартості виконаних і прийнятих замовником робіт. На вказану заяву позивачу була направлена відповідь від 03.11.2006 вих. №1758 про те, що створення комісії по трудовим спорам у філії не передбачалося.

           Що стосується виплати позивачу по договору № 15/36-00055/359 від 15.06.2005р., що був укладений ДРФ ДП Центр ДЗК з  ВАТ авіаційною компанією "Дніпроавіа" на виконання робіт з розробки технічної документації по оформленню права користування земельними ділянками під об’єктами ВАТ АК «Дніпроавіа»   в   Дніпропетровському районі Дніпропетровської області, то він укладався не від імені очолюваного позивачем відділу і не від самого позивача, а від імені ДРФ ДП Центр ДЗК.

           Крім того, за цим договором ніяких конкретних виплат позивачу як працівнику ДРФ ДП Центр ДЗК або як виконавцю робіт, передбачено не було. Суми за договором перераховувались на розрахунковий рахунок ДРФ ДП Центр ДЗК і саме з цих сум виплачувалася заробітна плата не тільки позивачу, а і всім працівникам ДРФ ДП Центр ДЗК.

           Таким чином зобов'язань по сплаті позивачу будь-якого проценту з сум які були перераховані за вказаним договором, у ДРФ ДП Центр ДЗК не було тому всі вимоги з цього питання з боку позивача є необґрунтованими.

            За викладених обставин суд вважає, що позовні вимоги, заявлені щодо стягнення з відповідача заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням трудових прав позивача, є безпідставними і задоволенню не підлягають  оскільки ДРФ ДП Центр ДЗК не повинна була виплачувати позивачу будь-які певні суми, або проценти з конкретних сум, що одержувала ДРФ ДП Центр ДЗК від суб'єктів господарської діяльності, з якими знаходилась чи знаходиться у договірних відносинах на підставі укладених договорів.

          Також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки в діях відповідача не вбачається ознак неправомірності.

           На підставі викладеного, керуючись ст. 21, 96, 97 КЗпП України,  ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

           У задоволенні позову ОСОБА_1 до Дніпропетровського регіонального філіалу державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах» про стягнення заробітної плати, суми за затримку розрахунку та відшкодування моральної шкоди – відмовити повністю.

                        Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.

          У випадку подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання у двадцятиденний строк апеляційної скарги, рішення набирає законної силі після закінчення такого строку.

           У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

          Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

               Суддя                                                             В.І. Чорнобук