Справа № 2-1268/09

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

іменем  України

10 серпня 2009 року                                                                                                

            Вінницький районний суд  Вінницької області  в складі:

                           головуючого судді: Гриценко І.Г.

                                 при секретарі:    Казьміревській Л.В.

                                        позивача:     ОСОБА_1.                                            

за участю представника позивача:   ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за позовною  заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по позиці в сумі 133411 гривень,-

                                                      ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики в сумі 133411 гривень.

Позивач просить винести рішення яким стягнути на її користь з ОСОБА_3 заборгованість по позиці в сумі 133411 гривень, та судові витрати: 1335 грн. – судового збору, 250 грн. – витрат на ІТЗ, посилаючись на те, що 22.12.2008 року між нею та ОСОБА_3. укладений договір позики, відповідно до якого, ОСОБА_3 взяла у неї  позику в сумі 17500 доларів США.

Згідно умов договору ОСОБА_3 повинна повернути позику ОСОБА_1. в строк до 22.01.2009 року.

До цього часу ОСОБА_3 позичені гроші в сумі 17500 доларів США, що еквівалентно 133411 грн. ОСОБА_1. не повернула, порушивши умови договору позики.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На неодноразові звернення позивачки ОСОБА_1. до ОСОБА_3, остання відмовляла у поверненні коштів у строк визначений договором позики, і відмовляє у поверненні позики по теперішній час. Тому, за таких обставин, позивач змушена звернутися до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1., та її представник ОСОБА_2  позов підтримали, просили його задоволити, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1. заборгованість по позиці в сумі 133411 грн. та витрати на ІТЗ в розмірі 250 грн. і судовий збір в розмірі 1335 грн., дали пояснення аналогічні змісту позовної заяви.  

Свідок ОСОБА_4. в судовому засіданні дала пояснення, якими стверджуються обставини викладені в позовній заяві, а саме, пояснила, що дійсно ОСОБА_3 позичила у ОСОБА_1. 17500 доларів США і по сьогоднішній день кошти не повернула.  

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася по невідомій суду причині, про причини неявки в судові засідання суд не повідомила, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином та завчасно, про що свідчать рекомендовані поштові повідомлення.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1., представника позивача ОСОБА_2, свідка ОСОБА_4., та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що даний позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

    Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що 22.12.2008 року ОСОБА_3 взяла у ОСОБА_1. (що підтверджується письмовою розпискою) позику в сумі 17500 доларів США, що еквівалентно 133411 грн., та зобов’язалася повернути позику в строк до 22.01.2009 року.

Однак, в строк до 22.01.2009 року, відповідач ОСОБА_3 позику ОСОБА_1. не повернула, і в добровільному порядку відмовляється повернути суму позичених грошей.  

  Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.                

    Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати понесені позивачем  підлягають стягненню з відповідача  пропорційно до розміру задоволених позовних  вимог, а саме судовий збір у розмірі 1335 грн. та  250 грн.  оплати витрат на ІТЗ.  

Керуючись ст. ст. 526, 625, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст.. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215, 219, 223, 226    ЦПК України, -              

В И Р І Ш И В:

            Позовні вимоги задовольнити.  

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість по позиці в сумі 133411 гривень, та судові витрати: 1335 грн. – судового збору, 250 грн. – витрат на ІТЗ, а всього 134996 грн.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги  або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

    Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: