Рівненський міський суд Рівненської області
м. Рівне, вул. Шкільна, 1, 33028, (0362)26-59-17
___________________________________________________________________________________
Справа № 2а-4122/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2010 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі головуючого - судді Рогозіна С.В. розглянувши у порядку письмового провадження в місті Рівному справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Рівному про визнання протиправним дій та рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У позовній заяві вказується, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом 3 групи, захворювання якого пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС. 13 серпня 2010 року звернулася до відповідача з заявою про перерахунок розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " (далі в рішенні Закон). 18.08.2010 року отримав письмову відповідь, в якій зазначено, що відповідач перевів його на отримання пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і вона була призначена та виплачувалась в розмірі відшкодування фактичних збитків, згідно з положенням Закону, виходячи з розміру 19,91 грн.. Своє рішення відповідач обґрунтував дією постанови КМУ № 1 від 03 січня 2002 року, постанови КМУ № 530 від 28 травня 2008 року, постанови КМУ № 654 від 16 липня 2008 року. Вважає таке рішення протиправним, таким, що суперечить ст. 46 Конституції України, ст. 28, ч. 1 ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону та просить визнати дії Управління Пенсійного фонду України у місті Рівному протиправними та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у місті Рівному зробити перерахунок та виплатити позивачу пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком з дня звернення з 13 серпня 2010 року та у подальшому робити перерахунки пенсії у разі підвищення розміру мінімальної пенсії за віком, розмір якої відповідає розміру прожиткового мінімуму.
Позивач до початку судового засідання подав заяву про те, що позов підтримує повністю, просить розглянути справу в порядку письмового провадження.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився до початку судового засідання подав заперечення в якому просить розглянути справу в порядку письмового провадження.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
Судом встановлено, що 13 серпня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з письмовою заявою, в якій просив провести перерахунок його пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону, на що отримав відповідь від 18.08.2010 року про те, що розрахунок його пенсії було проведено на підставі постанови КМУ № 1 від 03.01.2002 року та ч. 4 ст. 54 Закону виходячи із розміру 19,91 грн. У цьому ж листі вказано, що визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише в ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», частинами першою та третьою якої встановлено, що розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність при наявності у чоловіків 25 а у жінок 20 років страхового стажу й мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених цим законом. Вважає, що немає підстав застосовувати вказаний мінімальний розмір пенсії при обчисленні пенсійних виплат відповідно до Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 49 Закону передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини 4 статті 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів II групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим восьмим мінімальних пенсій за віком. Згідно зі статтею 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам III групи - у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі статтею 28 Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом III групи, особою постраждалою від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесений до категорії 1 осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одержує пенсію по інвалідності на підставі статті 54 Закону та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі статті 50 цього Закону.
Розрахунок пенсій позивачу УПФ провело виходячи з розміру 19 грн. 91 коп., установленого чинною на той час постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року N 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету".
При розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року N 523. Ця постанова є чинною, її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статей 50, 54 Закону .
Пунктом 2 постанови від 3 січня 2002 року N 1 Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, усупереч положенням зазначених статей закону, й ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення частини 3 статті 28 Закону N 1058-ІУ, на думку суду, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті.
Враховуючи наведене, суд вважає, що для захисту та відновлення порушеного права позивача необхідно визнати дії Управління Пенсійного фонду України у місті Рівному протиправними та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у місті Рівному зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком з дня звернення - 13.08.2010 року, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Поряд з тим, позов у частині проведення у подальшому перерахунку пенсії у разі підвищення розміру мінімальної пенсії за віком, розмір якої відповідає розміру прожиткового мінімуму не підлягає до задоволення, оскільки позивачем на надано суду жодного доказу у підтвердження невизнання, оспорювання чи порушення його права відповідачем у майбутньому, а доказування наявності підстав для задоволення позову в цій частині не може ґрунтуватись на припущеннях.
Керуючись ст. ст. 10,11,71,158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у місті Рівному щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії та додаткової щомісячної пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у місті Рівному зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з з розміру мінімальної пенсії за віком згідно ч. 1. ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з врахуванням виплачених сум, з дня звернення, з 13 серпня 2010 року.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у місті Рівному про проведення у подальшому перерахунку пенсії у разі підвищення розміру мінімальної пенсії за віком, розмір якої відповідає розміру прожиткового мінімуму -відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Адміністративного апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду-сцрави апеляційним судом.
Суддя С.В. Рогозін